ѕроф≥лактика плинност≥ педагог≥чних кадр≥в  азач≥нер ќ.—., слухач ≤ѕќ ’Ќѕ” ≥м. √.—.—ковороди, ’—Ў є 87, учитель “ворчий п≥дх≥д до своњх обовС¤зк≥в та ≥н≥ц≥атива, висока квал≥ф≥кац≥¤ та широкий кругоз≥рЧц≥ найважлив≥ш≥ складов≥ педагог≥чноњ майстерност≥ можуть бути розвинен≥ при умов≥ тривалоњ роботи в одному й тому ж колектив≥. ¬становлюютьс¤ педагог≥чно доц≥льн≥ функц≥ональн≥ та соц≥ально-психолог≥чн≥ звС¤зки м≥ж учител¤ми, стосунки сп≥вроб≥тництва та взаЇмодопомоги, вдаЇтьс¤ надати навчанню та вихованню школ¤р≥в систематичного та посл≥довного характеру, добитис¤ наступност≥ педагог≥чних вплив≥в. —таб≥льний склад педагог≥вЧважлива умова подальшого удосконаленн¤ роботи системи осв≥ти. ѕлинн≥сть кадр≥в маЇ негативн≥ насл≥дки: стих≥йний перерозпод≥л роб≥тник≥в порушуЇ господарськ≥ плани комплектуванн¤ шк≥л спец≥ал≥стами, призводить до деф≥циту вчител≥в на м≥сц¤х, зб≥льшуютьс¤ витрати на п≥дготовку майбутн≥х педагог≥в. „аста зм≥нюван≥сть викладач≥вЧпричина зрив≥в урок≥в, зам≥ни њх ≥ншими предметами.  ожний новий учитель змушений пройти стад≥ю профес≥йноњ та соц≥ально-психолог≥чноњ адаптац≥њ, а учн¤м потр≥бно звикнути до його стилю д≥¤льност≥. ѕрагненн¤ до зм≥ни м≥сц¤ роботи назр≥ваЇ поступово. ѕотенц≥йна плинн≥стьЧце початкова стад≥¤ фактичноњ плинност≥. «в≥сно, не вс≥ бажаюч≥ зм≥нити м≥сце роботи неодм≥нно вир≥шать зробити цей життЇво важливий крок. Ўл¤хом вивченн¤ мотив≥в переходу на нове м≥сце роботи можна розробити та реал≥зувати заходи щодо проф≥лактики небажаних ¤вищ. Ќа¤вн≥сть потенц≥йноњ плинност≥ вчител≥в д≥агностуЇтьс¤ при стверджувальн≥й в≥дпов≥д≥ опитуваних на питанн¤: У„и хот≥ли б ви у найближчий час перейти на ≥ншу роботу?Ф —укупн≥сть чинник≥в, ¤к≥ зд≥йснюють вплив на ставленн¤ вчител¤ до своЇњ роботи, ѕ.¬асильченко [1] под≥л¤Ї на обСЇктивн≥ (престиж профес≥њ, орган≥зац≥¤ та умови прац≥, зм≥ст педагог≥чноњ д≥¤льност≥, р≥вень зароб≥тноњ плати, життЇв≥ умови, рег≥ональн≥ природнокл≥матичн≥ умови, розвиток соц≥альноњ ≥нфраструктури тощо) ≥ субСЇктивно-особист≥сн≥ (стать, в≥к, осв≥та, с≥мейний стан, р≥вень педагог≥чноњ майстерност≥, педагог≥чний стаж тощо). «вичайно в ¤кост≥ плинност≥ виступаЇ не один ¤кийсь чинник, а њх поЇднанн¤.  р≥м того, плинн≥сть може виникати через незадоволенн¤ природних потреб учител≥в. —.‘ролова [6] умовно под≥л¤Ї ц≥ потреби на 2 групи: ор≥Їнтац≥¤ на саморозвиток та самореал≥зац≥ю та ор≥Їнтац≥¤ на захищен≥сть, матер≥альний добробут. Ѕ≥льш детальна класиф≥кац≥¤ потреб 1-оњ та 2-оњ груп та де¤к≥ способи њх задоволенн¤ наведен≥ в≥дпов≥дно у таблиц¤х 1 ≥ 2. “аблиц¤ 1. ѕотреби педагог≥в 1 групи Ќайменуванн¤ потреби ћотиви д≥¤льност≥ ƒе¤к≥ способи задоволенн¤ потреб педагог≥в —амовираженн¤ «ростанн¤ педагог≥чноњ майстерност≥; «агальнокультурний розвиток; –обота, ¤ка дозвол¤Ї ви¤вл¤ти своњ можливост≥ та реал≥зовувати своњ ≥дењ; л≥дерство, можлив≥сть вести за собою ≥нших ƒорученн¤ складн≥ших та в≥дпов≥дальн≥ших, н≥ж ≥ншим педагогам, завдань. ѕередача додаткових повноважень. ѕереведенн¤ на самоконтроль, наданн¤ б≥льшоњ самост≥йност≥ у д≥¤х. Ќаданн¤ можливост≥ пост≥йно п≥двищувати квал≥ф≥кац≥ю. «алученн¤ до участ≥ в ≥нновац≥йн≥й д≥¤льност≥. «аохоченн¤ ≥н≥ц≥атив, самост≥йност≥. ¬ключенн¤ до колективноњ д≥¤льност≥. ¬изнанн¤ та самоствердженн¤ ¬≥дчутт¤ усп≥ху, дос¤гненн¤, визнанн¤, можлив≥сть д≥¤ти самост≥йно, дов≥ра; на¤вн≥сть перспектив просуванн¤ ”загальненн¤ досв≥ду роботи. јтестац≥¤ на б≥льш високу квал≥ф≥кац≥йну категор≥ю. Ќаданн¤ р≥зноман≥тних п≥льг. ѕрем≥юванн¤. Ќаданн¤ можливост≥ працювати в престижних класах. «алученн¤ до управл≥нськоњ д≥¤льност≥. ¬ключенн¤ до резерву кер≥вних кадр≥в. Ќалежн≥сть та причетн≥сть ћожлив≥сть повноц≥нного збагаченн¤; гарн≥ стосунки з≥ сп≥вроб≥тниками; ≥нформован≥сть; участь у прийн¤тт≥ р≥шень. ѕ≥двищенн¤ статусу закладу осв≥ти; ѕ≥дтримка ≥снуючих традиц≥й; —п≥льне проведенн¤ в≥льного часу; ѕрив≥танн¤ з видатними под≥¤ми у житт≥ педагога; «алученн¤ до сусп≥льноњ роботи, до колективного анал≥зу проблем орган≥зац≥њ. “аблиц¤ 2. ѕотреби педагог≥в 2 групи Ќайменуванн¤ потреби ћотиви д≥¤льност≥ ƒе¤к≥ способи задоволенн¤ потреб педагог≥в Ѕезпека —пок≥йна робота без стрес≥в та псих≥чноњ напруги; ”певнен≥сть у завтрашньому дн≥; —праведлив≥сть у стосунках ≥з кер≥вництвом ѕр≥оритет традиц≥йних форм роботи над ≥нновац≥йними. Ќа¤вн≥сть профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ, колективного договору. „≥тк≥ посадов≥ ≥нструкц≥њ. —воЇчасне наданн¤ ≥нформац≥њ про перев≥рки. Ќа¤вн≥сть ч≥тко визначеноњ системи матер≥ального стимулюванн¤, системи доплат та надбавок. ‘≥з≥олог≥чн≥ «арплата; ћожлив≥сть збереженн¤ (покращенн¤) соц≥ально-побутових умов; ћожлив≥сть дл¤ в≥дпочинку та п≥дтримки здоровС¤ ¬≥дсутн≥сть перешкод дл¤ зароб≥тку Уна сторон≥Ф (наприклад, репетиторство) Ќаданн¤ в≥дгул≥в; «ручно складений розклад зан¤ть;  оректна повед≥нка кер≥вник≥в осв≥тнього закладу; демонстрац≥¤ з њхнього боку п≥дтримки ” свою чергу, ј.–¤бов [4] до найвагом≥ших трудових мотив≥в в≥дносить ≥нтерес до роботи, потребу у в≥дчутт≥ своЇњ потр≥бност≥ колективу, в уваз≥ до своЇњ прац≥ та своњх проблем. У—тавленн¤ кер≥вника ≥ колективу до педагога, до його проблем, допомога у њх розвС¤занн≥, п≥клуванн¤ про створенн¤ дл¤ нього можливостей зростанн¤Чквал≥ф≥кац≥йного, матер≥ального, посадового,ЧзазначаЇ автор,Чусе це й створюЇ у людини у¤вленн¤ про те, наск≥льки вона потр≥бна школ≥, своњм товаришамФ [там само]. ј. –¤бов стверджуЇ, що не можна об≥йти увагою й такий важливий фактор трудовоњ мотивац≥њ, ¤к задоволен≥сть спри¤тливим психолог≥чним кл≥матом у колектив≥. „асто саме незадоволенн¤ атмосферою у шк≥льному колектив≥ ≥ Ї причиною уходу з нього. ѕотреба в хороших стосунках з оточуючими Ї природною дл¤ кожноњ людини, ≥, ¤кщо вони не склалис¤, це завжди психолог≥чно важко переживаЇтьс¤, призводить до в≥дчуженн¤, в≥д сп≥вроб≥тник≥в, до зниженн¤ профес≥йноњ в≥ддач≥ та, ¤к насл≥док, до зм≥ни м≥сц¤ роботи (нав≥ть ¤кщо ≥ робота, ≥ оплата прац≥ влаштовували). ¬ результат≥ бл≥цопитуванн¤ на тему: У„ому уход¤ть з≥ школи вчител≥?Ф журнал≥ст  атерина јлексЇЇва [3] зС¤сувала ще к≥лька типових причин зв≥льненн¤: Уд≥д≥вщинаФ у стосунках ≥з молодими вчител¤ми; недосконала система заохочувань та покарань; в≥дсутн≥сть в≥льного часу; заздр≥сть колег; неможлив≥сть займатис¤ репетиторством; неможлив≥сть писати дисертац≥ю.  р≥м того, причина зв≥льненн¤ вчител¤ з≥ школи часто криЇтьс¤ у ньому самому. ё.“юнников та ћ.ћазн≥ченко у своњй робот≥ У—трахи и фобии педагоговФ [5] визначають, що вчител≥ б≥льш за все бо¤тьс¤ втратити св≥й авторитет, бо¤тьс¤ гумору, УважкогоФ класу чи УважкогоФ учн¤, невпевненост≥, а також використанн¤ певного методу чи технолог≥њ. ќ.¬иговська [2], у свою чергу говорить про те, що одним ≥з найважлив≥ших чинник≥в зв≥льненн¤ вчител≥в Ї непод≥л учн¤ми ц≥нностей педагог≥в. Ќа нашу думку, ц≥ страхи вчител¤ Ї безпосередн≥м показником його непрофес≥онал≥зму. јле пор¤д ≥з причинами плинност≥ ≥снують так≥, що тримають учител¤ прот¤гом багатьох рок≥в на одному й тому ж м≥сц≥ роботи.  .јлексЇЇва [3] з≥брала думки тих учител≥в, ¤к≥, незважаючи н≥ на що, з≥ школи не п≥шли та уходити поки не збираютьс¤. ќсь цитати з њхн≥х в≥дпов≥дей, у ¤ких пол¤гаЇ сутн≥сть в≥дданост≥ школ≥: Уƒ≥тей шкода, вони тут н≥ до чогоФ, Ућен≥ подобаЇтьс¤ ц¤ роботаФ, У” нас ц≥каво працювати, р≥зн≥ експерименти проводимоФ, Уя у ц≥й школ≥ усе житт¤ пропрацювалаФ, Уј куди ж уходити? “оргувати на ринок? Ќа холод≥ стовбичити? ј у школ≥ сухо та теплоФ, Ућен≥ залишилос¤ 4 роки до пенс≥њ. Ќ≥куди вже не в≥зьмутьФ, У” нас колектив чудовий. ƒе ¤ ще такий знайду?Ф, Ућене у ц≥й школ≥ поважаютьФ, Уƒоки в ц≥й школ≥ навчаЇтьс¤ мо¤ дитина, мен≥ потр≥бно бути поруч ≥з неюФ, У«викла вже...Ф, Уя хочу, щоб моњ учн≥ навчалис¤ ≥з задоволенн¤м та з ≥нтересомФ. Ќа зниженн¤ кадровоњ плинност≥ також впливатимуть заходи, спр¤мован≥ на закр≥пленн¤ молодих учител≥в у школах. «окрема, це можуть бути надбавки, безкоштовне забезпеченн¤ проњзними квитками та навчально-методичною л≥тературою. ќтже, що маЇ робити кер≥вник навчального закладу, щоб зберегти стаб≥льний склад колективу та знизити р≥вень плинност≥ педагог≥чних кадр≥в? ” таблиц≥ 3 наведен≥ фактори, ¤к≥ спри¤ють стаб≥льност≥ персоналу та можлив≥ д≥њ кер≥вника школи. “аблиц¤ 3 ћожлив≥ д≥њ кер≥вника школи щодо формуванн¤ фактор≥в, ¤к≥ спри¤ють стаб≥льному складу персоналу є ‘актори, ¤к≥ спри¤ють стаб≥льному складу персоналу ћожлив≥ д≥њ кер≥вника школи 1 ѕозитивне ставленн¤ адм≥н≥страц≥њ до роб≥тник≥в ƒоброзичлив≥сть у сп≥лкуванн≥ ƒоступн≥сть кер≥вника ѕ≥дтримка ≥н≥ц≥ативи 2 Ќа¤вн≥сть м≥цного звС¤зку результат≥в прац≥ та њњ оплати –озробка системи базовоњ оплати прац≥ та прем≥юванн¤ сп≥вроб≥тник≥в школи Ќаданн¤ можливост≥ участ≥ у внутришк≥льних конкурсах на отриманн¤ грант≥в 3 ¬исокий ступ≥нь залученн¤ роб≥тник≥в до розвС¤занн¤ шк≥льних проблем орган≥зац≥њ ¬изначенн¤ кола проблем, розвС¤занн¤ ¤ких може прийматис¤ не лише кер≥вником Ќа¤вн≥сть заход≥в, сутн≥сть ¤ких у обговоренн≥ проблем школи та пошуку сп≥льного р≥шенн¤ 4 ћожлив≥сть профес≥йного та карСЇрного зростанн¤ –озробка системи п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ педагог≥в –озробка системи внутришк≥льного резерву кер≥вних кадр≥в 5 ’ороший психолог≥чний кл≥мат у колектив≥ Ќа¤вн≥сть корпоративних св¤т Ќе перешкоджанн¤ проведенню шк≥льних Ум≥жсобойчик≥вФ без участ≥ кер≥вника 6 Ќизький р≥вень робочого стресу ¬≥дсутн≥сть проект≥в шк≥льних нововведень, ¤к≥ нашаровуютьс¤ один на одного ¬≥дсутн≥сть незапланованих нарад, сем≥нар≥в, педрад 7 ¬≥дчутт¤ значущост≥, важливост≥ роботи, ¤ка виконуЇтьс¤ „асте ≥нформуванн¤ педагог≥в про позитивн≥ в≥дгуки про роботу школи ѕроведенн¤ щоденних зустр≥чей випускник≥в як видно з таблиц≥ 3, фактори, ¤к≥ спри¤ють стаб≥льност≥ персоналу, у своњй б≥льшост≥ сп≥впадають ≥з природними потребами педагог≥в. ќтже, з усього вищесказаного випливають наступн≥ висновки. “ворчий п≥дх≥д до своњх обовС¤зк≥в та ≥н≥ц≥атива, висока квал≥ф≥кац≥¤ та широкий кругоз≥рЧц≥ найважлив≥ш≥ складов≥ педагог≥чноњ майстерност≥ можуть бути розвинен≥ при умов≥ тривалоњ роботи в одному й тому ж колектив≥. —таб≥льний склад педагог≥вЧважлива умова подальшого удосконаленн¤ роботи системи осв≥ти. ѕлинн≥сть кадр≥в маЇ негативн≥ насл≥дки: стих≥йний перерозпод≥л роб≥тник≥в порушуЇ господарськ≥ плани комплектуванн¤ шк≥л спец≥ал≥стами, призводить до деф≥циту вчител≥в на м≥сц¤х, зб≥льшуютьс¤ витрати на п≥дготовку майбутн≥х педагог≥в. „аста зм≥нюван≥сть викладач≥вЧпричина зрив≥в урок≥в, зам≥ни њх ≥ншими предметами.  ожний новий учитель змушений пройти стад≥ю профес≥йноњ та соц≥ально-психолог≥чноњ адаптац≥њ, а учн¤м потр≥бно звикнути до його стилю д≥¤льност≥. —укупн≥сть чинник≥в, ¤к≥ зд≥йснюють вплив на ставленн¤ вчител¤ до своЇњ роботи, ѕ.¬асильченко под≥л¤Ї на обСЇктивн≥ (престиж профес≥њ, орган≥зац≥¤ та умови прац≥, зм≥ст педагог≥чноњ д≥¤льност≥, р≥вень зароб≥тноњ плати, життЇв≥ умови, рег≥ональн≥ природнокл≥матичн≥ умови, розвиток соц≥альноњ ≥нфраструктури тощо) ≥ субСЇктивно-особист≥сн≥ (стать, в≥к, осв≥та, с≥мейний стан, р≥вень педагог≥чноњ майстерност≥, педагог≥чний стаж тощо). «вичайно в ¤кост≥ плинност≥ виступаЇ не один ¤кийсь чинник, а њх поЇднанн¤.  р≥м того, плинн≥сть може виникати через незадоволенн¤ природних потреб учител≥в. —.‘ролова умовно под≥л¤Ї ц≥ потреби на 2 групи: ор≥Їнтац≥¤ на саморозвиток та самореал≥зац≥ю та ор≥Їнтац≥¤ на захищен≥сть, матер≥альний добробут. ” свою чергу, ј.–¤бов до найвагом≥ших трудових мотив≥в в≥дносить ≥нтерес до роботи, потребу у в≥дчутт≥ своЇњ потр≥бност≥ колективу, в уваз≥ до своЇњ прац≥ та своњх проблем. ј. –¤бов стверджуЇ, що не можна об≥йти увагою й такий важливий фактор трудовоњ мотивац≥њ, ¤к задоволен≥сть спри¤тливим психолог≥чним кл≥матом у колектив≥. „асто саме незадоволенн¤ атмосферою у шк≥льному колектив≥ ≥ Ї причиною уходу з нього. ¬ результат≥ бл≥цопитуванн¤ на тему: У„ому уход¤ть з≥ школи вчител≥?Ф журнал≥ст  атерина јлексЇЇва зС¤сувала ще к≥лька типових причин зв≥льненн¤: Уд≥д≥вщинаФ у стосунках ≥з молодими вчител¤ми; недосконала система заохочувань та покарань; в≥дсутн≥сть в≥льного часу; заздр≥сть колег; неможлив≥сть займатис¤ репетиторством; неможлив≥сть писати дисертац≥ю.  р≥м того, причина зв≥льненн¤ вчител¤ з≥ школи часто криЇтьс¤ у ньому самому. ё.“юнников та ћ.ћазн≥ченко у своњй робот≥ У—трахи и фобии педагоговФ визначають, що вчител≥ б≥льш за все бо¤тьс¤ втратити св≥й авторитет, бо¤тьс¤ гумору, УважкогоФ класу чи УважкогоФ учн¤, невпевненост≥, а також використанн¤ певного методу чи технолог≥њ. ќ.¬иговська, у свою чергу говорить про те, що одним ≥з найважлив≥ших чинник≥в зв≥льненн¤ вчител≥в Ї непод≥л учн¤ми ц≥нностей педагог≥в. ‘актори, ¤к≥ спри¤ють стаб≥льност≥ складу педагог≥чного колективу, Ї такими: позитивне ставленн¤ адм≥н≥страц≥њ до роб≥тник≥в; на¤вн≥сть м≥цного звС¤зку результат≥в прац≥ та њњ оплати; високий ступ≥нь залученн¤ роб≥тник≥в до розвС¤занн¤ проблем орган≥зац≥њ; можлив≥сть профес≥йного карСЇрного зростанн¤; хороший психолог≥чний кл≥мат у колектив≥; низький р≥вень робочого стресу; в≥дчутт¤ значущост≥ та важливост≥ роботи, ¤ка виконуЇтьс¤. —писок л≥тератури ¬асильченко ѕ. ѕедагогические коллективы: стабильность и текучесть // —оветска¤ педагогика.Ч1987.Чє 11.Ч—. 65-69 ¬иговська ќ. ѕрофес≥онал≥зм учител¤ ¤к гарант його здоровС¤ // ƒиректор школи, л≥цею, г≥мназ≥њ.Ч2005.Чє2.Ч—.48-52 ѕервые выпускники постсоветской школы.  акие они? „то обнадеживает, а что тревожит? » почему уход¤т школьные учител¤? // ƒиректор школы.Ч2004.Чє 3.Ч—.70-77 –¤бов ј.  люч к пониманию педагога // ƒиректор школы.Ч2002.Чє3.Ч—.3-10 “юнников ё., ћазниченко ћ. —трахи и фобии педагогов // ƒиректор школы.Ч2005.Чє 1.Ч—.31-35 ‘ролова —. ћотивационна¤ сфера педагогов: ориентиры, потребности и способы их удовлетворени¤ // ƒиректор школы.Ч2002.Чє 4.Ч—. 18-19 Ќазад в раздел Ќа главную