ѕодорож до крањни јнгл≥йськоњ √раматики (дл¤ любител≥в англ≥йськоњ мови 9-11 рок≥в)  азач≥нер ќлена —емен≥вна, учитель англ≥йськоњ мови ’арк≥вськоњ спец≥ал≥зованоњ школи ≤-≤≤≤ ступен≥в є 87 √лава 1. ўо краще: вантажити оселедц≥ бочками чи пити каву з вершками? —еред високих зелених лапатих сосен, у маленьких затишних деревС¤них будиночках розташувавс¤ дит¤чий таб≥р в≥дпочинку. ƒень у табор≥ розпочавс¤ ¤к завжди: зар¤дка, сн≥данок, прогул¤нка до л≥су... јле п≥сл¤ об≥ду пС¤тий заг≥н д≥знавс¤ про надзвичайну новину в≥д своЇњ виховательки Ћюдмили ≤ван≥вни: до њхнього табору скоро прињжджаЇ група школ¤р≥в з јнгл≥њ, щоб вивчати украњнську мову. Ч”х ти, ¤к ц≥каво! Чѕр¤мо з јнгл≥њ! Ч ласно!Чпочулис¤ задоволен≥ голоси д≥вчаток. Чј вони хоч щось розум≥ють по-украњнськи? Чј вони вм≥ють розмовл¤ти украњнською?Чзапитували хлопчики. Ч«вичайно, ц≥ д≥ти вм≥ють трохи говорити по-украњнськи, розум≥ють де¤к≥ слова,Чпочала з к≥нц¤ в≥дпов≥дати на численн≥ запитанн¤ Ћюдмила ≤ван≥вна.Ч јле тепер ≥ у вас Ї прекрасний шанс посп≥лкуватис¤ з ними англ≥йською, покращити своњ знанн¤ та знайти нових друз≥в. Чј нав≥що нам знати англ≥йську? јдже ми говоримо украњнською,Чспитав  остик. Ч≤ у мене вже Ї найкращий друг,Чдодав –остик, об≥йн¤вши  остика. —початку на чол≥ Ћюдмили ≤ван≥вни зС¤вилас¤ зморшка. ÷е означало, що вихователька замислилас¤. јле раптом у њњ очах с¤йнув лукавий вогник. ЧЌу що ж, давайте у¤вимо соб≥, що наш –остик стане дорослим. ¬≥н п≥де шукати соб≥ роботу. јле ¤кщо в≥н не знаЇ англ≥йськоњ, йому можуть запропонувати, наприклад, вантажити продукти. ј  остик, ¤кий волод≥Ї англ≥йською, буде працювати у ф≥рм≥, ¤ка сп≥впрацюЇ з ≥ншими крањнами, сид≥тиме у мС¤кому кр≥сл≥ у своЇму каб≥нет≥. ” нього зС¤витьс¤ особиста секретарка, ¤ка приноситиме каву з вершками ≥ питатиме: У ост¤нтине —ерг≥йовичу, ¬ам каву з цукром чи без? „и покласти лимон? ѕринести печиво?Ф –остик вантажитиме оселедц≥ в холодну погоду, а  остик буде дивитис¤ на зимовий пейзаж ≥з в≥кна свого каб≥нету. Ќу, так що краще: вантажити оселедц≥ бочками чи пити каву з вершками? Чј що, ¤ теж вивчатиму англ≥йську,Чобразивс¤ –остик,Ч≥ знайду соб≥ секретарку не г≥рше, н≥ж у  остика. ЧЌу, ось ≥ молодець,Чпохвалила його Ћюдмила ≤ван≥вна. Чј ¤кщо ¤ хочу стати акторкою,Чзапитала ёл¤,Чмен≥ треба знати англ≥йську? Чј мен≥, ¤кщо ¤ буду спортсменом, Ч спитав ѕетрик. Ч“ак, актори њзд¤ть у р≥зн≥ крањни на зйомки та фестивал≥, а спортсмениЧна змаганн¤, њм англ≥йська теж знадобитьс¤. Ч“ак ¤ ж т≥льки ган¤тиму мС¤ча, забиватиму голи,Чзаперечив ѕетрик.ЧЌав≥що ж мен≥ англ≥йська? Чј ¤кщо захочеш њсти? “реба ж купити соб≥ у ¤комусь кафе об≥д? „и покажеш на пальц¤х, що хочеш зСњсти т≥стечко?Чвсм≥хнулас¤ Ћюдмила ≤ван≥вна. Чя хочу бути косметологом,Чсказала  атрус¤,Чзначить, англ≥йська мен≥ не потр≥бна. Чўе й ¤к потр≥бна,Ч запевнила Ћюдмила ≤ван≥вна,Чкупиш ти соб≥ дорогий крем, а ≥нструкц≥¤ щодо його використанн¤ написана англ≥йською. Ќамастиш ти ним своЇ обличч¤, а раптом ви¤вл¤Їтьс¤, що це крем дл¤ облис≥нн¤... ”с≥ засм≥¤лис¤. Ч≤ усе через те, що ти не знатимеш, що було написано у ц≥й ≥нструкц≥њ. Ч“епер ми знаЇмо, що знанн¤ англ≥йськоњ необх≥дне кожн≥й людин≥ дл¤ того, щоб мати хорошу роботу,Чвпевнено сказали  остик та –остик. √лава 2. ѕро ≈л≥забет та корову безрогу —коро вс≥ знали, що до табору прињжджають школ¤р≥ з јнгл≥њ. Ѕуло вир≥шено п≥дготувати дл¤ зустр≥ч≥ гостей великий концерт. ƒ≥ти з молодших загон≥в п≥д кер≥вництвом своњх виховател≥в почали вчити в≥рш≥ з англ≥йського фольклору, а старш≥Чвиготовл¤ти декорац≥њ та костюми дл¤ пСЇси Ўексп≥ра У–омео та ƒжульЇттаФ. Ўкол¤р≥ хот≥ли показати, що вони добре знають англ≥йську мову.  ожний заг≥н випустив ст≥нн≥вку. ”с≥ ст≥нн≥вки та малюнки пов≥сили у њдальн≥, а б≥л¤ входу до табору зС¤вивс¤ транспарант УWelcome, our friends!Ф. ≤ ось одного дн¤ одразу п≥сл¤ сн≥данку виховател≥ вишикували вс≥ загони на невеликому майданчику у вор≥т табору. ¬се було готове дл¤ зустр≥ч≥ гостей: д≥ти причепурилис¤.  ≥мнати блищали чистотою. —лова в≥рш≥в та пСЇси були багато раз≥в повторен≥ ≥ вивчен≥ напамС¤ть. ѕ≥д час концерту було дуже весело. ƒвоЇ хлопчак≥в ≥з молодшого загону ≥нсценували англ≥йськ≥й в≥рш УЎалтай-ЅолтайФ. Humpty-Dumpty sat on the wall, Humpty-Dumpty had a great fall. All the kingТs horses, all the kingТs men CouldnТt put Humpty together again. ќдин вл≥з на висок≥й ст≥л та ус≥вс¤, склавши ноги по-турецьки. ¬≥н щоразу хитав головою та й ще жонглював ¤йц¤ми, доки одне не впало. яйце було варене, тому н≥чого страшного не сталос¤. ≤нший крокував б≥л¤ свого товариша та читав в≥рш р≥дною мовою. ѕот≥м в≥н прочитав той самий в≥рш але вже англ≥йською, що привело гостей у захват. ¬они почали сп≥вати в≥рш, плескаючи у долон≥. ÷е надало маленькому артисту хороброст≥, ≥ в≥н ще раз прочитав в≥рш, точн≥ше просп≥вав, пританцьовуючи гопака, що визвало рег≥т англ≥йц≥в. ѕот≥м товстун ƒ≥ма зображував –об≥на-Ѕоб≥на, сид¤чи за столом та поњдаючи р≥зн≥ УстравиФ. Robin the Bobbin The big-bellied Ben. He ate more meat Than 40 men. He ate a butcher and a half He ate a church, He ate a window He ate the priest And all the people! And yet he complained That his stomach wasnТt full! ћлин, город, худоба були намальован≥ в тар≥лках на великих аркушах паперу, що теж виносили на сцену. ≤ хоча в≥рш було прочитано не англ≥йською, гост≥ його зрозум≥ли ≥ теж щиро см≥¤лис¤. ќдин з англ≥йських хлопчик≥в нав≥ть вискочив до сцени та пригостив ненажеру цукерками. јнгл≥йц≥ були збуджен≥ в≥д теплого прийому, багато см≥¤лис¤ та пустували, ну зовс≥м ¤к њх украњнськ≥ однол≥тки. ƒ≥ти почали сп≥лкуватис¤, але не все було гаразд. ƒоводилос¤ використовувати мову рух≥в. Ќав≥ть дещо прийшлос¤ малювати у блокнотах, щоб бути зрозум≥лим. ѕовол≥ хвил¤ збудженн¤ спадала, д≥ти юрбою п≥шли до њдальн≥. ” њдальн≥ знов чути було вибухи см≥ху. јнгл≥йськ≥ школ¤р≥ повторювали дивн≥ украњнськ≥ назви страв: борщ, пампушки, вареники. ј де¤к≥ англ≥йськ≥ слова ви¤вилис¤ дуже схожими на украњнськ≥: котлети, макарони. ¬ражень було багато, ≥ тихий час був зовс≥м не тихий. Ќа полуденок д≥т¤м дали с≥к, абрикоси, пир≥жки, ≥ знову вони засперечалис¤, що англ≥йське слово УapricotФ схоже на украњнське УабрикосФ. Ќаступив веч≥р.  остик та –остик вз¤ли у виховательки мС¤ч, щоб пограти у футбол. Ќедалеко в≥д озера на гал¤вин≥ добудовували камС¤ний будиночок, де згодом мав розташуватис¤ в≥део клуб та гральн≥ к≥мнати. Ѕудиночок трохи був схожий на старовинний замок з вежами та арочним входом. Ѕ≥л¤ цього будиночку за невеликим столиком сид≥ла англ≥йська д≥вчинка, ¤ка щось вир≥зала з картону. ’лопчики п≥д≥йшли ближче. Ќа стол≥ сто¤ли зроблен≥ з паперу ф≥гурки пастуха, кота, корови, собаки та д¤дечка в ковпаку та окул¤рах у кр≥сл≥ з книгою. ј д≥вчинка, висунувши ¤зика, з картону виготовл¤ла великий будинок ≥з дахом. ¬ нењ було кучер¤ве руде волосс¤, задиркуватий н≥с, присипаний весн¤нками та зелен≥ озорн≥ оч≥. ЧGood evening!Чприв≥тавс¤ з д≥вчинкою  остик. –остик посм≥хнувс¤ та кивнув головою. ¬≥д неспод≥ванки в≥н забув ус≥ англ≥йськ≥ слова. Ч Good evening! Ч в≥дпов≥ла д≥вчинка, продовжуючи вир≥зати.  остик захот≥в багато чого сказати д≥вчинц≥: наприклад, що вони з другом с¤дуть на лавку навпроти ≥ заважати њй не будуть, просто подивл¤тьс¤, що вона тут майструЇ. јле в голов≥ крутивс¤ т≥льки наказ вчительки, що викладала англ≥йську в школ≥: УSit down! Stand up!Ф та ще щось не те. Ч—лухай, а давай њй покажемо, що ми теж щось знаЇмо англ≥йською,Чпрошепот≥в  остик другу на вухо. “оркнувшись пальцем паперовоњ корови (чомусь ≥з одним рогом), в≥н сказав: cat! Ч“и що! У ороваФ англ≥йською буде УcowФ! ЧЌ≥! ўе к≥лька хвилин хлопчики сперечалис¤, нав≥ть не п≥дозрюючи, що д≥вчинка, ¤ка сид≥ла поруч, усе розум≥ла. Ч÷е к≥т, це безрога корова, ось пастух, а осьЧƒжек,Чпочули  остик та –остик. –озмовл¤ла д≥вчинка з ц≥кавим акцентом. ƒе¤к≥ звуки були зовс≥м неспод≥ван≥. ¬иходило: УЅезроуга, “жЇк, паустюхФ, тощо, але зрозум≥ти можна було легко. ƒо того ж незвичайний акцент робив мовленн¤ д≥вчинки ц≥кавим, незвичайним, схожим на гру. –остик розз¤вив рота та ворушив губами за нею, не пом≥чаючи, що д≥вчинц≥ це см≥шно. јле ц¤ д≥вчинка знаЇ украњнську не г≥рше за них! “реба ж ≥з нею познайомитис¤! Чяк тебе звуть?Чзапитав –остик у д≥вчинки. Ч≈л≥забет. ј вас? ЧяЧ ост¤нтин,Ч ¤к зм≥г, сол≥дно в≥дрекомендувавс¤  остик. Ч–остислав,Чне бажаючи в≥дставати в≥д друга, сказав –остик. ≈л≥забет спробувала повторити ≥мена, але це ви¤вилос¤ дл¤ нењ важким завданн¤м. Ч¬загал≥, мене можна називати просто –остик. Чј менеЧ остик. ≈л≥забет знову повторила, на цей раз правильно. Чј що ти таке робиш ≥з паперу?Чзапитав у д≥вчинки  остик. Ч УЅудинок, ¤кий побудував ƒжекФ. ѕерсонаж≥в. «наЇте? ’лопчики почали пригадувати цей в≥рш. Чј! ” цьому в≥рш≥ Ї синиц¤, к≥т, пес без хвоста! ѕамС¤таЇмо!Чздогадавс¤  остик. Чя залишу цих героњв вам на памС¤ть. Чј де вони збер≥гатимутьс¤?Чздивувавс¤ –остик. ƒ≥ти озирнулис¤ навкруги.  амС¤ний будиночок сто¤в порожн≥м, виблискуючи на веч≥рньому сонц≥ новими в≥конц¤ми. Чћи залишимо њх у цьому будинку,Чзапропонувала ≈л≥забет,Ч ѕоставимо на поличку. Ч“очно! ’ай це буде јнгл≥йський д≥м! ќсь буде здорово! Ќа памС¤ть про те, що ви до нас прињжджали. Чјле треба так прикрасити цей будиночок, щоб вс≥ зрозум≥ли, що в≥н насправд≥ јнгл≥йський! Чј ¤к? ЧЌу, можна пов≥сити прапор ¬еликоњ Ѕритан≥њ на дах... Чј гербЧб≥л¤ входу! Чј щеЧпов≥сити фотограф≥њ јнгл≥њ на ст≥ни! ѓх буде багато-багато! ƒ≥ти ще довго фантазували.  остик запропонував б≥л¤ входу вил≥пити лева та Їдинорога, що зображен≥ на герб≥ ¬еликоњ Ѕритан≥њ. ≈л≥забет почала розказувати про гвард≥йц≥в, що охорон¤ють корол≥вський палац у Ћондон≥. Ќа них од¤гнут≥ висок≥ шапки, зроблен≥ з ведмежого хутра. –остик замисливс¤, де д≥стати таке хутро та хто пошиЇ так≥ шапки, а  остик тут же розпочав тренуватис¤, ¤к буде чергувати гвард≥Їць у так≥й шапц≥. ≈л≥забет см≥¤лас¤, закидаючи голову у рудих кучер¤х. ѕот≥м вони утрьох пограли у мС¤ч. √лава 3. јнгл≥йський будинок. ѕройшло к≥лька дн≥в.  остик та –остик подружилис¤ з ≈л≥забет. ” в≥льний час вони разом грали у бадм≥нтон, у шахи, збирали коник≥в та жук≥в у трав≥. ќдного разу увечер≥ друз≥, прогулюючись, п≥д≥йшли до майбутнього јнгл≥йського будинку. јле що це? ƒ≥ти не пов≥рили своњм очам. Ѕудинок сто¤в пофарбований. ƒвер≥ були гостинно розкрит≥. Ѕ≥л¤ входу лежав на трав≥ лев.  остик в≥дразу захот≥в полежати на г≥псовому Ћевов≥. јле лев пот¤гнувс¤, суворо подививс¤ на д≥тей ≥ поз≥хнув. ѕот≥м в≥н повернувс¤ на ≥нший б≥к та знов заплющив оч≥.  остик завмер на м≥сц≥. « вор≥т на задн≥х ногах вийшов Їдинор≥г. ¬≥н теж був б≥лий-б≥лий. Ќевже г≥псовий? ≈л≥забет блимала очами, не знаючи, що сказати. –остик знайшовс¤ першим: УGood morning!ї,Ч просип≥в в≥н. Чѕри чому тут УmorningФ?Ч невдоволено запитав Їдинор≥г.Ч ¬же веч≥р, спати пора, казки читати на н≥ч, а ви УmorningФ! ™динор≥г поз≥хнув ≥ кудись п≥шов, звернувши за р≥г. Ѕ≥л¤ нового будинку стирчав високий паркан з цегли. ЧGlad to see you, children!Чпочули д≥ти. Ќа ст≥н≥ сид≥в, схрестивши ноги по-турецьки, Ўалтай-Ѕолтай. ЧWe are glad to see you too, Humpty-Dumpty,Чв≥дпов≥ла за вс≥х ≈л≥забет. ЧяЧдворецький у цьому будинку,Ч раптом сказав Ўалтай-Ѕолтай ≥ стрибнув з≥ ст≥ни.Ч Ћаскаво просимо вас зайти до јнгл≥йського будинку. ≤ в≥н легенько в≥дчинив двер≥. –аптом з дверей вилет≥ла синиц¤ з колоском пшениц≥ у дзьоб≥. Ч÷е ж синиц¤, ¤ка у комор≥ збираЇ пшеницю!Чздогадавс¤  остик. Чј ¤к ти назвала Ўалта¤-Ѕолта¤?Чспитав у ≈л≥забет –остик, обережно заход¤чи до нового будинку. Ч Humpty-Dumpty,Чсказала ≈л≥забет.Ч Humpty-Dumpty означаЇ Унизенький товстий чолов≥чок, коротунФ. ЧChildren, come here,Чпочули друз≥ вже ≥нший голос. ƒ≥ти то побачили запалений кам≥н, а б≥л¤ нього сид≥в ≥з газетою в руках д¤дечко в ковпаку та окул¤рах.  остик, –остик та ≈л≥забет одразу вп≥знали у ньому ƒжека. —аме такого зробила ≈л≥забет ≥з паперу. Ч’очете молочка?Ч запропонував ƒжек Ч—в≥женьке! “≥льки що надоњли! ƒо к≥мнати зайшла сувора молочниц¤. ¬она мовчки висмикнула у ƒжека газету. Ч„итати п≥д час њж≥ шк≥дливо! «в≥дк≥л¤ не в≥зьмись, зС¤вилис¤ велик≥ чашки ≥з молоком. ћолочниц¤ жбурнула њх на ст≥л. ¬ипивши по чашц≥ молока, д≥ти п≥шли дал≥. ” к≥мнат≥ поруч була невелика колисочка з конвал≥¤ми в н≥й. This is the key of the kingdom: In that kingdom there is a city. In that city there is a town. In that town there is a street. In that street there is a lane. In that lane there is a yard. In that yard there is a house. In that house there is a room. In that room there is a bed. On that bed there is a basket. In that basket there are some flowers. ≈л≥забет засп≥вала щось англ≥йською, але раптом друз≥ почули плач. ÷е плакали кошен¤та, ¤к≥ загубили рукавички.  ошен¤та проб≥гли повз к≥мнату, плачучи та сп≥ваючи водночас: Three little kittens They lost their mittens, And they began to cry, Oh, mother dear, We greatly fear Our mittens we have lost. ” великому мС¤кому кр≥сл≥ сид≥ла “ьот¤ “рот з≥ своЇю к≥шкою ≥ читала к≥шц≥ в≥рша. Dame Trot and her cat Sat down for a chat; The dame sat on this side And puss sat on that. Puss, says the dame, Can you catch a rat, Or a mouse in the dark? Purr, says the cat. ¬с≥ зв≥р¤тка, люди жили своњм ц≥кавим незалежним одне в≥д одного житт¤м. ¬они швидко просувалис¤ по к≥мнатам, ≥ здавалос¤, що будинок вир≥с до величезних розм≥р≥в. ¬ ньому багато затишних к≥мнат та к≥мнаток, сход≥в, що ведуть нев≥домо куди. Ќа в≥кнах тел≥палис¤ мереживн≥ занав≥ски, прикрашен≥ бантиками та оборочками. ” кам≥нах гор≥в вогонь, б≥л¤ кам≥н≥в сто¤ли металев≥ щипц≥, кочерги. ƒвер≥ тихенько рип≥ли, по к≥мнатам проб≥гав теплий в≥терець.  остик, –остик та ≈л≥забет пройшли через увесь будинок та вийшли через протилежн≥ двер≥. « протилежного боку будинку д≥ти побачили р≥чку та поб≥гли до нењ. –≥чка теж була ¤кась незвичайна, казкова, блакитна, а небо над нею рожеве, у кучер¤вих хмаринках, з ¤скравою веселкою. «олот≥ товст≥ риби висовували голови з лупатими очима, прислуховуючись к сп≥ву маленьких кольорових пташок. Ѕ≥л¤ р≥чки сид≥ли троЇ чолов≥к≥в у плащах, ковпаках та окул¤рах. ќдин ≥з них тримав у руках таз. Чј це ще хто? „ар≥вники?Чспитав у ≈л≥забет здивований –остик. ЧЌ≥, це три мудрец≥, ¤к≥ поплили в тазу, коли була сильна злива,Чв≥дпов≥ла д≥вчинка, усм≥хаючись. ј ви х≥ба не знаЇте про них в≥рша: Three wise men of Gotham Went to sea in a bowl; If the bowl Had been stronger, My story Would have been longer. ЧЌ≥,Чз≥знавс¤  остик,Чне знаЇмо.Чј хто написав в≥рш≥ про ƒжека, про конвал≥њ, про кошен¤т? Чѓх склав англ≥йський народ,Чрозпов≥ла ≈л≥забет.Чце народн≥ англ≥йськ≥ в≥рш≥. ƒ≥ти наблизилис¤ до трьох мудрец≥в. ћудрец≥ зрад≥ли, побачивши друз≥в. Чќсь ≥ прибула до нас достойна зм≥на,Чпосм≥хнувс¤ перший ≥з мудрец≥в. Ч’очете поплавати у нашому тазу?Чзапитав другий. ƒ≥ти не знали, що сказати. « одного боку, це було б ц≥каво. “аз зам≥сть човна або корабл¤! ј з ≥ншого... що скажуть батьки, не знайшовши њх у табор≥? ўо скаже Ћюдмила ≤ван≥вна? ≤ куди вони припливуть у цьому тазу? јле ц≥кав≥сть вз¤ла верх, ≥  остик, –остик та ≈л≥забет с≥ли у таз. ЧЌу ось, бачите, д≥ти зовс≥м легк≥, таз њх витримаЇ!Чзрад≥в трет≥й ≥з мудрец≥в. ¬≥н в≥дштовхнув таз в≥д берегу, ≥ таз пов≥льно поплив у нев≥домому напр¤мку. ћудрец≥ ще довго махали руками друз¤м усл≥д.  остик, –остик та ≈л≥забет з ц≥кав≥стю озиралис¤ навкруги. ѕо берегам р≥чки росли treesЧдерева, flowersЧкв≥ти, bushesЧкущ≥. ¬се було неначе казкове: дерева вкрит≥ фруктами, кв≥ти, наче вишит≥ на подушках, кущ≥ у р¤сних кв≥тах. «годом таз прибило до берегу. Ќа берез≥ стирчав великий стовп ≥з табличкою, на ¤к≥й дивними гострими буквами було написано УEnglish GrammarФ. Чўо це?Чзапитав  остик. ЧУјнгл≥йська √раматикаФ,Чпереклала ≈л≥забет.Чћи припливли до крањни јнгл≥йськоњ √раматики. ѕ≥шли, подивимось! ћоже, тут Ї щось ц≥каве? ƒруз≥ вил≥зли з тазу ≥ попр¤мували стежкою, ¤ка починалас¤ пр¤мо у њх н≥г. √лава 4. ѕро пан≥в ≤менник≥в та њх в≥рних друз≥в ќпинившись на берез≥ крањни, ¤ка зветьс¤ √раматика јнгл≥йськоњ мови, –остик та  остик, п≥дхопивши ≈л≥забет п≥д руки, допомогли д≥вчинц≥ вистрибнути з тазу на гал¤вину. Ќеподал≥к в≥д р≥чки сто¤ли два маленьких однакових будиночки. ј за ними знаходивс¤ великий красивий маЇток. ƒ≥ти наблизилис¤ до будиночк≥в. Ќа одному з них було написано Ујртикль A, AnФ, а на ≥ншомуЧУјртикль TheФ. –остик одразу поб≥г до першого будинку, а  остикЧдо другого. ЧЌу що, подзвонимо?Чзапитав у друга  остик. –остик кивнув.  остик почав дзвонити у мелод≥йний дзв≥ночок. ƒвер≥ обох будиночк≥в в≥дчинилис¤, ≥ на пороз≥ зС¤вилис¤ три маленьких чолов≥чки у костюмах паж≥в. ѕричому двоЇ з них вийшли з дверей одного будинку. Чјртикль A,Чв≥дрекомендувавс¤ один ≥з чолов≥чк≥в, ¤кий вийшов з першого будиночку.Ч я завжди знаходжус¤ разом з ≥менниками в однин≥: a pen, a book, a lamp. A це м≥й р≥дний брат-близнюкЧ јртикль An. ¬≥н Ї пажем у ≥менник≥в, ¤к≥ починаютьс¤ з голосного звука: an apple, an elephant. јртикль An теж вклонивс¤ гост¤м, зн¤вши з голови берет ≥з павиним п≥рС¤м. Чћи не розлучаЇмос¤ з≥ своњми панами та служимо ≥менникам, коли потр≥бно назвати будь-¤кий один предмет: (одна) к≥мнатаЧa room, (будь-¤кий) ол≥вецьЧa pencil,Чдодав јртикль A. Чј ≥менники у множин≥ не дружать з намиЧартикл¤ми A та An,Ч≥з сумом сказав його брат.Ч ¬они вважають, що взагал≥ можуть обходитись без нас. “ут трет≥й чолов≥чок продовжив розпов≥дь двох брат≥в-артикл≥в. Чјле ≥менники вир≥шили знайти соб≥ такий артикль, ¤кий п≥дкреслював би њхню неповторн≥сть. “акий слуга швидко знайшовс¤. ÷е був, звичайно, ¤ Ч всемогутн≥й јртикль The. я можу служити ≥менникам у множин≥ (the children, коли мова йде про певних д≥тей), ≥ називати, вид≥л¤ти предмет ≥з р¤ду ≥нших предмет≥в, наприклад: This is a doll. ÷е (будь-¤ка, одна, ¤ка-небудь) л¤лька. The doll is nice. (÷¤, саме ц¤) л¤лька красива. Ч≤менники зрад≥ли, що знайшли соб≥ такого чудового слугу, ¤к ¤. ћо¤ присутн≥сть п≥дкреслюЇ њхню виключн≥сть,Чпохваливс¤ јртикль The. ÷е трохи образило брат≥в A та An. Чј ти не дуже вихвал¤йс¤,Чсказав йому јртикль A.Чўо б робили ≥менники без нас? Чћи теж важлив≥ у граматиц≥!Чдодав јртикль An. Чјле ви служите ≥менникам т≥льки в однин≥, а ¤Чще й ≥менникам у множин≥,Чзнову почав себе вихвал¤ти јртикль The. Чƒо реч≥, чому ми все сперечаЇмос¤? ƒавайте краще покажемо нашим гост¤м ћаЇток ≤менник≥в,Чзапропонував јртикль The.Ч’од≥мо, д≥ти, з нами. Чј в≥н, цей артикль The, не такий вже ≥ поганий, хоча ≥ трохи хвалькуватий,Чподумав –остик дорогою. …ти довелос¤ недовго. Ѕ≥л¤ маЇтку трьох друз≥в радо зустр≥ли р≥зн≥ ≤менники. ѕеред ними д≥ти одразу побачили маленьких паж≥в Ч артикл≥в: A bus (автобус), an apple (¤блуко), a girl (д≥вчинка), a boy (хлопчик), an ice-cream (морозиво)Е јле перед де¤кими ≥менниками цих артикл≥в... зовс≥м не було: bread (хл≥б), sugar (цукор), cheese (сир)Е Чј чому перед словом cheese артиклю нема?Чзапитав  остик. ≤менник УCheeseФ зупинивс¤ та по¤снив, що перед назвами предмет≥в, ¤к≥ не можна порахувати, наприклад, продукти, речовини, артикль не ставитьс¤. ѕ≥сл¤ цього ≤менники запросили трьох друз≥в до себе у маЇток. ” маЇтку разом з ≤менниками жив чар≥вникЧзак≥нченн¤ Цs. ¬≥н завжди перетворював один предмет на дек≥лька, ставши позаду ≥менника. Чѕодив≥тьс¤, подив≥тьс¤,Чзашепот≥ла ≈л≥забет. Ќа очах у д≥тей чар≥вник Цs перетворив один ол≥вець на пС¤ть ол≥вц≥в, книгуЧна дв≥ книги, а чудову рожеву тро¤ндуЧна ц≥лий букет кв≥т≥в: A pencilЧfive pencils A bookЧtwo books A roseЧnine roses «ак≥нченн¤ Ц s, ¤к видно, було задоволено своЇю роботою ≥ на оплески друз≥в вклонилос¤. ≈л≥забет вийн¤ла з кишен≥ велике жовте ¤блуко, ¤ке залишилос¤ у нењ в≥д об≥ду, ≥ подарувала чар≥вников≥, ¤кий одразу зробив з одного ¤блука ц≥лих чотири: An appleЧfour apples. «ак≥нченн¤ Цs роздало по ¤блуку д≥т¤м, а останнЇ залишило соб≥.  остиков≥, –остиков≥ та ≈л≥забет дуже сподобалос¤ перетворенн¤ одного предмету на дек≥лька. ’лопчикам теж захот≥лос¤ стати в≥домими чар≥вниками ≥ вони запитали, ¤к це можна зробити. Чƒуже просто,Чв≥дпов≥ло «ак≥нченн¤ -s,Чтреба лише поставити мене п≥сл¤ ≥менника.Чјле памС¤тайте: не можна ставити Цs п≥сл¤ назв продукт≥в або речовин, тобто того, що не можна порахувати, наприклад: milk (молоко), honey (мед), butter (масло). Ќе забудете? ЧЌ≥!Чхором в≥дпов≥ли д≥ти. ≤менники проводили друз≥в до дверей. –остик,  остик та ≈л≥забет п≥шли стежкою, ¤ка йшла в≥д маЇтку ≤менник≥в через л≥с. √лава 5. „ар≥вний л≥с ≥менник≥в ј ось ≥ л≥с: таЇмничий, казковий. ¬исок≥ дерева з зеленими кронами, пишн≥ кущ≥ та залит≥ сонцем стежки н≥би запрошували: У«аходьте!Ф. Ћедве д≥ти ув≥йшли до нього, вони почули ¤кесь незвичайне шаруд≥нн¤. јле н≥кого не було видно. ѕот≥м роздалис¤ голоси: Уѕодайте мен≥ мС¤чик, будь ласка!Ф, Уѕодайте мен≥ мС¤чик, будь ласка!Ф. ≤ раптом у густ≥й трав≥ д≥ти побачили багато-багато р≥знокольорових мС¤чик≥в. Ќа кожному з них було написано УaФ або УanФ. Ч“ак це ж артикл≥!Чпершим здогадавс¤ –остик.Чјле куди ж њх кидати? Ч—юди! —юди!Чголоси доносилис¤ зверху. ƒ≥ти подивилис¤ на дерева. ј там... сид≥ло безл≥ч ¤кихось казкових чолов≥чк≥в, ¤к≥ прост¤гали руки. Ќа сорочц≥ у кожного з чолов≥чк≥в були надписи: elephant, sugar, table, orange, flower та ще багато ≥нших. ≈л≥забет першою схопила три мС¤чики-артикл≥ УaФ та кинула в руки чолов≥чкам, на ¤ких було написано: fish, dog, cat. ≤ неспод≥вано ц≥ три чолов≥чки стрибнули з дерева на землю. Чќй, див≥тьс¤!Чзакричала ≈л≥забет.Ч¬они перетворилис¤ на рибу, собаку та кота! “од≥  остик кинув мС¤чики УaФ чолов≥чкам ≥з надписами: chair, table, bed. Чќ, в≥дпочити можна!Чп≥дб≥г –остик, плюхнувшись на л≥жко, ¤ке н≥би з неба впало, а тепер сто¤ло б≥л¤ дерева. ≈л≥забет с≥ла на ст≥лець, а  остикЧна невисокий ст≥л. Чј мен≥ мС¤чик? ј мен≥?Чдоносилос¤ з дерев. –остик уз¤в мС¤чик УaФ ≥ подумав: У ому б його дати?Ф Ќайближче до хлопчика сид≥в чолов≥чок з п≥дписом arm-chair. У«араз зС¤витьс¤ кр≥сло!ФЧздогадавс¤ –остик та кинув мС¤ча. јле що це? ћС¤ч шльопнувс¤ об землю, ≥ н≥¤кого кр≥сла –остик не побачив. ¬≥н ще раз кинув, ≥ повторилос¤ те ж саме. –остик поб≥г до друз≥в. Чј чому в мене кр≥сло не зС¤вл¤Їтьс¤?  остик подививс¤ на мС¤чик. Ч“ак ти ж не той артикль обрав! ќсь чолов≥чок його тоб≥ й повертаЇ. Чј!Чзрад≥в –остик.Чя зрозум≥в! “реба артикль УanФ, тому що слово Уarm-chair У починаЇтьс¤ з голосного. ѕ≥сл¤ того, ¤к зС¤вилос¤ довгооч≥куване кр≥сло, в≥н вз¤в ще мС¤чики-артикл≥ УanФ та кинув тим чолов≥чкам, на ¤ких побачив надписи elephant, orange, egg. Ѕа-бах! « дерева впав величезний с≥рий слон, ¤кий у хобот≥ тримав тар≥лку з жовтогар¤чим апельсином та б≥лим ¤йцем. —лон з уклоном подав тар≥лку –остиков≥. Чј нам? Ќам дайте мС¤чика!Чпросили чолов≥чки, у ¤ких на сорочках було написано bread, cheese, sugar, milk, juice. Чј в≥н вам дуже потр≥бний?Чхитрувато запитав  остик.Чјдже ми знаЇмо, що перед назвами продукт≥в, ¤к≥ не можна порахувати, артикль не ставитьс¤! Ўльоп! ≤ перед друз¤ми з дерева впали: буханка хл≥ба, шматок сиру, пакет ≥з цукром, пакет ≥з молоком та пл¤шка соку. –остик д≥став ≥з кишен≥ перочинний н≥ж. ≈л≥забет, наче справжн¤ хаз¤йка, пор≥зала хл≥б та сир, зробила бутерброди. ƒ≥ти ус≥лис¤ на ст≥лець, у кр≥сло та на л≥жко ≥ з апетитом зСњли бутерброди, запиваючи њх соком та молоком. який мС¤чик-артикль: УaФ чи УanФ отримають ≥менники: book, apple, flower, ice-cream, bread, table, house, water, sugar, ball, insect, glass? як≥ ≥менники залишатьс¤ без артикл¤? „ому? √лава 6. ™диний та неповторний ≤нф≥н≥тив ¬≥дпочивши та вибравшись ≥з казкового л≥су ≤менник≥в, троЇ друз≥в побачили перед собою корол≥вський палац. Ѕ≥л¤ входу до палацу було красиво написано: У рањна ƒ≥Їсл≥вФ. Чяк тут гарно!Чзаплескала у долон≥ ≈л≥забет.  оли –остик,  остик та ≈л≥забет п≥д≥йшли до палацу, м≥ст перед ними пов≥льно опустивс¤, ≥ можна було зайти. Чј коли ми побачимо цар¤ або корол¤?Чзапитав  остик. Чя перед вами, люб≥ гост≥,Чпочули д≥ти незнайомий голос. ƒ≥йсно, поруч ≥з ними сто¤в цар у корон≥ та мант≥њ. Ч÷ар ≤нф≥н≥тив,Чпредставивс¤ в≥н.Чя вже дуже давно керую  рањною ƒ≥Їсл≥в. ¬м≥ю все: —п≥вати (to sing) √рати (to play) Ѕудувати (to build) ≤ ламати (to break) ≤ варити (to cook) ћити (to wash) Ўити (to sew) ѕо-англ≥йськи говорити (to speak). Чј що таке ≤нф≥н≥тив? Ч запитав –остик. Ч≤нф≥н≥тивом називаЇтьс¤ неозначена форма д≥Їслова. ” мене немаЇ ан≥ числа, ан≥ особи, ан≥ часу, ¤к у ≥нших д≥Їсл≥в. “ому мене вс≥ вважають всемогутн≥м, але самотн≥м. јле ¤ маю одного в≥рного друга, з ¤ким не розлучаюс¤ н≥ на мить. «вуть його „астка to,Чв≥дпов≥в ≤нф≥н≥тив. ƒ≥ти одразу побачили друга цар¤ Ч невисокого на зр≥ст пажа, ¤кий увесь час сто¤в перед ним. Ѕуло видно: ÷ар ≤нф≥н≥тив дуже пишавс¤ тим, що у нього такий незвичайний друг. ЧЌ≥ в кого немаЇ товариша краще, н≥ж у мене!Чвихвал¤вс¤ цар.Ч¬≥н завжди показуЇ мою велич. ≤ не потр≥бн≥ мен≥ ан≥ число, ан≥ особа, ан≥ час, ¤к у ≥нших п≥дданих мен≥ ƒ≥Їсл≥в. я й так, без них, проживу! ≤нф≥н≥тив пов≥в гостей у палац. ƒ≥ти одразу пом≥тили, що ус≥ п≥ддан≥ цар¤ були чим-небудь зайн¤т≥: прибирали у залах, поливали величезн≥ красив≥ кв≥ти, накривали на ст≥л, варили об≥д. Чј тепер, моњ люб≥ гост≥,Чсказав цар, Ч назв≥ть англ≥йською мовою, що робл¤ть моњ п≥ддан≥, але т≥льки у форм≥ ≥нф≥н≥тиву. Ч≤ не забудьте, що ¤ завжди сто¤тиму перед д≥Їсловом,Чнагадав в≥рний друг цар¤Ч „астка to. ЧTo water flowers, поливати кв≥ти,Ч першою здогадалас¤ ≈л≥забет. ЧTo make dinner,Чготувати об≥д,Ч сказав  остик. ЧTo sweep the floor, п≥дм≥тати п≥длогу,Чдодав –остик. ЧTo lay the table, накривати на ст≥л, Чзнову згадав  остик. ЧTo clean the room, прибирати к≥мнату, Ч сказала ≈л≥забет. Чћолодц≥, д≥ти,Ч похвалив цар ≤нф≥н≥тив,Чви все правильно сказали. Ѕачите: моњ п≥ддан≥ н≥коли не залишаютьс¤ без роботи, ан≥ у палац≥, ан≥ у саду б≥л¤ нього. ÷ар запросив гостей залишитис¤ з ним на об≥д. Чя хоча й цар, але вм≥ю все,Чз величчю сказав ≤нф≥н≥тив та, вклонившись, почав: To cut the bread (нар≥зати хл≥б) To pass salt (передавати с≥ль) To drink coffee (пити каву) To eat fish (њсти рибу) To fry potatoes (смажити картоплю).  оли ус≥ встали з-за столу, ≤нф≥н≥тив продовжив свою розпов≥дь. Чћен≥ п≥дпор¤дковуютьс¤ ус≥ д≥Їслова. јле ≥нколи вони не хочуть знаходитис¤ п≥д моЇю владою та т≥кають з мого замку. “од≥ вони починають зм≥нюватис¤ за числами, особами та часами. якщо д≥Їслово зм≥нюЇтьс¤, то м≥й в≥рний друг „астка to не хоче сто¤ти перед ними: to runЧб≥гати. ÷е ≥нф≥н≥тив. He runs, в≥н б≥гаЇ. RunsЧд≥Їслово у тепер≥шньому час≥. Ч“од≥ ¤ зникаю,Чповажно сказав маленький паж. ѕ≥сл¤ об≥ду ≤нф≥н≥тив вив≥в д≥тей ≥з свого палацу та показав сад, де також працювали роб≥тники. ¬они копали, садили дерева та кв≥ти, фарбували паркан. ¬≥рний друг „астка to зухвало пов≥домив, що слуги цар¤ ≤нф≥н≥тива можуть робити все: ЧTo digЧкопати ЧTo plant treesЧ садити дерева ЧTo plant flowersЧ садити кв≥ти, ЧTo paint the fenceЧ фарбувати паркан. Ѕуло видно, що цар з≥ своњм другом були дуже задоволен≥ своњм господарством. ¬они проводили гостей до вор≥т. ћ≥ст опустивс¤, д≥ти попрощалис¤ з господарем палацу та вийшли на дорогу. ѕеред ними знову зС¤вивс¤ незвичайний казковий л≥с. √лава 7. Ќа перехрест≥ трьох час≥в ќсь вже вдруге д≥ти п≥шли казковим л≥сом. Ўл¤х вказувала лише одна стежинка. Чƒив≥тьс¤! який великий кам≥нь!Чраптом закричав –остик. Ч≤ на ньому щось написано!Чуважно придивившись, сказала ≈л≥забет. ƒруз≥ п≥дб≥гли до с≥рого великого каменю. Ѕуло видно, що в≥н стоњть на цьому м≥сц≥ вже давно. ѕоруч ≥з шершавою глибою росла висока, густа, зелена трава.  остик уважно придивившись, прочитав на камен≥ написи: Уѕр¤мо п≥дешЧу тепер≥шн≥й час потрапишФ, УЋ≥воруч п≥дешЧу минулому час≥ опинишс¤Ф, Уѕраворуч п≥дешЧбудеш у майбутньому час≥Ф. Чјле куди ж нам тепер ≥ти?Чзапитала ≈л≥забет. Ќ≥би почувши запитанн¤, нев≥домо зв≥дки на кам≥нь з неба опустивс¤ великий чорний ¬орон в окул¤рах. ќдразу можна було здогадатис¤, що цеЧучений ¬орон. ¬≥д здивуванн¤ д≥ти не знали, що сказати. ¬орон походив туди-сюди по каменю. Ч аррр!  аррр! ¬и прийшли не просто до казкового л≥су! ÷е Ћ≥с ƒ≥Їсл≥в! ј д≥Їслово маЇ три часиЧтепер≥шн≥й, минулий та майбутн≥й. Ч«наЇмо... Ќам про це на уроках говорили,Чзн≥¤ков≥ло в≥дпов≥в –остик. “ут ≈л≥забет гордовито почала по¤снювати, насл≥дуючи голос та ≥нтонац≥ю своЇњ англ≥йськоњ вчительки: Ч“епер≥шн≥й час англ≥йською мовою називаЇтьс¤ Present, минулийЧ Past, а майбутн≥йЧ Future. Чƒуже розумна д≥вчинка,Чпохвалив ¬орон,Чале це ще не все. Ѕо кожен ≥з цих час≥в под≥л¤Їтьс¤ на три види: Indefinite (неозначений), Continuous (тривалий), Perfect (доконаний). Чј що означають ц≥ три види?Чзапитали хлопчики. ЧIndefinite Ч це коли ми щось робимо завжди, пост≥йно, ContinuousЧколи д≥¤ в≥дбуваЇтьс¤ зараз. Ќу, а PerfectЧколи вже щось зробили. ¬ англ≥йськ≥й мов≥ дуже важливим Ї не т≥льки те, коли в≥дбуваЇтьс¤ д≥¤, а ще й ¤к вона в≥дбуваЇтьс¤. Ч«начить, Present, Past, FutureЧце коли в≥дбуваЇтьс¤ д≥¤: зараз, давно чи буде колись в≥дбуватис¤, а Indefinite, Continuous та PerfectЧце ¤к саме вона в≥дбуваЇтьс¤?Чздогадавс¤  остик. Ч“очно! який молодець!Чпохвалив ¬орон.Чј зараз, каменю, повернис¤ до д≥тей передом!  ам≥нь, наче хатинка казковоњ Ѕаби яги, почав пов≥льно, з≥ скрипом повертатис¤. «≥ зворотного боку в≥н був схожий на р≥вну чорну дошку. Ќа цьому боц≥ крейдою було написано таку таблицю: Indefinite (неозначений) Continuous (тривалий) Perfect (доконаний) Present (тепер≥шн≥й) Present Indefinite Present Continuous Present Perfect Past (минулий) Past Indefinite Past Continuous Past Perfect Future (майбутн≥й) Future Indefinite Future Continuous Future Perfect Чќй, ¤к це все складно, заплутано! ћи заблукаЇмо у чар≥вному л≥с≥ серед цих час≥в,Чрозгублено сказав –остик. ЧЌ≥, не заблукаЇмо,Чзаспокоњла друз≥в ≈л≥забет,Ч¤ буду допомагати. јле куди ж нам ≥ти? Чј давайте кинемо жереб,Чзапропонував  остик. Ч’то буде т¤гнути його?Чспитав –остик. ƒ≥ти подивилис¤ один на одного. ЧЌу гаразд, ¤ допоможу вам,Чповажно погодивс¤ ¬орон.Чјле треба д≥стати аркуш≥. Ќа щаст¤, у ≈л≥забет у кишен≥ був маленький блокнотик та ручка. ¬она висмикнула з нього три аркуш≥.  остик на одному з них написав УѕраворучФ, на другомуЧУЋ≥воручФ ≥ на третьомуЧУѕр¤моФ. ѕот≥м в≥н загорнув њх у маленьк≥ трубочки ≥ ретельно перем≥шав на долон≥. ”чений ѕтах, примруживши одне око, приц≥ливс¤ ≥ обережно гострим дзьобом вит¤гнув одну з трьох трубочок. Ўаркнувши лапкою, в≥н подав трубочку ≈л≥забет. ƒ≥вчинка прис≥ла у реверанс≥ та розгорнула пап≥рець. Ч Уѕр¤моФ,Чпов≥домила вона ус≥м. Чќтже, нам треба йти до тепер≥шнього часу,Чсказав –остик.Чј ¤ так мр≥¤в побувати у майбутньому! ЧЌе хвилюйс¤, ви там ще встигнете опинитис¤,Чзаспокоњв його ¬орон.ЧЅажаю вам удач≥!  аррр!  аррр! ўе побачимос¤! ћахаючи величезними чорними крилами, в≥н злет≥в ≥з каменю та зник серед г≥лок кремезних дерев.  остик, –остик та ≈л≥забет п≥шли пр¤мо, до тепер≥шнього часу, ¤кий англ≥йською мовою називаЇтьс¤ Present. √лава 8. ѕСЇмо чай за розкладом —тежка привела д≥тей пр¤мо до стовпа ≥з покажчиком УPresent IndefiniteЧтепер≥шн≥й неозначений час.Ф Чј що таке Утепер≥шн≥й неозначений часФ?Чзапитав –остик у ≈л≥забет. Ч÷е коли треба сказати, що ми щось робимо завжди, кожного дн¤, або звичайно, за розкладом,Чпо¤снила д≥вчинка. ƒ≥йсно, коли друз≥ д≥йшли до подв≥рС¤ красивого будинку, на ¤кому теж значилось: УPresent IndefiniteФ, то побачили, що повсюди, ¤к у Ѕудинку ¬≥дпочинку, сто¤ть щити з розкладами: режим дн¤, план на м≥с¤ць, план на тиждень. ”сюди, по всьому подв≥рСю, по вс≥х стовпах було розв≥шано багато-багато р≥зних годинник≥в. Ќа зустр≥ч гост¤м зС¤вивс¤ сам господар будинку: худорл¤вий, довгоносий, у п≥джаку, заст≥бнутому на вс≥ іудзики, ≥з старовинним годинником на ланцюжку, що був прикр≥плений на груд¤х. ќдразу було видно, що в≥н дуже орган≥зований, усе робить за розкладом, завжди дотримуЇтьс¤ режиму дн¤. Ч Good afternoon, children! –адий вас бачити. ћене звуть Present Indefinite,Чпредставивс¤ господар.Чј ось моњ дуже слухн¤н≥ слуги. ¬они завжди до ваших послуг. Ѕ≥л¤ Present Indefinite зС¤вилас¤ свита слуг. ÷е була не юрба, а р≥внесенький стр≥й. ¬≥дчувалос¤, що слуги у цього господар¤ добре вимуштруван≥. Ќа плащ≥ кожного з них значилос¤: always (завжди), every day (кожного дн¤), every month (щом≥с¤ц¤), sometimes (≥нколи), usually (звичайно), never (н≥коли). Ч” мене все в≥дбуваЇтьс¤ за розкладом,Чпохваливс¤ Present Indefinite.Ч÷е дуже зручно. ≤ в≥н змахнув рукою. –аптово п≥шов сн≥г. —тало холодно. як взимку. Чќй!Чт≥льки й встиг вигукнути  остик. ЧIt often snows in winter, взимку часто йде сн≥г, Ч вклонившись, сказав слуга УoftenФ. «има зм≥нилас¤ весною. Ќа деревах швидко розпустилос¤ лист¤, засп≥вали птахи, стало тепло. ЧThe weather is usually warm in spring, навесн≥ погода зазвичай тепла, Ч здогадалась ≈л≥забет. —луга з написом УusuallyФ вийшов на крок уперед ≥ теж чемно вклонивс¤. Ќавкруги стало спекотно. —в≥тило сонце, у трав≥ бу¤ли кв≥ти та червон≥ли ¤годи. ЧThe sun always shines brightly in summer, вл≥тку ¤скраво св≥тить сонце,Чсказав слуга, на од¤з≥ ¤кого був надпис УalwaysФ. –аптом зелене лист¤ на деревах пожовт≥ло, подув в≥тер, на неб≥ зС¤вилис¤ хмари. ЧThe leaves become red, yellow and brown every autumn, щоосен≥ лист¤ стаЇ червоним, жовтим, коричневим,Чпо¤снив Present Indefinite, вид≥л¤ючи голосом Уevery autumnФ. ¬≥н махнув рукою, ≥ погода знову стала такою, ¤к ≥ була. Ѕуло видно, що Present Indefinite дуже задоволений справленим на гостей враженн¤м. …ому хот≥лос¤ разом продемонструвати ус≥ своњ можливост≥, тому Present Indefinite пов≥в гостей до свого будинку. ¬ одн≥й ≥з к≥мнат за довгим столом сид≥ли March HareЧћартовський «аЇць, HatterЧЅолванщик та DoormouseЧмишен¤ —он¤. ¬они пили чай. ƒ≥ти одразу здогадалис¤, що цеЧгероњ казки англ≥йського письменника Ћьюњса  еролла Ујл≥са у крањн≥ „удесФ. ƒ≥т¤м здалос¤, що хаз¤њн запросив њх на казкову виставу. Ќе вистачало т≥льки ст≥льц≥в дл¤ гл¤дач≥в та оксамитовоњ зав≥си. √одинник на ст≥н≥ к≥мнати увесь час показував шосту годину. Чќсь так завжди,Чпоз≥хнув March Hare,Чна годиннику завжди шоста, ≥ завжди час пити чай. ЧIt is always six oТclock, and itТs always time to have tea,Чсказав Ѕолванщик англ≥йською мовою. ѕродемонструвавши цю сцену, Present Indefinite пов≥в д≥тей в ≥ншу к≥мнату. ƒ≥т¤м було дуже ц≥каво, њм здавалос¤, що господар будинку пов≥в њх на ¤кусь ≥ншу виставу. “ому вони спод≥валис¤ побачити у ≥нш≥й к≥мнат≥ теж щось незвичайне. ” кутку к≥мнати знаходивс¤ великий кований сундук. Ч”х ти,Чзашепот≥в  остик,Ч¤ка скрин¤! ћоже, там щось ц≥каве? Ч—лухай, а може це подарунки дл¤ нас?Чприпустив –остик та звернувс¤ до господар¤:Чј що це у ¬ас за скрин¤? Ч«араз побачите,ЧтаЇмничо сказав Present Indefinite.Чјле спочатку трохи розпов≥м вам про себе: тепер≥шн≥й неозначений час вживаЇтьс¤ дл¤ вираженн¤ д≥њ, ¤ка в≥дбуваЇтьс¤ часто, завжди, кожного дн¤, м≥с¤ц¤, року, пост≥йно, зазвичай. ÷е просто д≥Їслово без частки to. јле у де¤ких випадках до цього д≥Їслова додаЇтьс¤ зак≥нченн¤ Цs. «араз ви побачите, коли. Present Indefinite з≥ скрежетом повернув ключа та в≥дкрив скриню. «в≥дти вистрибнули маленьк≥ однаков≥ чолов≥чки. Ч÷е займенники,Чсказав в≥н.Чƒив≥тьс¤, ¤к зм≥нюЇтьс¤ д≥Їслово у Present Indefinite залежно в≥д займенника. ѕор¤д ≥з скринею зС¤вилас¤ чорна шк≥льна дошка, на ¤к≥й було написано д≥Їслово Уto playЧгратиФ. ќдин ≥з займенник≥в стрибнув на дошку, а за нимЧус≥ ≥нш≥. Ч«айменники! «а особами ста-вай!Чскомандував займенник I (¤). Ќа чорн≥й дошц≥ зС¤вилос¤: У1 особаФ. “ам опинилис¤ займенники I (¤) та we (ми). ƒо 2 особи став займенник you (ти, ви), а до 3-оњЧhe (в≥н), she (вона), it (воно) та they (вони). ƒ≥Їслово play стало поруч ≥з кожним займенником. I play я граюс¤ We play ћи граЇмос¤ You play “и граЇшс¤ You play ¬и граЇтес¤ He plays ¬≥н граЇтьс¤ She plays ¬она граЇтьс¤ It plays ¬оно граЇтьс¤ They play ¬они граютьс¤ Чј ¤ пом≥тив, коли до д≥Їслова play додаЇтьс¤ зак≥нченн¤ Цs,Чпохваливс¤ –остик. Ч” 3 особ≥,Чдодав  остик.Чјле чому ≥з займенником у д≥Їслова зак≥нченн¤ Цs немаЇ? Чј тому що Чце 3 особа множини, а Цs додаЇтьс¤ т≥льки у 3 особ≥ однини,Чпо¤снила ≈л≥забет. Чћолодц≥, здогадалис¤,Чпохвалив Present Indefinite. √лава 9. Ќе в≥дкладай на пот≥м те, що можна зробити зараз ѕр¤муючи в≥д будинку Present Indefinite, д≥ти побачили ще один будиночок. Чћоже, загл¤немо сюди? ћабуть, тут ми побачимо щось ц≥каве,Чприпустила ≈л≥забет.  оли друз≥ п≥д≥йшли ближче, назустр≥ч њм вийшов хаз¤њн. ¬≥н був дуже д≥йовий, енерг≥йний. «давалось, що енерг≥¤ в ньому бСЇ через край. Чƒобридень, гост≥ дорог≥! ћене звуть Present ContinuousЧ“епер≥шн≥й “ривалий „ас.Чсказав в≥н.Ч я все чекаю, чекаю: коли ж до мене прибудуть гост≥? я усе роблю т≥льки тепер, т≥льки зараз! “ак, саме так! “≥льки тепер, т≥льки зараз! ѕоруч ≥з хаз¤њном сто¤ли троЇ п≥дт¤гнутих, енерг≥йних слуг. Ќа њхн≥х костюмах було написано: am, is, are. ЧЌаш дев≥з! Ч скомандував господар. ЧЌе в≥дкладай на завтра те, що можна зробити зараз!Чхором гаркнули слуги. «давалось, що цеЧ солдати, що обожнюють свого генерала. ƒ≥ти пом≥тили, що у Present Continuous була довга мант≥¤, ¤ку притримував чолов≥чок-паж. Ќа його од¤з≥ було написано Цing. „олов≥чок н≥ на мить не в≥дпускав к≥нець мант≥њ, ≥ всюди пр¤мував за своњм хаз¤њномЧ Present Continuous. Чƒо д≥Їслова у Present Continuous завжди додаЇтьс¤ зак≥нченн¤ Цing,Чпо¤снив господар.Ч≤ ще обовС¤зково допом≥жне д≥Їслово am, is, або are. Present Continuous махнув рукою, ≥ через ворота ув≥йшло к≥лька д≥Їсл≥в. ћаленьк≥ паж≥ УingФ п≥дб≥гли до кожного з д≥Їсл≥в, п≥дхопили к≥нц≥ плащ≥в д≥Їсл≥в, ≥ одразу ж д≥Їслова набували форму тепер≥шнього тривалого часу: SitЧsitting (сид≥ти) JumpЧjumping (стрибати) WriteЧwriting (писати) PutЧputting (класти) ReadЧreading (читати) MakeЧmaking (виготовл¤ти) ShutЧshutting (зачин¤ти) SwimЧswimming (плавати) јле коли д≥Їслово зак≥нчувалос¤ на Це, то при додаванн≥ зак≥нченн¤ Цing, л≥тера е зникала з напису на плащ≥. Чј чому при додаванн≥ зак≥нченн¤ Цing у д≥Їсл≥в Sit, Put, Shut подвоюЇтьс¤ останн¤ л≥тера?Чпоц≥кавивс¤  остик. Чќстанн¤ л≥тера завжди подвоюЇтьс¤ у односкладових д≥Їсл≥в,Чпо¤снив Present Continuous. –аптом д≥ти побачили, що дек≥лька д≥Їсл≥в гордовито пройшли повз маЇток Present Continuous, нав≥ть не подивившись в його б≥к. Чј чому вони до ¬ас не зайшли?Чспитав господар¤ –остик. Ч≤ чому вони так≥ гордовит≥?Чдодав  остик. Ч÷≥ д≥Їслова не вживаютьс¤ у тепер≥шньому тривалому час≥,Чв≥дпов≥в господар.Чн≥коли не вживаютьс¤. —аме тому вони ≥ не зайшли сюди. Чј що це за д≥Їслова?Чзапитав  остик. Ч÷е д≥Їслова: to know (знати), to understand (розум≥ти), to hate (ненавид≥ти), to love (любити) та ≥нш≥, ¤к≥ виражають наш≥ почутт¤ та сприйманн¤,Чпо¤снила ≈л≥забет. Чѕравильно,Чпохвалив Present Continuous д≥вчинку. Чј ми? ј ми? ¬и про нас, мабуть, забули? „ому ¬и про нас н≥чого не розпов≥даЇте?Чпо черз≥ почали обурено говорити своЇму господарев≥ слуги am, is, are.Чјдже ми теж приймаЇмо участь в утворенн≥ форми тепер≥шнього тривалого часу. Present Continuous подививс¤ на слуг ≥ в≥дпов≥в: ЧЌ≥чого ¤ не забув. —початку треба було розпов≥сти нашим гост¤м про видозм≥ну основного д≥Їслова. ј заразЧваша черга. ј, може, ви сам≥ розкажете д≥т¤м про себе?Чзапропонував господар. —луги am, is, are одразу погодилис¤. ЧћиЧтроЇ брат≥в,Чпочав свою розпов≥дь am.Ч” нас Ї батькоЧд≥Їслово to beЧбути, ¤кий живе у палац≥ цар¤ ≤нф≥н≥тива. Чј миЧйого сини. ” тепер≥шньому тривалому час≥ д≥Їслово to be набуваЇ одн≥Їњ з трьох форм: am, is, або are,Чпродовжив is. Ч¬ залежност≥ в≥д особи,Чпо¤снив are.Чя, наприклад, дружу лише ≥з займенниками у множин≥: we are, you are, they are. Чј ¤Чт≥льки ≥з займенником I: I am,Чсказав слуга am. Чј моњ друз≥Чзайменники 3 особи однини,Чрозпов≥в is. Чј! ћи знаЇмо!Чзгадав –остик.Ч«айменники 3 особи одниниЧце he, she, it. Чћолодець!Чпохвалив Present Continuous.ЧЌу, а зараз, люб≥ гост≥, ход≥мо з≥ мною об≥дати. –остик,  остик та ≈л≥забет ув≥йшли до будинку Present Continuous. ”с≥ д≥Їслова тут були чимось зайн¤т≥. ќдин, у фартуху, прибирав к≥мнату, двоЇ в кухарських ковпаках готували њжу, ще двоЇ поливали кв≥ти... «давалос¤, житт¤ в цьому будинку кипить та не зупин¤Їтьс¤ н≥ на хвилину. ƒ≥Їслова, отримавши зак≥нченн¤ Цing, стали енерг≥йними та жвавими. јдже усю роботу њм доводилис¤ робити саме зараз.  оли д≥ти проходили б≥л¤ них, д≥Їслова розпов≥дали њм: ЧI am cleaning the room now, ¤ зараз прибираю к≥мнату. ЧWe are making dinner now, ми зараз готуЇмо об≥д. ЧThey are watering flowers at this moment, у цей момент вони поливають кв≥ти. ЧI am reading a book now, зараз ¤ читаю книгу. ѕосередин≥ зали сто¤в накритий ст≥л. √осподар Present Continuous запросив д≥тей с≥сти. Чƒавайте розпов≥дати англ≥йською, що ми робимо з вами зараз,Чзапропонував в≥н. ƒ≥ти почали по черз≥ говорити: Ч I am cutting pizza at this moment, у даний момент ¤ р≥жу п≥ццу. ЧI am eating soup now, зараз ¤ њм суп. ЧI am eating salad now, зараз ¤ њм салат. ЧI am drinking juice now, зараз ¤ пСю с≥к. ЧI am drinking tea now, а ¤ зараз пСю чай. √лава 10. «разкове господарство. ѕ≥сл¤ об≥ду д≥ти попрощалис¤ з господарем Present Continuous. —луги проводили гостей до невеликого будинку.  оли  остик, –остик та ≈л≥забет п≥д≥йшли ближче до будинку, побачили, ¤к тут усе чисто та охайно. ƒерева навколо будинку були п≥дстрижен≥, д≥л¤нки городу охайно скопан≥ та полит≥, кв≥ти у саду милували погл¤д своњми барвами та ароматом. ƒо д≥тей вийшов хаз¤њн будинку. ¬≥н теж вигл¤дав, ¤к зразок досконалост≥. „епурний, у випрасуваному од¤з≥, з краваткою, вв≥чливий та охайний. Ч–адий вас бачити!Чсказав в≥н.Чћене звуть Present PerfectЧ“епер≥шн≥й ƒоконаний „ас. ј ось моњ в≥рн≥ слуги: д≥Їслова Have та Has. ƒ≥ти почали озиратис¤ навкруги та раптово пом≥тили, що тут чолов≥чки - д≥Їслова чомусь ходили по троЇ. Чƒив≥тьс¤!Чсказав  остик.Чƒе¤к≥ чолов≥чки дуже схож≥ один на одного! Чј де¤к≥Чзовс≥м несхож≥!Чдодав –остик. Ч ар-р-р!  ар-р-р!Чпочули д≥ти зверху. «в≥сно, це був ”чений ¬орон.Чћоже, потр≥бна мо¤ допомога? ƒо д≥тей п≥д≥йшла тр≥йка чолов≥чк≥в.  ожний тримав у руках лейку з водою. Ќа костюм≥ першого було написано Уto water-поливатиФ. Ч ƒ≥Їслово маЇ три основн≥ форми,Ч почав свою розпов≥дь ¬орон.Ч ÷еЧ перша форма д≥ЇсловаЧ≥нф≥н≥тив. ƒругий чолов≥чок-д≥ЇсловоЧ це форма минулого часуЧwatered. ј трет≥йЧце д≥Їприкметник минулого часуЧwatered. јнгл≥йц≥ його називають Participle II. —аме трет¤ форма д≥Їслова використовуЇтьс¤ у тепер≥шньому доконаному час≥. “рет≥й слуга ≥з ц≥Їњ тр≥йки чемно вклонивс¤. Чј чому ви так схож≥ один на одного?Чпоц≥кавивс¤ –остик. Ч“ому що д≥Їслово to water- поливатиЧправильне,Чпо¤снив перший слуга.Ч” правильних д≥Їсл≥в друга та трет¤ форми завжди однаков≥Члише додаЇтьс¤ зак≥нченн¤ -ed. Чј ¤кщо д≥Їслово неправильне, то у нього ус≥ три форми р≥зн≥?Чздогадавс¤  остик. Ч“ак, р≥зн≥,Чпочули д≥ти чийсь голос. ѕоруч сто¤ла ще одна тр≥йка д≥Їсл≥в. Ќа костюм≥ першого було написано: Уto see-бачитиФ. Ч÷еЧ≥нф≥н≥тивЧперша форма!Чздогадавс¤ –остик. Чƒруга формаЧминулий час,Чсказала ≈л≥забет.ЧSaw. Чј трет¤Чд≥Їприкметник минулого часу, seen,Чдодав  остик. ≤ тут друз≥ побачили ще тр≥йки неправильних д≥Їсл≥в, у ¤ких ус≥ три форми р≥зн≥: to write-wrote-written (писати), to draw-drew-drawn (малювати), to do-did-done (робити). Ѕули серед них ≥ так≥, у ¤ких були однаков≥ друга та трет¤ форми: to make-made-made (виготовл¤ти), to have-had-had (мати). ƒе¤к≥ д≥Їслова мали ус≥ три однаков≥ форми: to put-put-put (покласти), to shut-shut-shut (зачин¤ти). Ч“ри форми неправильних д≥Їсл≥в сл≥д запамС¤товувати,Чповчально сказав ”чений ¬орон.Чјдже вони не так≥, ¤к у правильних. ” минулому час≥ вживаЇтьс¤ друга форма д≥Їслова, а в тепер≥шньому доконаномуЧтрет¤ з д≥Їсловами Have або Has,Чпродовжував ”чений ¬орон.ЧЧ Have та Has використовуютьс¤ в залежност≥ в≥д особи. HasЧт≥льки у трет≥й особ≥ однини (в≥н, вона, воно), в ус≥х ≥нших випадкахЧ Have. ѕоруч ≥з хаз¤њном маЇтку Present Perfect опинилис¤ ≥нш≥ слуги. Ќа њхньому од¤з≥ були написан≥ слова: already-вже, just-щойно, yet- вже та ≥нш≥. Чƒавайте розкажемо гост¤м,Чзапропонував Present Perfect слугам,Чщо в нас вже зроблено. јдже моЇ господарство зразкове. ћоњ пом≥чники встигають усе виконати ще до того, ¤к ¤ њх про це попрошу. —луги Present Perfect почали по черз≥ розпов≥дати, вказуючи то на себе, то на своњх сус≥д≥в: ЧWe have just watered flowers, ми щойно полили кв≥ти.ЧHe has already cleaned the rooms, в≥н вже прибрав у к≥мнатах. ЧI have baked a cake, ¤ сп≥к торт. ЧThey have already washed up, вони вже вимили посуд. ЧThey have already planted trees and dug the ground, вони вже посадили дерева та скопали землю,Чдодав Present Perfect.Ч —аме тепер≥шн≥й доконаний час розпов≥даЇ про результат виконаноњ д≥њ. Чўось ¤ не зрозум≥в,Чздивовано сказав –остик.Чми ж у тепер≥шньому час≥. „ому ж ви про все розпов≥даЇте нам у минулому? “епер вже ≈л≥забет вз¤лас¤ по¤снювати: Ч“епер≥шн≥й тривалий час ми вживаЇмо, коли д≥¤ продовжуЇтьс¤, а пер≥од часу ще не зак≥нчивс¤, або коли нас ц≥кавить т≥льки результат д≥њ. Ќаприклад: ћи прибули у крањну јнгл≥йськоњ √раматикиЧWe have come to English Grammar Country. ¬ажливим Ї те, що ми опинилис¤ саме тут, а не в ≥ншому м≥сц≥Чрезультат. јле коли ми це зробили, не маЇ значенн¤. ћи все ще знаходимос¤ тут, ≥ наша подорож не зак≥нчилас¤. Чƒуже розумна д≥вчинка!Чпохвалив ¬орон ≈л≥забет так само, ¤к у л≥с≥. Чј минулий часЧколи д≥¤ в≥дбулас¤, а пер≥од часу вже ск≥нчивс¤: багато рок≥в або к≥лька дн≥в тому, вчора, позавчора?Ч здогадавс¤  остик. Чћолодець!Чзнову похвалив Present Perfect.Чѕравильно. –езультатЧось що мене ц≥кавить. ƒ≥Їслово у тепер≥шньому доконаному час≥ завжди перекладаЇтьс¤ на украњнську мову минулим часом. Чј ми ще опинимос¤ в минулому час≥?Чпоц≥кавилис¤ хлопчики. Чјвжеж,Чв≥дпов≥в учений ¬орон.Ч≤д≥ть за мною. Чƒо побаченн¤!Чпопрощалис¤ друз≥ з Present Perfect. √лава 11. ”се в минулому ƒ≥ти поб≥гли за ученим ¬ороном. –аптом ¬орон с≥в на г≥лку дерева у ¤комусь занедбаному саду. —ад зар≥с високою травою, р≥зн≥ плоди нападали з дерев, було видно, що н≥хто њх давно не збирав. ” кр≥сл≥-качалц≥ перед таким же занедбаним будинком сид≥в дуже старий д≥дусь у ковпаку та окул¤рах. ¬≥н нав≥ть не почув, що до його саду хтось зайшов. Чј хто це?Чпошепки запитав –остик у ¬орона. Ч÷е Past IndefiniteЧминулий неозначений час,Чпо¤снив учений птах. ƒ≥дусь Past Indefinite дуже здивувавс¤, коли побачив одразу трьох д≥тей у себе в саду. јле гостинно запросив друз≥в зайти у будинок та подивитис¤ альбом старих фотограф≥й. Чќсь ¤ким ¤ був ран≥ше: молодим, сильним, здоровим,Чмр≥йливо почав згадувати старий, показуючи фотограф≥њ.ЧI was young, healthy and strong. I played football (грав у футбол), rode a bike (њздив на велосипед≥), many beautiful girls loved me (багато красивих д≥вчат кохало мене), I traveled a lot many years ago (багато рок≥в тому ¤ часто подорожував). јле дуже давно, багато рок≥в тому, оселилос¤ в моЇму будинку зак≥нченн¤ Цed, ¤ке додаЇтьс¤ до д≥Їслова у минулому час≥. “од≥ ¤ почав швидко стар≥ти, мен≥ стало важко догл¤дати за хаз¤йством. ћоЇ житт¤, моЇ ц≥каве, справжнЇ житт¤ залишилось у минулому. Ч’очете, ми допоможемо ¬ам у хаз¤йств≥?Чзапропонувала ≈л≥забет. —тарий одразу погодивс¤ та пров≥в своњх гостей по к≥мнатах. який же там був безлад! ѕ≥длога була давно вже не метена, посуд не вимитий, по кутках к≥мнат павуки плели своЇ неск≥нченне павутинн¤.  остик та –остик одразу почали п≥дм≥тати п≥длогу, в≥ником змели павутинн¤, а ≈л≥забет вимила посуд, витерла ст≥л в≥д бруду та постелила чисту скатертину. јдже д≥дусев≥ Past Indefinite це робити було важко. ЧHow nice!  р-р-р-расота!Чпохвалив ¬орон д≥тей. Чthank you, children! ƒ¤кую вам, д≥ти!Чзрад≥в д≥дусь.Чѕроходьте у м≥й сад, пригощайтес¤ ¤блукамиЧapples, сливамиЧplums, грушамиЧpears. ѓх у мене багато. јле раптом за дверима почувс¤ галас, крики.  оли ус≥ вийшли з будинку, то побачили чолов≥чк≥в, ¤к≥ сперечалис¤ м≥ж собою. Ч÷е ƒ≥Їслова. ¬они сперечаютьс¤ щодн¤,Ч з≥тхнув Past Indefinite.Ч÷е давн¤ ≥ ц≥кава ≥стор≥¤. «а давн≥х-давен у царств≥ √раматики јнгл≥йськоњ мови жили-були ƒ≥Їслова. ƒе¤к≥ з них називалис¤ ѕравильними. ¬они усе любили робити за правилом. ” минулому час≥ до них додавалос¤ зак≥нченн¤ Цed. ≤ одразу вс≥м було зрозум≥ло, що це д≥Їслово минулого часу. ” ѕравильних д≥Їсл≥в друга та трет¤ форми були однаков≥. ј ≥нш≥ д≥Їслова у минулому час≥ не мали зак≥нченн¤ Цed. ¬се у них виходило не так, ¤к у ѕравильних, дуже ориг≥нально, ≥ за це так≥ д≥Їслова стали називатис¤ Ќеправильними. јдже н≥¤ким правилам вони не п≥дпор¤дковувалис¤. ќдного разу виникла м≥ж ѕравильними та Ќеправильними ƒ≥Їсловами серйозна суперечка. Чƒив≥тьс¤, ¤к зручно!Чхвалилис¤ ѕравильн≥ ƒ≥Їслова.Чƒодав зак≥нченн¤ ЦedЧ≥ ось вам форма минулого часу! ќсобливо ж були задоволен≥ д≥Їслова To likeЧliked Чподобатис¤ та to loveЧlovedЧлюбити. Чј у нас зате ус≥ форми р≥зн≥!Чне поступалис¤ д≥Їслова To takeЧtookЧбрати, To beginЧbeganЧпочинати, To doЧdidЧробити, а також де¤к≥ ≥нш≥. Ч”се у вас нудно, н≥¤кого польоту фантаз≥њ. ј у нас ст≥льки р≥зноман≥тност≥, що нав≥ть не запамС¤таЇш одразу!Чрад≥ли д≥Їслова to flyЧflewЧл≥тати та to drawЧdrewЧмалювати.Ч¬≥д цього в учн≥в ст≥льки клопоту! “а н≥чого, зате ми й запамС¤товуЇмос¤ краще. ЧЌ≥, нас легше запамС¤тати. јдже Ї правило,Чне п≥ддавалис¤ ѕравильн≥ ƒ≥Їслова.Чј ви не п≥дпор¤дковуЇтес¤ н≥¤ким правилам, н≥¤кому пор¤дку. Ч“реба њх примирити,Ч сказав  остик.Ч јле ¤к? Ч”с≥ ви однаково потр≥бн≥ в мовленн≥,Чпо¤снила ≈л≥забет суперникам.Чѕравильн≥ д≥Їслова учень запамС¤таЇ одразу, знаючи правило. ј Ќеправильн≥... н≥чого, пройде час, попрацюЇЧ≥ теж знатиме напамС¤ть. Ќе свар≥тьс¤, будь ласка, без вас аж н≥¤к не можна розпов≥сти про те, що колись в≥дбувалос¤. ѕравильн≥ та Ќеправильн≥ ƒ≥Їслова замислилис¤. ћоже, справд≥, ус≥ вони потр≥бн≥ в англ≥йськ≥й мов≥? ƒ≥Їслова прост¤гли один одному руки дл¤ примиренн¤. «адоволений д≥дусь Past Indefinite спостер≥гав за тим, ¤к мир¤тьс¤ колишн≥ суперникиЧ ѕравильн≥ та Ќеправильн≥ ƒ≥Їслова. ¬≥н под¤кував д≥т¤м за те, що тепер у граматиц≥, нарешт≥, настане спок≥й. ”чений ¬орон у дзьоб≥ прин≥с трьом друз¤м кошик, наповнений стиглими фруктами. –остик,  остик та ≈л≥забет попрощалис¤ з д≥дусем та вийшли ≥з вор≥т саду. ¬орон полет≥в попереду, н≥би вказуючи шл¤х. √лава 12. ¬се буде добре Чƒив≥тьс¤!Чзакричав –остик.Ч ѕов≥тр¤ний зм≥й! ¬≥н летить! ƒ≥ти п≥двели оч≥ в небо ≥ побачили великого зм≥¤ з веселим обличч¤м. –аптом в≥н почав швидко знижуватис¤, а пот≥м упав за дерева. ƒруз≥ поб≥гли туди, де впав пов≥тр¤ний зм≥й. Ќазустр≥ч д≥т¤м посп≥шав веселий хлопчик. ¬≥н п≥дхопив свого зм≥¤, засм≥¤вс¤, н≥би давно чекав на гостей. Чя б≥гтиму швидко, а ви будете мене наздоган¤ти! I shall run quickly, and you will run after me! Чхлопчик виб≥г на гал¤вину, знову запустив свого зм≥¤ ≥ поб≥г до будинку. ¬еселий та ¤скравий пов≥тр¤ний зм≥й лет≥в у неб≥, н≥би показуючи д≥т¤м напр¤мок. ЧI will show you my house, ¤ покажу вам св≥й будинок,Чсказав веселий хлопчик. Ќазустр≥ч своЇму маленькому господарю виб≥гли двоЇ слугЧshall та will. ¬они нав≥ть не встигли п≥д≥йти до хлопчика, ¤кий махнув д≥т¤м рукою: У—юди!Ф ≥ знову поб≥г. ЧYou will fall down! “и упадеш! You will break your knee! “и роз≥бСЇш кол≥но!Чстурбовано почали гукати shall та will хлопчику. Ч”весь час вони турбуютьс¤ про мене,Чпо¤снив хлопчик.Чјдже ¤ЧћайбутнЇ. ћене звуть ћайбутн≥й Ќеозначений „асЧThe Future Indefinite Tense. ћоњ слуги shall та will завжди допомагають розпов≥сти про те, що трапитьс¤ у майбутньому. Чј хто ще тоб≥ допомагаЇ?Чпоц≥кавивс¤ –остик. Ч” мене багато придворних. ќсь вони.Ч≤ хлопчик показав на слуг: tomorrowЧзавтра, the day after tomorrowЧп≥сл¤завтра, next weekЧ наступного тижн¤, next monthЧ наступного м≥с¤ц¤, next yearЧ наступного року, soonЧскоро. “≥льки зараз, озирнувшись навколо, д≥ти побачили, ¤к тут весело. ”с≥ придворн≥ були дуже весел≥, рад≥сн≥, сп≥вали, танцювали, б≥гали, стрибали, тримаючи в руках р≥знокольоров≥ пов≥тр¤н≥ кульки, зм≥њ. ƒе¤к≥ були перевд¤гнен≥ у блазн≥в. «вучала весела ритм≥чна музика, п≥д ¤ку хот≥лос¤ танцювати. Чј у вас що, ¤кесь св¤то? „и, може, карнавал?Чзапитав  остик. ЧЌ≥, у нас таке житт¤Чрад≥сне, веселе. јдже у майбутньому зд≥йснюютьс¤ вс≥ мр≥њ, запов≥тн≥ бажанн¤, житт¤ стане кращим,Чпо¤снив хлопчик Future Indefinite.Чќсь послухайте. When I grow up, I shall become a famous traveler. I shall fly to the Moon or to another planet. I shall never get ill; I shall eat only ice cream and chocolate. I shall have a big family and a lot of happy children. я, наприклад, коли виросту, стану в≥домим мандр≥вником, полечу на ћ≥с¤ць чи на ¤кусь ≥ншу планету. я н≥коли не хвор≥тиму, буду њсти т≥льки морозиво та шоколад. ” мене буде велика с≥мС¤, багато веселих д≥тей. ј ви що робитимете у майбутньому? ’лопчики хот≥ли розпов≥сти, але не знали, ¤к сказати про це англ≥йською. Future Indefinite по¤снив, що п≥сл¤ shall або will треба поставити д≥Їслово без to. Ч” мене т≥льки одне питанн¤: коли треба говорити shall, а колиЧ will?Чспитав  остик. ¬≥дпов≥сти захот≥ла ≈л≥забет: Ч Shall вживаЇтьс¤ т≥льки ≥з займенниками I (¤) та WE (ми). Чјле у сучасн≥й англ≥йськ≥й мов≥ will можна вживати ≥ зам≥сть shall,Чдодав Future Indefinite. ≈л≥забет першою розкрила св≥й секрет: ЧI shall buy a car and a palace, ¤ куплю машину ≥ палац. ЧI shall visit a lot of countries, ¤ в≥дв≥даю багато крањн,Чрозпов≥в  остик. ЧI shall give a magic medicine to my parents and they will not get ill, а ¤ дам своњм батькам чар≥вн≥ л≥ки, ≥ вони не захвор≥ють, Чтакою була мр≥¤ –остика. Ч¬аш≥ мр≥њ прекрасн≥. я бачу, що ви п≥клуватиметес¤ не т≥льки про себе, а й про своњх близьких. ƒумаю, що саме так усе й трапитьс¤.Ч Future Indefinite був задоволений. Чј зараз розважайтес¤, ви у мене в гост¤х.  оли д≥ти настрибались та натанцювались досхочу, хлопчик Future Indefinite проводив њх на гору. «гори було видно ц≥ле м≥сто. Чќй, а що це за будинки? ќн там,Чспитав  остик у хлопчика. Чј це будинки ≥нших часових форм д≥Їслова. ¬и обовС¤зково потрапите до них, але п≥зн≥ше,Чпо¤снив Future Indefinite.ЧЅажаю вам, д≥ти гарноњ подорож≥! ƒруз≥ почали спускатис¤ з гори. ” крањн≥ јнгл≥йськоњ √раматики ƒ≥Їслова виконують багато роботи. ѕоставте д≥Їслово-≥нф≥н≥тив у потр≥бну форму: I (to go) to school every day. He (to clean) the room now. They (to buy) bread two days ago. She already (to write) a letter to her friend. We (to read) this book tomorrow. √лава 13. Ќад друга старого немаЇ в св≥т≥ н≥кого —пустившись ≥з гори, –остик,  остик та ≈л≥забет п≥шли вузенькою стежкою. јле раптом вони побачили чиюсь невеличку постать. ÷е був маленький чолов≥чок, ¤кий сид≥в б≥л¤ дороги та г≥рко плакав. „олов≥чок здававс¤ друз¤м надто знайомим. Ч«даЇтьс¤, що ми його вже десь бачили,Чтихо сказав –остик. Ч“ак це ж слуга цар¤ ≤нф≥н≥тиваЧ „астка to!Чзгадав  остик.Чјле чомусь в≥н плаче. ≈л≥забет п≥д≥йшла до чолов≥чка ≥ лаг≥дно погладила його по руц≥. Чўо з ¬ами? ’то ¬ас образив?Чзапитала вона сп≥вчутливо. —луга цар¤ ≤нф≥н≥тива п≥дв≥в на д≥вчинку червон≥ в≥д сл≥з оч≥. ѕот≥м в≥н витер њх кружевною хустинкою. Чя вже б≥льше не потр≥бен своЇму господарю... Ч„ому?Чздивувалис¤ хлопчики. Чƒо цар¤ ≤нф≥н≥тива ≥з далеких крањн прийшли дуже незвичайн≥ гост≥. ¬они сказали, що хочуть стати його друз¤ми, а ¤ уже не знадоблюс¤ царев≥. Чј що це за гост≥?Чспитав  остик. Ч¬они назвалис¤ ћодальними ƒ≥Їсловами. ÷ар звел≥в негайно покликати њх до нього. ѕ≥сл¤ цього ¤ одразу п≥шов ≥з палацу. “ут –остиков≥ прийшла в голову одна думка. Ч—лухайте, друз≥, а давайте ми п≥демо до палацу та цих гостей виженемо зв≥дти! ЧЌ≥, не можна!Чрозсудливо промовила ≈л≥забет.Ч“реба ще подивитис¤, що це за гост≥. ЧЌу, в будь-¤кому випадку, треба допомогти „астц≥ to,Чсказав  остик.Чѕотр≥бно п≥ти до цар¤ ≥ роз≥братис¤, що сталос¤. ƒруз≥ повернули назад, ≥ вже скоро перед ними зС¤вивс¤ знайомий палац цар¤ ≤нф≥н≥тива. Чƒруже! Ќарешт≥ ти повернувс¤!Чцар виб≥г назустр≥ч, об≥ймаючи свого слугу.Чј ¤ вже почав хвилюватис¤. Чћен≥, мабуть, тут не м≥сце, ¬аша ¬еличносте,Чзнову заплакав чолов≥чок.Чя ¬ам вже не потр≥бен. јле наш≥ знайом≥ д≥ти знову привели мене сюди. ЧЌ≥, н≥куди ¤ тебе не в≥дпущу, м≥й друже!Чп≥дн¤в правицю цар.Чƒруз≥, дозвольте, ¤ познайомлю вас з≥ своњми гост¤ми. Чѕокличте мен≥ њх! Ќегайно! ƒо тронноњ зали зайшли троЇ ƒ≥Їсл≥в. ƒ≥ти одразу побачили, що це незвичайн≥ д≥Їслова. ” одного з ƒ≥Їсл≥в на роб≥тничому костюм≥ було написано: УCANЧвм≥ти, бути здатнимФ. Уќдразу видно, все вм≥Ї робити цей типФ,Чподумав –остик. ƒругий був од¤гнений у костюм галантного кавалера. ’оча своњми чудовими манерами в≥н сподобавс¤ –остиков≥. «вали цього гост¤ УMAYЧдозв≥л на виконанн¤ д≥њФ. Ќу, а третЇ д≥Їслово мало ≥мС¤ УMUSTЧповинен, зобовС¤занийФ. √≥сть був од¤гнений у солдатську форму. ЧMay we come in?Чвв≥чливо запитало ƒ≥Їслово May та вклонилос¤ царев≥. ЧYes, of course,Ч в≥дпов≥в ≤нф≥н≥тив. Чƒозвольте в≥дрекомендуватис¤. ћиЧћодальн≥ ƒ≥Їслова Can, May, Must,Чводночас в≥дрекомендувалис¤ гост≥. ЧћиЧд≥Їслова, ¤к≥ позначають не д≥ю, а ставленн¤ до нењ. Ќаприклад: He can draw. ¬≥н ум≥Ї малювати. May she go out? „и можна њй вийти? You mustnСt smoke here. ¬ам не можна тут палити. ”се б добре, але ми без цар¤ ≤нф≥н≥тива об≥йтис¤ не зможемо. ¬сюди, в ус≥х реченн¤х, п≥сл¤ нас обовС¤зково повинн≥ бути ¬и, ¬аша ¬еличносте. ј ¤ким ¬и можете бути всемогутн≥м, сто¤чи поруч ≥з нами. ≤ не потр≥бн≥ ¬ам н≥¤к≥ друз≥, окр≥м нас. ЧЌу ось, бачите, ¬аша ¬еличносте!Чзаплакав в≥рний та нерозлучний друг ≤нф≥н≥тиваЧ„астка TO. Ч—пок≥йно! Ч сказав цар.Чћи зробимо так: коли потр≥бно буде п≥дкреслити мою велич, показати ставленн¤ до д≥њ, мен≥ служитимуть ћодальн≥ ƒ≥Їслова. Ќу, а ¤кщо можна без цього об≥йтис¤, поруч з≥ мною будеш ти, м≥й кращий друг, „астка TO. Ќа цьому вони й порозум≥лис¤. ѕ≥сл¤ ћодального ƒ≥Їслова ≤нф≥н≥тив сто¤в без частки to: Nick can run. (Ќ≥к вм≥Ї б≥гати) I must help my mother. (я повинен допомагати мам≥) ј п≥сл¤ звичайного д≥Їслова цар завжди ставив свого друга перед собою: We like to swim in the river. (Ќам подобаЇтьс¤ плавати в р≥чц≥) I know how to do these sums.(я знаю, ¤к розвС¤зати ц≥ приклади). √лава 14. як потрапити до р≥дного берега? ≤з палацу цар¤ ≤нф≥н≥тива д≥ти вийшли до р≥ки. Чяка краса!Чздивовано вигукнула ≈л≥забет. ƒ≥йсно, навкруги було чудово. —он¤чне пром≥нн¤ виблискувало на великих ¤скравих кв≥тах. ѕор¤д ≥з р≥кою росли кущ≥, р¤сно вкрит≥ ¤годами. Ќавкруги р≥зними голосами сп≥вали птахи. яскрав≥ метелики порхали навкруги кв≥т≥в, ≥ здавалос¤, неначе це кв≥ти з≥рвалис¤ з≥ своњх стеблин. Ќа берез≥ блакитноњ р≥чки, ¤ка прот≥кала повз зелених, оксамитових берег≥в, сто¤ло пС¤ть човн≥в.  ожний човник був пофарбований у св≥й кол≥р. Ѕ≥л¤ них у розпач≥ сто¤ли чолов≥чки-ƒ≥Їслова. Чƒопомож≥ть нам, будь ласка! ћи не знаЇмо, ¤к потрапити до нашого р≥дного берегаЧдо крањни ƒ≥Їсл≥в. Ч“ак ось ск≥льки тут стоњть човн≥в! —≥дайте та плив≥ть!Чсказали хлопчики. ЧЌ≥, нам треба с≥сти т≥льки у св≥й човник. якщо хтось ≥з нас с¤де не туди, човен не попливе. ƒ≥ти замислилис¤, ¤к можна допомогти ƒ≥Їсловам. –остик, об≥йшовши човни, раптом покликав друз≥в: Чƒив≥тьс¤! ” кожного човника Ї сво¤ назва: Present Indefinite, Present Continuous, Present Perfect, Past Indefinite та Future Indefinite! Чƒавайте спочатку посадимо ƒ≥Їслова у човен УPresent IndefiniteФ,Чзапропонував  остик.Ч™ тут так≥, що мають цю форму? Ч™!Чзакричав –остик.Ч ÷е так≥: plays, run, read, writes, draws. ƒ≥Їслова зрад≥ли та зал≥зли в човен УPresent IndefiniteФ. ќдразу човник поплив у тому напр¤мку, що був њм потр≥бен. Чј зараз у човен с¤дуть т≥льки т≥, що сто¤ть у Present Continuous,Чсказав –остик. ≈л≥забет п≥двела до берега ƒ≥Їслова: is eating, are walking, am opening, is cleaning. Ч“реба ще одне д≥Їслово!Чсказала вона. Чћоже, це?Чспитав  остик ≥ посадив у човен д≥Їслово said. јле човен не рухавс¤ з м≥сц¤. ЧЌ≥! ÷е ж ƒ≥Їслово у Past Indefinite!Чзаперечила ≈л≥забет.Ч¬иходьте, це не ¬аш човник. Чј, може, ось таке ƒ≥Їслово?Чспитав –остик та показав на ƒ≥Їслово have come. ЧЌ≥, потр≥бно знайти того, хто маЇ зак≥нченн¤ ing та форму д≥Їслова to be: am, is, are,Чпо¤снив  остик. Чќсь це д≥Їслово! Чзрад≥в –остик ≥ показав на д≥Їслово is coming. „овен ≥з назвою УPresent ContinuousФ теж почав в≥ддал¤тис¤ в≥д берега. ƒал≥ справа п≥шла вже швидше. ƒ≥ти посадили ƒ≥Їслова said, thought, walked, had, looked у човен УPast IndefiniteФ. ѕот≥м знайшли тих, хто мав д≥Їслова have, has: have come, has done, have watered, has written, have seen та посадили њх у човник УPresent PerfectФ. Ч«алишивс¤ т≥льки один човенЧ Future Indefinite!Чсказала ≈л≥забет. Чј в≥нЧ дл¤ нас!Чзрад≥ли ƒ≥Їслова shall go, will speak, will play, will come, shall write.Чƒ¤куЇмо вам, д≥ти! –аптом над р≥чкою зС¤вивс¤ широкий м≥ст. Ч”ра!Чвигукнув  остик.Чѕоб≥гли на ≥нший берег! ƒ≥ти по мосту перейшли на протилежну сторону р≥чки. √лава 15. ’то най-най...? ƒруз≥ перейшли на ≥нший берег р≥чки по мосту. “ам сто¤ли незвичайн≥ р≥знокольоров≥ дерева. ¬елик≥ та маленьк≥ ¤скрав≥ птахи сп≥вали р≥зними голосами. —еред р≥знокольорових дерев розташувавс¤ великий шатер. √рала гучна музика, у пов≥тр≥ л≥тали кульки, пов≥тр¤н≥ зм≥њ. Ќа балкон≥ шатру зС¤вивс¤ веселий блазень. Ч”вага! ”вага! ™диний та неповторний у всьому св≥т≥ конкурс УЌай-най...Ф! ’то ви¤витьс¤ найкращим: Ћев чи ™динор≥г? «аходьте, не пропуст≥ть св≥й шанс!Чзакликав в≥н. ЧЌу що, зайдемо?Чзапитала ≈л≥забет у своњх друз≥в. Ч«айдемо!Ч погодивс¤  остик. ¬они ув≥йшли до шатру та с≥ли на порожн≥ м≥сц¤ у зал≥. ≤ одразу побачили Ћева та ™динорога. –удий Ћев та б≥лосн≥жний ™динор≥г сто¤ли один проти одного на арен≥. Ќа арену вийшли двоЇ чолов≥чк≥в, на њх костюмах було написано УerФ та УestФ. ¬ руках вони тримали медал≥. ЧЎановна публ≥ка! ƒозвольте в≥дрекомендувати учасник≥в суперконкурсу УЌай-най...Ф Ћева та ™динорога! Ћев та ™динор≥г чемно вклонилис¤ публ≥ц≥ та отримали гучн≥ оплески. ЧЋева та ™динорога зображено на герб≥ нашоњ крањниЧ¬еликоњ Ѕритан≥њ,Чпошепки по¤снила ≈л≥забет хлопчикам. «маганн¤ почалос¤. ЧI am young, ¤ молодий, Ч почав Ћев. ЧI am younger, ¤ молодше,Чсказав ™динор≥г. ЧI am the youngest, а ¤ наймолодший, Ч не здававс¤ Ћев. «а кожну в≥дпов≥дь чолов≥чки з надписами УerФ та УestФ в≥шали на шињ учасник≥в по одн≥й медал≥. ЧI am clever, ¤ розумний,Ч гордовито сказав ™динор≥г. ЧI am cleverer, ¤ розумн≥ший,Ч не бажаючи в≥дставати, вигукнув Ћев. ЧI am the cleverest, а ¤ найрозумн≥ший,Чще з б≥льшою горд≥стю розпов≥в ™динор≥г. Ћев почав думати, чим же ще здивувати гл¤дач≥в та свого суперника, але ™динор≥г ви¤вивс¤ швидшим за нього: ЧI am brave, ¤ хоробрий. “од≥ Ћев рад≥сно в≥драпортував: ЧI am braver, ¤ хоробр≥ший. ≈л≥забет пошепки розпов≥ла хлопчикам, що при вищому ступен≥ пор≥вн¤нн¤ до прикметника додаЇтьс¤ суф≥кс er, а при найвищомуЧ est: cleverЧ clevererЧ the cleverest (розумнийЧрозумн≥шийЧнайрозумн≥ший). јле  остик та –остик, не мигаючи, дивилис¤ на сцену. ¬они вперше бачили такий дивацький турн≥р. ѓм треба було обовС¤зково д≥знатис¤, хто ж ≥з цих хвальк≥в переможе? «маганн¤ продовжувалос¤: ЧI am fat, ¤ товстий,Ч сказав Ћев. ЧI am fatter, ¤ товщий,Ч заперечив ™динор≥г. ЧI am the fattest, ¤ найтовщий,Чбр¤кнув Ћев, ≥ публ≥ка зареготала. Ѕ≥дний Ћев зн≥¤ков≥в. …ому страшенно не хот≥лос¤ опинитис¤ у скрутному становищ≥. ЧI am big, ¤ великий,Ч Ћев почав виправл¤ти ситуац≥ю. ЧI am bigger, ¤ б≥льший,Ч™динор≥г хот≥в стати поруч ≥з Ћевом, але той сам наблизивс¤ до свого суперника ≥ гордовито всм≥хнувс¤. ЧI am the biggest, ¤ найб≥льший. ƒ≥йсно, Ћев був значно б≥льше, н≥ж ™динор≥г. ЧMy teeth are bigger than yours, моњ зуби б≥льше твоњх, Чсказав ™динор≥г. “од≥ Ћев не погодивс¤: ЧMy paws are longer than yours, моњ лапи довш≥ за твоњ. ™динорогов≥ н≥чого не залишалос¤, кр≥м розпов≥д≥ про св≥й р≥г: ЧMy horn is the longest in the world, м≥й р≥г найдовший у св≥т≥. “епер Ћевов≥ вже н≥чого було додати. „олов≥чки-суф≥кси УerФ та УestФ почали п≥драховувати њхн≥ медал≥. Чѕеремогла дружба!Чоголосили суф≥кси.Ч бойова н≥чи¤! ƒ≥ти вийшли з шатру. ¬они перегл¤нулис¤ м≥ж собою та зареготали. –остик та  остик, штовхаючи один одного, почали вихвал¤тис¤ пом≥ж собою: Чя найвищий, I am the tallest. Чя найрозумн≥ший, I am the cleverest. Чя найкумедн≥ший, I am the funniest. Чя найпрудк≥ший, I am the quickest. ≈л≥забет т≥льки см≥¤лас¤, дивл¤чись на друз≥в. Ћев та ™динор≥г вихвал¤лис¤ один перед одним. ”твор≥ть ступен≥ пор≥вн¤нн¤ в≥д таких прикметник≥в: small, short, tall, strong, big. √лава 16. ƒе живуть гноми? ƒруз≥ вийшли з л≥су на гал¤вину. ”се навкруги грало р≥зними в≥дт≥нками зеленого кольору. ј ск≥льки там було барвистих кв≥т≥в та червоних ¤г≥д! ѕосеред гал¤вини сто¤в великий старий дуб. ¬дивившись уважн≥ше, д≥ти побачили багато маленьких будиночк≥в. ¬они знаходилис¤ всюди: б≥л¤ дубу, п≥д кущем, на г≥лках, в дупл≥, за дубом, перед дубом, м≥ж двома кв≥тками... Ч÷≥каво, а хто живе у таких маленьких будиночках?Чспитав –остик. Чћабуть, гноми,Чвисловив припущенн¤  остик.Ч“≥льки гном може ув≥йти до такоњ хатинки. Ћедве хлопчики встигли це вимовити, ¤к ≥з будиночк≥в виб≥гло багато маленьких dwarfsЧгномик≥в. Ќа каптанах кожного були написан≥ зовс≥м коротк≥ слова: in, on, under, between, above, at, near. ¬они п≥дб≥гли до д≥тей, схопили њх за руки та голосно запропонували: ЧLetТs play hide-and-seek! LetТs play hide-and-seek! ƒавайте грати у хованки! ћи будемо ховатис¤, а виЧшукати нас! ’а-ха-ха! Чќй, ¤к буде весело!Чзасм≥¤вс¤ гномик, у ¤кого було написано УonФ.ЧOne! Two! Three! ≤ раптом ус≥ гноми зникли.  остик, –остик та ≈л≥забет спочатку розгубилис¤, та, оговтавшись, почали њх шукати. ¬они подивилис¤ спочатку навкруги, зазирнули п≥д зелен≥ г≥лки, п≥д кущ≥, пот≥м  остик зал≥з на дуб. Чќсь в≥н!Чзакричав –остик, показуючи пальцем на гномика, ¤кий заховавс¤ м≥ж г≥лками. ЧI am between two branches, ¤ м≥ж двома г≥лками,Чсказав гном та с≥в на г≥лку. –остик п≥дб≥г до куща. ЧI am near the bush, ¤ б≥л¤ куща,Ч визирнув з-за лист¤ ≥нший гном. ЧI am under the bush, а ¤ п≥д кущем, Чвесело засм≥¤вс¤ трет≥й гномик. Ѕ≥л¤ куща сто¤в великий гриб. ЧI am on the mushroom, ¤ на гриб≥, Чсказав четвертий. ЧI am under the mushroom, а ¤ п≥д грибом, Чзасм≥¤вс¤ пС¤тий. ЧI am under the berry, ¤ п≥д ¤годою, Чсказав шостий гномик, жуючи солодку суницю. ЧI am in the house, ¤ в будинку,Ч в≥дчинилис¤ двер≥, а з них визирнув сьомий гном. ЧI am above the house, а ¤ над будинком, Ч почувс¤ голос восьмого. ÷ей гномик сид≥в на г≥лц≥ ¤краз над будиночком. ƒ≥ти с≥ли на гал¤вин≥. ¬они трохи стомилис¤, шукаючи прудких гном≥в. ѕрип≥кало сонце, стало спекотно. ≈л≥забет почала обмахуватис¤ великим лист¤м, а хлопчикиЧг≥лками. √номики п≥дб≥гли до друз≥в. Чј хто ви так≥?Чзапитав  остик. ЧћиЧприйменники,Чпо¤снив гном, у червоному ковпачку.Чћи позначаЇмо м≥сцезнаходженн¤ предмета, тому ми знаходимос¤ всюди. Чј де ви вже були?Чпоц≥кавивс¤ гномик, ¤кий њв суницю. Чћи побували у ƒ≥Їсл≥в, у ≤менник≥в, Ч почала розпов≥дати ≈л≥забет. Чј ще ми познайомилис¤ з артикл¤ми,Чдодав –остик. Ч≤ були на конкурс≥ УЌай-найФ,Чсказав  остик. Чј ви були у таверн≥ Уяк? ƒе?  оли?ФЧзапитав гном, ¤кий ховавс¤ п≥д грибом. Чўе н≥,Чсказала ≈л≥забет.Ч јле хочемо туди сходити. Чќсь бачите стежку?Чпочав по¤снювати гномик, ¤кий сид≥в у будинку.Ч≤д≥ть нею, пот≥м поверн≥ть праворуч, turn right, побачите л≥с. “реба пройти понад цим л≥сом та горою, you must go near the forest and the mountain, а дал≥Чстежкою через фруктовий сад, through the fruit garden.  оли д≥ти в≥дпочили, то п≥шли стежкою, на ¤ку њм вказували гноми. ћаленьк≥ гноми-прийменники дружньо махали њм руками на прощанн¤. ƒопомож≥ть гномам-прийменникам знайти св≥й будиночок: The book is (на) the table. I can see a tree (м≥ж) two houses. The dog is (п≥д) a chair. The cat is (у) the box. √лава 17. “аверна Уяк? ƒе?  оли?Ф ƒ≥т¤м було ц≥каво побачити таверну, про ¤ку говорили гноми-прийменники. ¬≥д високого дубу друз≥ п≥шли праворуч стежкою, понад л≥сом та горою, пот≥м пройшли через фруктовий сад, повернули л≥воруч ≥ знову п≥шли стежкою. Чќсь видно ¤кийсь будинок ≥з вив≥скою!Чвигукнув  остик. Чћоже, це й Ї таверна?Чспитала ≈л≥забет.  оли друз≥ наблизилис¤ до будинку, то побачили, що на вив≥сц≥ написано У“аверна Уяк? ƒе?  оли?Ф. Ѕ≥л¤ сходинок сто¤ли стар≥ знайом≥ ≥з крањни ƒ≥Їсл≥в. ÷е були присл≥вники. ¬они читали обС¤ву на двер¤х таверни: УЌайсмачн≥ш≥ пир≥жки! “≥льки у наш≥й таверн≥! √ар¤че, пухке, румС¤не задоволенн¤! ѕир≥жки на будь-¤кий смак!  упуйте дешево, не проходьте повз!Ф ѕрисл≥вники побачили  остика, –остика та ≈л≥забет, прив≥тно усм≥хнулис¤ та почали пропонувати д≥т¤м to enterЧзайти й to buyЧкупити смачн≥ пир≥жки. ЧI usually buy pies here, ¤ звичайно купую тут пир≥жки,Чсказав присл≥вник usually. ЧI have already bought pies, а ¤ вже купив пир≥жки,Чпохваливс¤ присл≥вник already.Ч–екомендую! Чј ви теж будете купувати пир≥жки?Чзапитав –остик у присл≥вника yesterday. ЧI bought pies yesterday, ¤ купував пир≥жки вчора,Чв≥дпов≥в в≥н. ЧAnd I shall buy pies tomorrow, а ¤ купуватиму пир≥жки, але завтра,Чсказав присл≥вник tomorrow. ƒруз≥ разом ≥з прийменниками зайшли до таверни. Ѕ≥л¤ каси сто¤в ще один присл≥вник, ¤кий розпов≥в, що купуЇ пир≥жки зараз. ¬≥н пов≥домив: ЧI am buying pies now. ”с≥ с≥ли за невеликий столик. «вучала тиха, приЇмна музика. Чяк вам тут? ѕодобаЇтьс¤?Чзапитали прийменники. Ч“ак, тут дуже затишно,Чв≥дпов≥ла ≈л≥забет,ЧThe music is nice. ћузика просто чудова. ЧThe waiter is coming to us now, оф≥ц≥ант п≥дходить до нас зараз,Ч присл≥вники вказали на оф≥ц≥анта. ЧItТs always clean here, тут завжди чисто, Чсказав присл≥вник always. ЧBut sometimes there are a lot of people here, але ≥нод≥ тут багато людей, Чзаперечив присл≥вник sometimes. ЧWe bought pizza in this cafe two days ago, ми купили п≥цу в цьому кафе два дн≥ тому, Чпригадав присл≥вник ago. ЧBut today we shall buy pies and pudding, але сьогодн≥ ми купимо пир≥жки та пудинг,Чзрад≥ла ≈л≥забет. ЧThey have just bought sandwiches, вони щойно купили бутерброди, Чпоказав присл≥вник just на покупц≥в, ¤к≥ платили грош≥ в касу. јле раптом... що це? Ќа ст≥н≥ хлопчики побачили ”см≥шку. ѕоступово вона перетворилас¤ на голову кота.  ≥т продовжував посм≥хатис¤. ЧGood afternoon...,Чзн≥¤ков≥ло прив≥талис¤ д≥ти. Чћур-р-р! Good afternoon! яЧ„еширський  ≥т ≥з казки УAlice in WonderlandФ. Чј миЧв≥дом≥ мандр≥вники,Чгордовито в≥дрекомендувавс¤ за вс≥х –остик. Ч«наю, знаю... Ќу, ¤к вам наша крањна јнгл≥йськоњ √раматики? Ч“ут дуже ц≥каво, але складно,Чв≥дпов≥в  остик. Ч«розум≥ло. јле складно тут т≥льки спочатку. ѕот≥м, коли ви детальн≥ше познайомитес¤ ≥з нашою крањною, вам буде тут затишно та звично. ’очете, ¤ познайомлю вас ≥з хаз¤йкою ц≥Їњ таверни? Ч“ак, познайомте!Чзрад≥ла ≈л≥забет. Ч“од≥ ход≥мо за мною.Ч ≥т зник, але пот≥м зС¤вивс¤ у к≥нц≥ зали. ƒ≥ти поб≥гли до нього. Чќсь вона,Ч ≥т лапою вказав на ж≥нку, ¤ка збиралас¤ зайти до зали. √лава 18. ѕитанн¤ „еширського  ота ’аз¤йка таверни вийшла до зали. ƒ≥ти з ц≥кав≥стю почали розгл¤дати њњ од¤г. ¬она була вд¤гнена зовс≥м ¤к у казц≥: чепчик, шнурований корсет, пишна син¤ сп≥дниц¤, мережаний б≥лий фартух, смугаст≥ панчохи та деревС¤н≥ черевики. ’аз¤йка когось нагадувала д≥т¤м. јле вони н≥¤к не могли згадати, кого. ¬ руках у хаз¤йки таверни була тац¤ з чашками. „еширський  ≥т квапливо п≥дб≥г до стола й почав його накривати.  ≥т б≥гав, метушивс¤, ≥ раптом розтанув у пов≥тр≥. …ого усм≥шка зС¤вл¤лас¤ ≥ зникала то над столом, то б≥л¤ нього. ƒ≥ти, розкривши рота, не встигали погл¤дом ловити зникаючу кот¤чу посм≥шку. ’аз¤йка, посм≥хаючись, запропонувала: Чј давайте разом його пошукаЇмо! ≤ коли вона це сказала, то д≥ти одразу по голосу зрозум≥ли, що хаз¤йка таверниЧце њх вчителька. ЧЋюдмила ≤ван≥вна!Чрад≥сно вигукнув  остик. ¬чителька (а це була вона) притиснула палець до губ ≥ сказала: Ч“с-с-с! ƒавайте розмовл¤ти англ≥йською. јдже ми у крањн≥ јнгл≥йськоњ √раматики. ѕошукаЇмо вс≥ разом нашого пом≥чника. Where is the Cat? ѕосм≥шка  ота зС¤вл¤лас¤ в р≥зних м≥сц¤х. Чј ¬и не могли б зС¤вл¤тис¤ та зникати не так швидко?Чвв≥чливо попросила у  ота ≈л≥забет. Ч√аразд!Чпогодивс¤  ≥т. “од≥ д≥ти по черз≥ почали голосно вигукувати: ЧThe Cat is on the table.  ≥т на стол≥. Ч The Cat is under the chair.  ≥т п≥д ст≥льцем. Ч The Cat is in the plate.  ≥т у тар≥лц≥. Ч The Cat is near the cup.  ≥т б≥л¤ чашки. Ч The Cat is near the flower.  ≥т б≥л¤ кв≥тки. Ч The Cat is behind the vase.  ≥т за вазою. Ч The Cat is between two glasses.  ≥т м≥ж двома скл¤нками. Ч ѕограЇмо ще?Ч ≥т знову виник, але тепер вже на ст≥льц≥. ЧѕограЇмо. ј ¤к?Чзапитав –остик. Ч” УперекладачаФ. ¬се, що ¤ буду казати, називайте англ≥йською. Ќа кот≥ зС¤вивс¤ б≥лий кухарський ковпак. Чя вже прибрав, помив посуд. ЧI have already cleaned and washed up,Чвигукнула ≈л≥забет, зд≥ймаючи руку, наче у клас≥. –аптово к≥т зник ≥ зС¤вивс¤ б≥л¤ ≥ншого краю стола. “епер на шињ кота красувавс¤ рожевий бант. Чя пост≥йно пСю молоко. ЧI always drink milk,Ч  остик п≥дстрибнув, намагаючись перекласти скор≥ше за ус≥х. Ч я завтра буду ловити рибу, а наступного тижн¤Ч мишей,Чк≥т виник з ≥ншого боку, ≥ на ньому був вд¤гнений зелений капелюх, з ¤кого стирчали вуха. Ч I will catch fish tomorrow and I will catch mice the day after tomorrow, Ч –остик ≥  остик, мекаючи, переклали важку фразу. Ч ћолодц≥!Ч ≥т зС¤вивс¤ раптово з того боку, де на нього не чекали, ≥ поставив на ст≥л велику миску з пир≥жками.Ч ¬и заслуговуЇте на смачне частуванн¤. Ћюдмила ≤ван≥вна, кружл¤ючи по таверн≥ з великим блюдом, п≥д≥йшла до д≥тей. Ќа блюд≥ красувалис¤ р≥зн≥ т≥стечка. Чћолодц≥!Ч теж сказала вчителька. я пишаюс¤ вами. ¬и так≥ розумн≥, так≥ талановит≥! Ќа вашу честьЧмузика! “уш! Ќевидим≥ музики гучно заграли на скрипках, дудках, вдарили у бубни, задзвонили у дзвони, було чути звуки чар≥вних струн. ћаленьк≥ присл≥вники повискакували на середину залу ≥ дружно затупот≥ли та засп≥вали: Ући завжди веселимос¤, завжди танцюЇмо, будемо танцювати сьогодн≥, завтра. ћи весело сп≥ваЇмо, ≥ зараз нам дуже весело!Ф  ≥т та Ћюдмила ≤ван≥вна танцювали у пар≥, а присл≥вники стрибали у кол≥.  оло кружл¤ло швидко, ≥ д≥ти не пом≥тили, ¤к у цьому кол≥ розтанули ≥ „еширський  ≥т, ≥ весела хаз¤йка таверни. √лава 19. ѕоверненн¤ Чј ц≥ пир≥жки так≥ ж, ¤к у казц≥ про јл≥су?Чзапитала ≈л≥забет у Ћюдмили ≤ван≥вни.Ч¬арто т≥льки зСњстиЧ≥ зменшишс¤? Чјбо виростеш?Чдодали хлопчики. Чј ¤к би ви хот≥ли?Чзагадково посм≥хнулас¤ Ћюдмила ≤ван≥вна. ЧЌам би хот≥лос¤ повернутис¤ до табору,Чсказав  остик,Чта розпов≥сти ≥ншим д≥т¤м про крањну јнгл≥йськоњ √раматики. Чўо ж, хай буде по-вашому,Чпогодилас¤ Ћюдмила ≤ван≥вна. ¬она попросила „еширського  ота проводити д≥тей.  ≥т зник, зС¤вивс¤ праворуч, л≥воруч, на в≥кн≥, та, нарешт≥, виник б≥л¤ маленьких дверей у глибин≥ таверни ≥ торкнув њх лапою. “роЇ друз≥в п≥д≥шли ближче ≥ побачили стежку, що танула у веч≥рньому туман≥. ƒ≥ти махнули, прощаючись, руками та попр¤мували по стежц≥. ¬она вела њх у л≥с, туман повол≥ танув, ≥ раптом друз≥ опинилис¤ серед знайомих старих сосен, б≥л¤ будиночк≥в свого табору. Чƒе ви гул¤ли? Where have you been? Чпочули д≥ти голос виховательки, ¤ка виб≥гла назустр≥ч.Чћи вже почали вас шукати! We began to look for you! ћи хвилювалис¤! We worried! ’≥ба можна кудись зникати, н≥кого не попередивши?  остик, –остик та ≈л≥забет здивовано перегл¤нулись. ЧЋюдмило ≤ван≥вно, х≥ба ¬и нас не бачили? јдже ¬и пригощали нас пир≥жками у таверн≥! ЧЌе розум≥ю,Ч знизила плечима Ћюдмила ≤ван≥вна,Ч ¤к≥ пир≥жки? яка таверна? јле оч≥ њњ всм≥халис¤, ≥ було незрозум≥ло, що ж насправд≥ в≥дбувалос¤. ћоже, це був сон? јле ось Ћюдмила ≤ван≥вна нахилилас¤ до д≥тей ≥ пошепки спитала: Ч ј пир≥жки були смачн≥? Were the pies tasty? Чƒуже! Yes, they were very tasty! Чхором в≥дпов≥ли друз≥. Ќазад в раздел Ќа главную