Робота з молодими вчителями Казачінер О.С., слухач ІПО ХНПУ ім. Г.С.Сковороди, ХСШ №87, учитель В сучасних умовах соціально-економічних перетворень усе більшої значущості набуває проблема професійного становлення особистості. Розвиток системи педагогічної освіти акцентує увагу на формування учителя-професіонала, здатного адаптуватися до змінних умов соціуму, продуктивно реалізовувати інноваційні педагогічні технології, здійснювати у професійній діяльності саморозвиток, самоосвіту, само проектування особистості. У теперішньому часі вимагається визначити концептуальні підходи до формування професійної компетентності молодих спеціалістів у контексті багато етапного, безперервного процесу підвищення кваліфікації, самовдосконалення та творчої самореалізації педагога. До теперішнього часу достатньо розроблені теоретичні аспекти професійного становлення вчителів-початківців. Вивченням проблеми професійного становлення педагогів у різний час займалися С.К.Бережна, С.Г.Вершловський, Т.В.Кисельова, Л.В.Коновалова, Н.В.Кузьміна, Л.Н.Лесохіна, Т.С.Полякова, Т.М.Чурекова та ін. Загальнотеоретичні основи професійної підготовки учителя розкриті у дослідженнях О.А.Абдуліної, Ф.Н.Гоноболіна, С.Б.Єлканова, А.С.Запесоцького, Є.А.Клімова, Н.В.Кузьміної, А.В.Мудріка, Г.С.Нікіфорова, Г.І.Рогова, В.А.Сластеніна та ін. Аналізуючи проблему професійного становлення молодих спеціалістів, дослідники розглядають її з погляду професійної підготовки (О.А.Абдуліна, В.А.Сластенін та ін.), професійно-особистісного зростання (С.Г.Вершловський, Л.Н.Лесохіна, В.Ф.Моргун, Н.Ю.Ткачов та ін.), безперервної професійної освіти (Р.Х.Гініятуллін, Н.А.Данілов, В.П.Ігнатьєв, Т.В.Кисельова, Л.В.Коновалова, Є.І.Михайлова, Н.Д.Неустроєв, Т.Т.Саввінов, Р.Є.Тимофєєва, О.М.Торосова та ін.). Становлення як цілеспрямоване особистісно-професійне зростання учителя показує внутрішній зв‘язок даного процесу з саморозвитком особистості, результатом особистісних трансформацій. В якості найважливіших складових компонентів професійно-особистісного становлення дослідники виділяють: соціально-психологічну адаптацію, формування професійної свідомості, самоствердження в професії, опанування педагогічною діяльністю і рольовою поведінкою, опанування морально-педагогічним досвідом соціального середовища. Професійне становлення молодих спеціалістів—це процес, який сприяє досягненню оптимального співвідношення між комплексом вимог, які пред‘являються до професії вчителя в цілому, їх реалізацією в педагогічній діяльності професіоналів-початківців в умовах освітнього простору, і який передбачає професійну соціалізацію особистості через потребу в самореалізації та самоосвіті. Таким чином, І.С.Алексєєва [1, С.9], виходячи з аналізу теорії та практики з проблеми дослідження, сформулювала наступне визначення поняття “професійне становлення”. Професійне становлення молодих спеціалістів—безперервний процес набуття особистістю професійної компетентності, яка виражається в саморозвитку та самореалізації в педагогічній діяльності. Г.Л. Волкова та М.В. Чикурова [2] пропонують розробку комплексно-цільової програми адаптації молодих спеціалістів. Її цілі: формувати та виховувати у новачків потребу в безперервній самоосвіті; допомагати їм пізнавати й творчо впроваджувати в навчально-виховний процес досягнення педагогічної науки та передового досвіду, сприяти формуванню індивідуального стилю творчої діяльності. Програма розрахована на два роки. В перший рік навчання проводяться мікро дослідження потенційних можливостей молодих педагогів у навчанні, вихованні, проведенні експериментальної роботи, їх переваг при виборі форм підвищення кваліфікації та причин, які збуджують професійне навчання. Проводяться педагогічні читання, мікродослідження організації роботи з педагогами-початківцями в школі та рівня професійної компетентності молодого покоління. Тема другого року навчання—“Самостійний творчий пошук”. Проводиться мікродослідження “Потенційні можливості педагогів”. Учителям пропонуються теми досліджень для самоосвіти, а також проведення відкритих уроків, або позакласних заходів, або засідання гуртка. При вивченні професійного становлення молодих спеціалістів в умовах школи І.С.Алексєєвою визначені системний, компетентнісний та особистісно-орієнтований підходи до організації даного процесу, який сприяє розвитку професійно-особистісних рис, професійної активності, творчої самореалізації [1, С.10-11]. Так, професійне становлення молодих спеціалістів з позиції системного підходу автор розглядає як системну організацію їхньої діяльності; компетентнісний підхід передбачає створення умов для сприятливого входження педагогів у професію завдяки діяльності методичних служб та суспільних об‘єднань ветеранів педагогічної праці; особистісно-орієнтована стратегія професійного розвитку молодих спеціалістів дозволяє індивідуалізувати педагогічний супровід спрямований на розкриття, реалізацію внутрішнього потенціалу, саморозвиток і самореалізацію педагогів-початківців шляхом використання особистісно- і практико-орієнтованих технологій підвищення їх кваліфікації. Враховуючи особливості процесу професійно-особистісного зростання педагогів-початківців, І.С.Алексєєва розробила теоретичну модель організаційно-педагогічного забезпечення професійного становлення молодих спеціалістів [там само, С.11-13]. Ця модель представлена як система взаємопов‘язаних структурно-функціональних блоків (підсистем), які складаються з сукупності елементів: цільового (мета, принципи, задачі), змістового, управлінського (педагогічні умови, етапи, форми та методи підвищення кваліфікації), оціночно-результативного, а також системоутворюючих зв‘язків (цілепокладання, рефлексивних, функціональних). Цільова підсистема зорієнтована на максимальний особистісний та професійний розвиток педагога-початківця. Принципами управління професійним становленням молодих спеціалістів є: гуманістична спрямованість освіти, яка передбачає створення сприятливих умов для розкриття особистісних та професійних можливостей молодих педагогів; цілісність, яка забезпечує єдність та взаємозв‘язок підсистем моделі, її компонентів; безперервність, яка сприяє якісним перетворенням професійної діяльності молодих спеціалістів. Завдання: створити систему професійного становлення молодих спеціалістів: школа—методична служба—суспільні об‘єднання ветеранів педагогічної праці; забезпечити продуктивну взаємодію ветеранів педагогічної праці та молодих спеціалістів в сумісній педагогічній діяльності. Змістова підсистема включає функції (освітня, інформаційна, консультативна, дослідницька, експертна, організаційна тощо), основні напрямки управління професійним становленням молодих спеціалістів: створення методичної служби умов для особистісного розвитку та професійного зростання педагогів, формування, розвиток та раціональне використання професійного потенціалу кожного учителя, забезпечення можливостей самореалізації молодого спеціаліста, здійснення наступності в передачі ветеранами професійного досвіду та культури педагогічним працівникам-початківцям, організація мережної взаємодії шкіл для продуктивного професійного становлення молодих спеціалістів. Управлінська підсистема реалізує взаємопов‘язані та взаємообумовлені етапи: адаптаційний, процесуальний, результативний; включає колективні (педагогічні ради, огляди-конкурси, науково-практичні конференції, лекторії, круглі столи), групові (проблемні семінари, ділові ігри, методичні поради, суспільні об‘єднання молодих педагогів, ветеранів педагогічної праці) та індивідуальні (творчі майстерні, наставництво, консультації, сумісні новаторські проекти) особистісне та практико-орієнтовані форми та методи підвищення кваліфікації молодих педагогів. В якості педагогічних умов, які сприяють ефективності професійного становлення молодих спеціалістів визначені: забезпечення безперервності даного процесу в системі: школа—методична служба—суспільні об‘єднання ветеранів педагогічної праці; здійснення співпраці молодих учителів та ветеранів педагогічної праці, яка передбачає суб‘єкт-суб‘єктну взаємодію, діалоговий обмін досвідом; реалізація особистісно-орієнтованої спрямованості підвищення кваліфікації молодих спеціалістів. Оціночно-результативна підсистема являє собою критеріально-оціночний апарат дослідження, який дозволяє визначити рівні (низький, середній, високий) професійного становлення молодих спеціалістів. Доповнивши ідею професійно-особистісного зростання ідеєю конкурентноздатності, Г.Л. Волкова та М.В. Чикурова виходять на побудову моделі становлення особистості молодого педагога [2], яка включила в себе наступні етапи: етап—теоретичної підготовки; етап—проективно-методичний або технологічний; етап—практичний. У практиці роботи Є.І. Сахарчук та І.Л. Федотенко [3, 4] склалася система по професійному становленню педагогічних кадрів. Автори вважають важливим проведення ознайомчої персональної бесіди з молодим педагогом. Мета цієї бесіди, згідно їхньої думки, полягає у визначенні деяких рис характеру, педагогічних прагнень, ставлення до суспільних та педагогічних процесів, особистих проблем, можливих обмежень. Наведемо конспект такої бесіди: Що особливо яскраво запам‘яталося з вашого дитинства? Розкажіть про те, як Ви навчалися у школі, про Ваші вчинки, досягнення, суспільну діяльність. З якою метою ви пішли у педагогічний ВНЗ? Чи є у Вас серед родичів педагоги? Чи був у Вас улюблений учитель? Чого Ви хотіли б досягти на педагогічній ниві? Які Ваші особисті, персональні інтереси? Чи потребуєте Ви індивідуальної допомоги? Чим би Ви хотіли захопити дітей? Які умови проживання? Чи є якась педагогічна тема, над якою хотіли б працювати та згодом надати як досвід? Що Вам більше подобається: думати, вигадувати, грати, співати, малювати, займатися спортом, музикою, читати художню літературу, драматизація чи щось інше? Чим, на Ваш погляд, Ви могли б бути корисні дітям? Необхідною та обов‘язковою умовою наставництва автори вважають згоду та вибір його лише самим молодим педагогом. В роботі наставників Є.І. Сахарчук та І.Л. Федотенко вважають важливим не допустити зайвої опіки та розробили пам‘ятку наставникові: Разом з педагогом-початківцем проаналізуйте програму його роботи з дитячим колективом. Допоможіть скласти календарний план, звернувши увагу на добір дидактичного та ілюстративного матеріалів. Надавайте допомогу в підготовці до занять у перші дні. Відвідуйте уроки молодого вчителя з наступним аналізом, запрошуйте його на свої уроки, спільно їх обговорюйте. Допомагайте в доборі методичної літератури для самоосвіти та в її організації. Діліться досвідом. Допомагайте своєчасно, терпляче, наполегливо. Відмічайте позитивне в роботі. Підкажіть! Спрямуйте! Підбадьорюйте! З усього вищезазначеного можна зробити наступні висновки: Професіональне становлення молодих спеціалістів—безперервний процес набуття особистістю професійної компетентності, який виражається в саморозвиткові та самореалізації в педагогічній діяльності. Реалізація системного, компетентнісного, особистісно-орієнтованого підходів до професійного становлення молодих спеціалістів передбачає організацію мережної взаємодії шкіл по забезпеченню рівнодоступного для педагогів-початківців єдиного освітнього простору, створення системи: школа—методична служба—суспільні об‘єднання ветеранів педагогічної праці, яка дозволяє індивідуалізувати даний процес, використовувати особистісно- та практико-орієнтовані технології підвищення їхньої кваліфікації. Теоретична модель організаційно-педагогічного забезпечення професійного становлення молодих спеціалістів являє собою систему взаємопов‘язаних структурно-функціональних блоків (підсистем), які складаються з сукупності елементів: цільового, змістовного, управлінського, оціночно-результативного, а також системоутворюючих зв‘язків (цілепокладання, рефлексивних, функціональних). Педагогічними умовами, які сприяють продуктивному професійному становленню молодих спеціалістів є: забезпечення безперервності даного процесу в системі: школа—методична служба—суспільні об‘єднання ветеранів педагогічної праці; здійснення співпраці педагогів-початківців та ветеранів педагогічної праці, яка передбачає суб‘єкт-суб‘єктну взаємодію, діалоговий обмін досвідом; реалізація особистісно-орієнтованої спрямованості підвищення кваліфікації молодих спеціалістів. Список літератури Алексеева И.С. Профессиональное становление молодых специалистов в условиях сельской школы: Автореф. дис. на соискание ученой степени канд. пед. наук.— Якутск, 2006.—21с. Волкова Г.Л., Чикурова М.В. Социология образования // Директор школы.— 1999.— № 3.— С. 27-30. Сахарчук Е.И. Организационный механизм управления качеством подготовки специалистов в педвузе // Университетское управление.— 2004.— № 3(31).— С. 63-67. Федотенко И.Л. Молодой учитель и его старшие коллеги: два взгляда на одну проблему // Директор школы. —1997.— № 4.— С. 18-24. Назад в раздел На главную