|
|
 |
 |
 |
 |
‘ормуванн¤ ≥м≥джу навчального закладу
азач≥нер ќ.—., слухач ≤ѕќ ’Ќѕ” ≥м. √.—.—ковороди, √ромадсько-педагог≥чна думка нашого сусп≥льства давно вже дозр≥ла до розум≥нн¤ протир≥ч м≥ж гуман≥стичними ≥де¤ми сусп≥льства ≥ авторитарною системою осв≥ти. јле не ≥снувало правовоњ бази дл¤ побудови демократичноњ, гуман≥стичноњ школи. “рансформац≥йн≥ зрушенн¤ у сусп≥льств≥, побудова новоњ держави актуал≥зували завданн¤ демократизац≥њ та гуман≥зац≥њ школи. ј тепер Ї ще й правова основа дл¤ реал≥зац≥њ цих завданьЧ«акон ”крањни Уѕро осв≥туФ. ” державн≥й нац≥ональн≥й програм≥ Уќсв≥таФЧУ”крањна ’’≤ стол≥тт¤Ф йдетьс¤ про те, що ≥снуюча в ”крањн≥ система осв≥ти перебуваЇ в кризовому стан≥, не задовольн¤Ї потреб, ¤к≥ постають перед нею в умовах розбудови украњнськоњ державност≥. √оловна мета ѕрограми Ч визначенн¤ стратег≥њ розвитку осв≥ти в ”крањн≥ та створенн¤ життЇздатноњ системи безперервного навчанн¤ дл¤ дос¤гненн¤ високих осв≥тн≥х р≥вн≥в ≥ забезпеченн¤ можливостей пост≥йного духовного самовдосконаленн¤ особистост≥ ≥ формуванн¤ ≥нтелектуального потенц≥алу ¤к найвищоњ ц≥нност≥ нац≥њ. —еред основних напр¤м≥в реал≥зац≥њ програмних завдань названо: Чреорган≥зац≥ю ≥снуючих навчально-виховних заклад≥в та створенн¤ установ осв≥ти, навчально-виховних заклад≥в нового покол≥нн¤ (серед загальноосв≥тн≥х заклад≥в належне м≥сце мають пос≥сти школи нового типу: г≥мназ≥њ, л≥цењ, спец≥альн≥ заклади дл¤ обдарованих д≥тей, навчально-виховн≥ комплекси, нед≥льн≥, приватн≥ школи тощо. ¬они мають орган≥чно доповнювати загальноосв≥тн≥ школи); Чстворенн¤ належноњ матер≥ально-техн≥чноњ бази шк≥л; Чп≥дготовку новоњ генерац≥њ кер≥вник≥в, завд¤ки ¤ким заклад осв≥ти був би привабливим в очах батьк≥в, громадськост≥, ≥ викликав би бажанн¤ учн≥в навчатис¤ саме в т≥й, а не в ≥нш≥й школ≥, та ≥нших педагог≥чних кадр≥в, п≥двищенн¤ њх профес≥онал≥зму на вс≥х р≥вн¤х, громадськоњ в≥дпов≥дальност≥, п≥днесенн¤ соц≥ального статусу. ѕр≥оритетн≥ напр¤ми розвитку загальноњ середньоњ осв≥ти пол¤гають у:
” нов≥й ф≥лософ≥њ осв≥ти стверджуЇтьс¤, що реформуванн¤ шк≥льноњ осв≥ти маЇ в≥дбуватис¤ на гуман≥стичних засадах, зокрема, утвердженн¤ головних ц≥нностей осв≥ти: дитина ¤к незм≥нна педагог≥чна ц≥нн≥сть, ≥ педагогЧздатний до њњ розвитку, соц≥ального захисту, збереженн¤ ≥ндив≥дуальност≥. ќдним ≥з ефективних шл¤х≥в розвС¤занн¤ зазначених проблем, вважаЇ ¬.«оц, Ї в≥дкритт¤ в систем≥ загальноњ осв≥ти навчальних заклад≥в, ¤к≥ б забезпечували можливост≥ навчанн¤ учн≥в з р≥зними осв≥тн≥ми запитами ≥ р≥зними зд≥бност¤ми [5]. “ака школа маЇ в≥дпов≥дати принаймн≥ трьом критер≥¤м: Чкритер≥ю гуман≥зму (до 1 класу приймаютьс¤ д≥ти без диференц≥ац≥њ њх за р≥внем п≥дготовки ≥ за р≥внем зд≥бностей, оск≥льки в цьому показнику, ¤к правило, ви¤вл¤ютьс¤ соц≥альний статус ≥ умови житт¤ с≥мСњ дитини); Чкритер≥ю демократизму (на другому ступен≥ кожна дитина може себе випробувати у р≥зних галуз¤х навчанн¤ ≥ творчост≥, а на третьомуЧобрати форму ≥ зм≥ст навчанн¤: л≥цей, колег≥ум чи профес≥йну школу); Чкритер≥ю в≥дпов≥дност≥ структур≥ державноњ системи навчанн¤, ¤ка пропонуЇ учн¤м р≥зн≥ вар≥анти навчальних план≥в ≥ принципово новий, демократичний п≥дх≥д до побудови навчального плану, що включаЇ ≥нвар≥антну чи вар≥антну частини. ѕров≥дним напр¤мом у д≥¤льност≥ р≥зних тип≥в загальноосв≥тн≥х заклад≥в мають стати пошук, навчанн¤ ≥ вихованн¤ обдарованоњ особистост≥, здатноњ самост≥йно д≥¤ти ≥ приймати р≥шенн¤ у динам≥чних нестандартних ситуац≥¤х. ” звС¤зку з ситуац≥Їю, ¤ка склалас¤ на ринку осв≥тн≥х послуг ¤к н≥коли гостро стоњть питанн¤ про формуванн¤ ≥м≥джу навчального закладу. ¬ сучасних умовах шк≥льна осв≥та опинилась перед вибором нових пр≥оритет≥в: спец≥ал≥зац≥њ, диференц≥ац≥њ, ≥нформатизац≥њ, проф≥л≥зац≥њ, гуман≥зац≥њ ≥ т.п. ожен директор ≥ його педагог≥чний колектив мр≥ють, щоб на њхн≥й школ≥ лежала печатка ¤скравоњ ≥ндив≥дуальност≥, щоб вона вид≥л¤лас¤ серед ≥нших, викликала бажанн¤ влаштуватис¤ на роботу чи вчитис¤ саме в н≥й. —т≥йкий позитивний ≥м≥дж школи сьогодн≥ можна розгл¤дати ¤к важливий сучасний компонент методичного продукту школи ≥ ¤к додатковий ресурс управл≥нн¤, ресурс розвитку осв≥тнього закладу. ЎколаЧце в≥дкрита, повТ¤зана з багатьма сусп≥льними ≥нститутами соц≥ально-педагог≥чна система, про ¤ку дедал≥ част≥ше говор¤ть ¤к про сферу послуг. ѕ≥д ≥м≥джем навчального закладу ми розум≥Їмо емоц≥йно забарвлений образ, ¤кий утворивс¤ у масов≥й св≥домост≥ ≥ ¤кий визначаЇтьс¤ сп≥вв≥дношенн¤м м≥ж р≥зними сторонами його д≥¤льност≥ та транслюЇтьс¤ у зовн≥шнЇ середовище. ‘ормуванн¤ ≥м≥джу навчальноњ установи Ч це процес, у ход≥ ¤кого створюЇтьс¤ ¤кийсь спланований образ на основ≥ на¤вних ресурс≥в. ћетою створенн¤ ≥м≥джу Ї п≥двищенн¤ конкурентноздатност≥, залученн¤ ≥нвестиц≥й, встановленн¤ та розширенн¤ партнерських звС¤зк≥в. ≈фективн≥сть роботи навчального закладу маЇ в першу чергу визначатис¤ учн¤ми та њхн≥ми батьками, а пот≥м уже тими надструктурами, ¤к≥ сто¤ть над школою. Ўкола маЇ перетворитис¤ на заклад, у ¤кому головною турботою вс≥х буде особист≥сть дитини, њњ самопочутт¤ та становище. ѕотреба формуванн¤ ≤Ў визначаЇтьс¤ такими причинами:
јнал≥з к≥лькох технолог≥й формуванн¤ ≥м≥джу орган≥зац≥њ, розроблених р≥зними авторами (ƒаниленко Ћ.¬., ѕ≥скунов ћ.—., —амох≥н ћ.ё. та ≥н.) даЇ п≥дстави вважати, що алгоритм створенн¤ ≤Ў може м≥стити:
‘ормуванн¤ дит¤чого колективу з його Ђсистемою перспективних л≥н≥йї ≥ в≥дчутт¤м Ђзавтрашньоњ радост≥ї, скр≥пленого Ђсоц≥альним клеЇмї ≥з працездатност≥, в≥дпов≥дальност≥, св≥домоњ дисципл≥ни в ≥мТ¤ сп≥льноњ важливоњ справи,Чось, на погл¤д ≤.«уЇвськоњ, одна з найважлив≥ших умов створенн¤ власного ≥мен≥, власного обличч¤ осв≥тнього закладу [6]. ≤.«уЇвська пропонуЇ вид≥лити 3 етапи формуванн¤ ≥ утвердженн¤ ≤Ў (внутр≥шнього та зовн≥шнього). ѕочаток ц≥леспр¤мованоњ роботи з формуванн¤ ≤Ў¬нутр≥шн≥й ≤Ў на цьому етап≥ лише формуЇтьс¤ (коригуЇтьс¤). √оловн≥ завданн¤, ¤к≥ потр≥бно вир≥шувати в цей час усередин≥ школи:
«овн≥шн≥й ≥м≥дж водночас вимагаЇ таких д≥й:
јктивне формуванн¤ ≤Ў¬нутр≥шн≥й ≤Ў у цей час м≥стить наступне:
«овн≥шн≥й ≤Ў спр¤мований на:
ѕ≥дтримка, коригуванн¤ й оновленн¤ сформованого ≤Ўеруванн¤ процесом п≥дтримки, коригуванн¤ й оновленн¤ внутр≥шнього ≤Ў на цьому етап≥ пол¤гаЇ в:
“аким чином, щоб та чи ≥нша школа стала привабливою, мала св≥й неповторний сформований образ, насамперед вона повинна мати:
ќсновними методами формуванн¤ ≤Ў Ї: ефективн≥ п≥ар-заходи (дн≥ в≥дкритих дверей, презентац≥њ ≥ виставки осв≥тн≥х послуг, публ≥кац≥њ в «ћ≤ ≥ т.д.); благоустр≥й буд≥вл≥ та територ≥њ школи, п≥двищенн¤ педагог≥чноњ культури педколективу ≥ всього персоналу школи. —формований позитивний ≤Ў допоможе вир≥шити низку завдань:
як насл≥док, створений спри¤тливий ≥м≥дж осв≥тнього закладу може стати своЇр≥дним показником р≥вн¤ розвитку всього закладу, оц≥нки перспективност≥ його починань, зр≥лост≥ ≥ профес≥онал≥зму всього колективу, своЇчасност≥ методичного продукту та креативност≥ методичноњ роботи в школ≥. “аким чином, можна вид≥лити наступн≥ основн≥ етапи формуванн¤ ≥м≥джу:
≤м≥дж осв≥тньоњ установи ¤к позитивний образ може бути сформований лише у випадку наданн¤ ¤к≥сних послуг споживачу. “ехнолог≥¤ формуванн¤ ≥м≥джу повинна включати орган≥зац≥ю просуванн¤ ≥нформац≥њ (форми, канали, пер≥одичн≥сть, дозуванн¤), систему зворотного звС¤зку (д≥агностика пром≥жних результат≥в, коригуванн¤, прогностична оц≥нка). ћодерн≥зувати школу означаЇ оновити вс≥ компоненти њњ д≥¤льност≥, знайти нов≥ розвС¤зки старих проблем, запропонувати св≥ж≥ орган≥зован≥ ≥дењ, реал≥зац≥¤ ¤ких вдихне сили у житт¤ школи [4]. ћ.√урС¤нова умовно под≥л¤Ї резерви модерн≥зац≥њ шк≥л на 2 групи: зовн≥шн≥ та внутр≥шн≥ [там само]. ƒо числа зовн≥шн≥х вона в≥дносить ≥нтегративн≥ модел≥ осв≥тн≥х заклад≥в. ¬нутр≥шн≥ ресурси, ¤к стверджуЇ автор, слабо використовуютьс¤ практикою. ѕроте серед них вона називаЇ розвиток шк≥льноњ додатковоњ осв≥ти, а також ф≥нансуванн¤ школи з урахуванн¤м виконанн¤ нею соц≥окультурних функц≥й. ќтже, створенн¤ ≥м≥джу навчального закладу Ї одн≥Їю ≥з складових модерн≥зац≥њ системи осв≥ти. “аким чином, необх≥дн≥сть формуванн¤ ≥м≥джу осв≥тньоњ установи визначаЇтьс¤: Чскладною демограф≥чною ситуац≥Їю в систем≥ загальноњ середньоњ осв≥ти; Чдиференц≥ац≥Їю та вар≥ативн≥стю системи загальноњ середньоњ осв≥ти; Чскладн≥стю вибору напр¤мк≥в та перспектив самовизначенн¤ школ¤р≥в; Чбагато чисельними запитами соц≥альноњ практики; Чпотребою осв≥тньоњ та управл≥нськоњ практики у формуванн≥ у¤влень про школу; Чна¤вн≥стю досв≥ду роботи осв≥тн≥х установ у дан≥й галуз≥. ѕобудова ≥м≥джу навчального закладу ¤к Уемоц≥йно забарвленого образу школи, часто св≥домо сформованого, ¤кий маЇ ц≥леспр¤мовано задан≥ характеристики та ¤кий покликаний психолог≥чно впливати на конкретн≥ групи учн≥в та њх батьк≥вФ [14] передбачаЇ розвС¤занн¤ р¤ду задач:
ƒосл≥дженн¤ учених, анал≥з л≥тератури показують, що значущою характеристикою сучасноњ школи виступаЇ њњ образ, ¤кий складаЇтьс¤ чи вже складений, основу ¤кого складають: Чм≥с≥¤ осв≥тньоњ установи, њњ пр≥оритети; Чшк≥льна культураЧособлива система ц≥нностей, звичањв, традиц≥й, стил≥в повед≥нки конкретного навчального закладу; Чвиди та ¤к≥сть осв≥тн≥х послуг даноњ школи; Чна¤вн≥сть та функц≥онуванн¤ дит¤чих та юнацьких орган≥зац≥й; ЧзвС¤зки школи з р≥зними соц≥альними ≥нститутами, вищими навчальними закладами тощо; Чвнесок навчального закладу в розвиток: осв≥тньоњ п≥дготовки учн≥в, њхньоњ вихованост≥; псих≥чних функц≥й; творчих зд≥бностей; формуванн¤ здорового способу житт¤. “аким чином, ≥м≥дж навчального закладу, ¤кий ц≥леспр¤мовано створюЇтьс¤, ¤вл¤Ї собою не наб≥р випадкових компонент≥в, а струнку систему взаЇмоповС¤заних ¤костей, ≥нтегративну сукупн≥сть характеристик. —. —ушко у робот≥ У—учасна модель управл≥нн¤ г≥мназ≥ЇюФ [17] вид≥л¤Ї так≥ напр¤мки формуванн¤ позитивного ≥м≥джу закладу осв≥ти:
р≥м того, —.—ушко окреслюЇ наступн≥ етапи формуванн¤ позитивного ≥м≥джу навчального закладу:
≤.«уЇвська [6] говорить про те, що позитивний ≥м≥дж навчального закладу визначають:
¬насл≥док цього ≤.«уЇвська вид≥л¤Ї пост≥йн≥ ≥ перем≥нн≥ складники позитивного ≥м≥джу школи. ƒо числа пост≥йних ≥м≥джу належать:
ƒо числа перем≥нних ≥м≥джу ≤.«уЇвська в≥дносить:
р≥м того, головними критер≥¤ми комун≥кативноњ (≥нформац≥йноњ) ефективност≥ заход≥в щодо створенн¤ позитивного ≥м≥джу школи, на думку автора, Ї:
¬арто в≥дзначити, що складов≥ ≥м≥джу важко ранжувати, оск≥льки в залежност≥ в≥д конкретних потреб р≥зних груп, ¤к≥ звертаютьс¤ до послуг осв≥тньоњ установи, значущ≥сть одного й того ж компоненту ≥м≥джу школи коливатиметьс¤. «а даними досл≥джень [14] пров≥дними компонентами ≥м≥джу навчального закладу Ї: Чдл¤ учн≥в початковоњ школи та њх батьк≥вЧобраз класного кер≥вника; Чдл¤ старшокласник≥вЧобраз учител¤-предметника, образ директора; Чдл¤ батьк≥в ≥з вищою осв≥тоюЧу¤вленн¤ про ¤к≥сть осв≥ти, стиль роботи школи; Чдл¤ батьк≥в д≥тей ≥з послабленим здоровС¤мЧкомфортн≥сть шк≥льного середовища. “аким чином, на п≥дстав≥ вищезазначеного можна зробити висновок про те, що створенн¤ позитивного ≥м≥джу школиЧскладний ≥ тривалий процес формуванн¤ м≥цноњ ≥ високоњ репутац≥њ, привабливост≥, створенн¤ ситуац≥њ усп≥ху на вс≥х р≥вн¤х роботи школи. ќц≥нити позитивний ≥м≥дж школи можна за допомогою ≥ндикаторноњ оц≥нки ≥м≥джу (Ќ.∆ар≥кова).«а њњ методикою репутац≥¤ орган≥зац≥њ оц≥нюЇтьс¤ за допомогою ≥ндикатор≥в. ¬ид≥л¤ють три групи комплексних ≥ндикатор≥в, що у свою чергу складаютьс¤ з низки одиничних.
ќц≥нка показник≥в ≥м≥джу проводитьс¤ за допомогою бального методу, де +5Чнайвищий бал, -5Чнайнижчий бал, 0Ч¤кщо школа не використовуЇ даний показник у формуванн≥ ≥м≥джу. “ут можлив≥ так≥ оц≥нн≥ пон¤тт¤, ¤к позитивний / негативний, розмитий ≥м≥дж. омпоненти створенн¤ позитивного образу сучасного навчального закладу.ќдним ≥з компонент≥в створенн¤ позитивного образу сучасного навчального закладу Ї проблема створенн¤ позитивного образу кер≥вника школи. ќдне з основних завдань сучасного директора школиЧсформувати готовн≥сть педагог≥в до ≥нновац≥йних пошук≥в, надати можлив≥сть самост≥йно визначити стратег≥чн≥ напр¤мки у розвитку навчально-виховного процесу в школ≥. ÷е дасть можлив≥сть навчальному закладу мати ≥ндив≥дуальний шл¤х розвитку, своЇ обличч¤. Ќин≥шн≥й кер≥вник школи повинен бути Уд≥алог≥стомФ. ѕон¤тт¤ Укер≥вник-д≥алог≥стФ, на погл¤д ≤.≤.—труковоњ [16], ≥ Ї т≥Їю зерниною, ¤ка м≥стить у соб≥ енерг≥ю, здатну трансформувати осв≥тн≥й прост≥р ”крањни в≥дпов≥дно до вимог ’’≤ стол≥тт¤. ÷е, перш за все, особист≥сть, ¤ка здатна працювати в команд≥, робити акценти на партнерств≥ ≥ сп≥впрац≥. ≤.Ћитвинов зазначаЇ, що один ≥з показник≥в усп≥шноњ д≥¤льност≥ кер≥вникаЧце р≥вень сформованост≥ в колектив≥ спри¤тливого психолог≥чного кл≥мату [10]. ќсновн≥ складов≥ соц≥ально-психолог≥чного кл≥мату школи, зг≥дно його думки, виражаютьс¤ у р≥вн≥ задоволеност≥:
«г≥дно останн≥х розробок у ц≥й галуз≥, створенн¤ позитивного образу кер≥вника школи повинно зд≥йснюватис¤ по трьом основним напр¤мкам його профес≥йноњ д≥¤льност≥ [9]:
—учасному директоров≥ школи необх≥дно знати, що особистий ≥м≥дж не призначають, а працюють над ним. «г≥дно думки учених, програма створенн¤ позитивного ≥м≥джу кер≥вника школи може складатис¤ з чотирьох етап≥в [4]. ѕерший етапЧвивченн¤ себе. ѕеред тим, ¤к створювати ¤кийсь певний ≥м≥дж, необх≥дно обТЇктивно оц≥нити своњ зовн≥шн≥ дан≥, ¤к≥ включають в себе й ф≥зичн≥ показники. ƒругий етапЧвизначенн¤ психолог≥чного портрету в зовн≥шньому образ≥. ’арактер, темперамент, риси особистост≥ кер≥вникаЧусе це маЇ значенн¤ дл¤ створенн¤ позитивного образу директора школи. “рет≥й етапЧв≥дпов≥дн≥сть ≥м≥джу кер≥вника т≥й життЇв≥й рол≥, ¤ку кер≥вник соб≥ обрав. „етвертий етапЧдомогтис¤ в≥дпов≥дност≥ ф≥зичного та психолог≥чного стану та зовн≥шнього вигл¤ду: од¤г, зач≥ска, манера розмовл¤ти. ”чен≥ в≥дм≥чають де¤к≥ фактори, ¤к≥ перешкоджають створенню гарноњ сучасноњ школи. ÷е так≥:
ќтже, новий тип кер≥вника на етап≥ удосконаленн¤ ус≥Їњ системи осв≥ти передбачаЇ набутт¤ ним таких вм≥нь:
«ростаючого значенн¤ у формуванн≥ ≥м≥джу набуваЇ розвиток внутр≥шн≥х комун≥кац≥й орган≥зац≥њ ≥, перш за все, стосунки з персоналом, ¤кий визначаЇ б≥льш≥сть параметр≥в ≥м≥джу орган≥зац≥њ: це ≥ п≥двищенн¤ мотивац≥њ прац≥ прац≥вник≥в, њх квал≥ф≥кац≥њ, демократичн≥сть в управл≥нн≥, розвиток зворотного зв'¤зку кер≥вництва, у тому числ≥ ≥ через анкетуванн¤, ум≥нн¤ д≥¤ти у р≥зних кризових ситуац≥¤х ≥ т.д. ƒух школи. ћ≥с≥¤ школи. онцепц≥¤ њњ розвитку. ¬се це обумовлено в першу чергу також особист≥стю вчител¤. —аме в≥д нього в першу чергу залежить, чи осв≥тн¤ установа маЇ своЇ ≥ндив≥дуальне обличч¤, ¤ке й визначаЇ њњ конкурентн≥ переваги над ≥ншими, що в свою чергу спри¤Ї сусп≥льному авторитету школи, залученню до нењ вчител≥в, учн≥в, батьк≥в. —аме сьогодн≥, ¤кщо хочемо побудувати школу третього тис¤чол≥тт¤, њњ житт¤ ≥ побут потребують оновленн¤, а методика навчанн¤ вихованн¤ Ч зв≥льненн¤ в≥д засм≥ченост≥ ≥ формал≥зму. ј це залежить в≥д ”чител¤, в≥д його небайдужоњ громад¤нськоњ позиц≥њ. ¬одночас учитель нав≥ть найвищого профес≥йного р≥вн¤ один ос¤гти пом≥тних результат≥в Ї завжди зможе. ƒл¤ цього потр≥бен колектив однодумц≥в, колектив, ¤кий би гор≥в полум'¤м жадоби до знань. —формувати такий колектив може кер≥вник, про ¤кого б учасники навчально-виховного процесу сказали: Ђ÷е той кер≥вник, ¤кого ми давно чекалиї. ўо ж входить до ≥м≥джу педагога? ¬ образ≥ конкретного учител¤ поЇднуютьс¤ ≥ндив≥дуальний, профес≥йний та в≥ковий ≥м≥дж≥. ќточуюч≥ винос¤ть своњ судженн¤ ¤к про особист≥сн≥, в≥ков≥, статев≥, так ≥ про суто профес≥йн≥ ¤кост≥ педагога. ≤м≥дж учител¤ м≥стить так≥ компоненти, ¤к ≥ндив≥дуальн≥ та особист≥ ¤кост≥, комун≥кативн≥ особливост≥ профес≥йноњ д≥¤льност≥ та повед≥нки. «г≥дно сучасних досл≥джень, важливу роль у формуванн≥ ≥м≥джу вчител¤ в≥д≥грають стильов≥ особливост≥ педагог≥чноњ д≥¤льност≥, ¤к≥ вид≥л¤ютьс¤ на основ≥ особистих рис. —учасному ≥м≥джу вчител¤ маЇ в≥дпов≥дати еталон найвищого р≥вн¤ педагог≥чноњ культури. ”чител¤ з високим ≥м≥джем (а отже, в≥дпов≥дним р≥внем педагог≥чноњ культури) характеризують наступн≥ позиц≥њ [9]: - маЇ особист≥сн≥ смисли загальнолюдськоњ спр¤мованост≥, сам Ї ≥ндив≥дуальн≥стю в розум≥нн≥ "не ст≥льки залучен≥сть ≥ндив≥да до системи сусп≥льних в≥дносин, ск≥льки його вид≥лен≥сть"; - любить д≥тей, захищаЇ њх права та ≥нтереси, п≥клуЇтьс¤ про њхнЇ здоров'¤ та самопочутт¤, ви¤вл¤Ї доброту й повагу до кожного школ¤ра незалежно в≥д усп≥х≥в у навчанн≥, в≥дпов≥дально ставитьс¤ до своњх виховних функц≥й, маЇ авторитет у д≥тей ≥ батьк≥в; - кожну дитину вважаЇ неповторною, з≥ своњм ун≥кальним смислом житт¤, тому не "формуЇ" чи "впливаЇ", а сп≥впрацюЇ й фасил≥туЇ, веде д≥алог; - нац≥лений на розвиток особистост≥ дитини, њњ активн≥сть ≥ здатн≥сть до зм≥н; - розум≥Ї психолог≥ю школ¤ра, застосовуЇ педагог≥чно .виправдан≥ вимоги до орган≥зац≥њ навчанн¤ та вихованн¤, вм≥Ї анал≥зувати осв≥тню ситуац≥ю, причини неадекватноњ повед≥нки д≥тей, здатний приймати обірунтован≥ р≥шенн¤, передбачати њх соц≥альн≥ насл≥дки; - ц≥кавитьс¤ психолого-педагог≥чними науками, волод≥Ї глибокими та р≥зноб≥чними знанн¤ми з предмета викладанн¤, вм≥Ї самост≥йно добирати й виробл¤ти ориг≥нальн≥ технолог≥њ та ≥ндив≥дуальн≥ програми навчанн¤, викликаЇ в учн≥в ≥нтерес до навчанн¤, домагаЇтьс¤ позитивних результат≥в у навчанн≥ й розвитку д≥тей; - здатний вийти за меж≥ повс¤кденноњ практики, побачити свою працю в ц≥лому ≥ зробити њњ предметом практичного перетворенн¤, розгл¤даЇ будь-¤к≥ труднощ≥ ¤к стимул дл¤ подальшого розвитку; - творчо п≥дходить до навчанн¤ та вихованн¤, маЇ ≥ндив≥дуальний педагог≥чний почерк, удосконалюЇ систему власноњ (дидактичноњ, виховноњ, методичноњ) д≥¤льност≥, маЇ авторськ≥ методичн≥ розробки, бере участь в ≥нновац≥йн≥й або науково-досл≥дн≥й, робот≥; пост≥йно експериментуЇ, створюЇ нов≥ зразки педагог≥чноњ практики, надаЇ методичну допомогу колегам у засвоЇнн≥ нововведень; - св≥й предмет викладаЇ творчо, з ентуз≥азмом; - маЇ ун≥кальну комб≥нац≥ю особист≥сних ¤костей та позитивну Ђя-концепц≥юї; - здатний до надзвичайноњ реал≥зац≥њ свого творчого потенц≥алу та створенн¤ житт¤ "заради блага вс≥х", ≥стинною педагог≥чною творч≥стю вважаЇ не лише нов≥ авторськ≥ напр¤мки роботи, творенн¤ педагог≥чноњ культури, а реальне творенн¤ особистоњ культури учн¤; - у вс≥х ситуац≥¤х педагог≥чноњ взаЇмод≥њ про¤вл¤Ї високу культуру повед≥нки, здатний до морально-вольовоњ саморегул¤ц≥њ, займаЇтьс¤ профес≥йною самоосв≥тою та самовихованн¤м, Ї вз≥рцем культурноњ людини. Ќайд≥Їв≥шим фактором зм≥цненн¤ ≥м≥джу вчител¤ Ї його залученн¤ до педагог≥чноњ творчост≥, ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥, досл≥дницького пошуку. ¬изначальною дл¤ формуванн¤ сучасного ≥м≥джу вчител¤ Ї гуманна педагог≥чна позиц≥¤, ¤ка поЇднуЇтьс¤ з творчим ставленн¤м до осв≥тньоњ д≥¤льност≥. ” ≥м≥дж≥ вчител¤ поЇднуЇтьс¤ ставленн¤ учн≥в до своњх викладач≥в, ступ≥нь емоц≥йного контакту, у¤вленн¤ про хорошого та поганого вчител¤ та ≥н., що, врешт≥-решт, визначаЇ ≥нтерес до навчанн¤ та ставленн¤ до осв≥ти в ц≥лому. «вТ¤зки з громадськ≥стю” св≥тов≥й практиц≥ маркетингу терм≥н Ђзв'¤зки з громадськ≥стюї тлумачитьс¤ ¤к налагодженн¤ в≥дносин з р≥зними контактними аудитор≥¤ми за допомогою створенн¤ виг≥дноњ дл¤ компан≥њ репутац≥њ, позитивного ≥м≥джу, з одного боку, ≥ л≥кв≥дац≥њ небажаних чуток, пл≥ток ≥ д≥й або запоб≥ганн¤ њм Ч з ≥ншого [1; 2]. ƒо головних ≥нструмент≥в зд≥йсненн¤ зв'¤зк≥в з громадськ≥стю належать:
«в'¤зки з громадськ≥стю Ї могутн≥м ≥нструментом реал≥зац≥њ маркетинговоњ пол≥тики п≥дприЇмства. ћи маЇмо в≥дразу визначити в≥дм≥нн≥сть м≥ж зв'¤зками з громадськ≥стю ≥ рекламною д≥¤льн≥стю. ћета реклами пол¤гаЇ в тому, щоб представники т≥Їњ чи ≥ншоњ адресноњ групи вибрали саме цю, а не ≥ншу школу. ќсновна ж функц≥¤ зв'¤зк≥в ≥з громадськ≥стю Ч показати, ¤к≥ ц≥л≥ й завданн¤ визначаЇ дл¤ себе школа, домогтис¤ њх визнанн¤, розум≥нн¤ ≥ схваленн¤ сусп≥льством. ¬ умовах конкуренц≥њ за допомогою добре налагоджених зв'¤зк≥в ≥з громадськ≥стю школ≥ вдаЇтьс¤ виграти Ђбитву за учн≥вї. ¬играЇ та школа, що займаЇ активну позиц≥ю, що завжди в курс≥ вимог, ¤к≥ висуваЇ до нењ соц≥ум ≥, конкретн≥ше, обран≥ адресн≥ групи. ¬ажливо не т≥льки ≥нформувати про д≥¤льн≥сть школи, але й одержувати зворотну ≥нформац≥ю. ƒинам≥ка зв'¤зк≥в школи з громадськ≥стю базуЇтьс¤ на таких основних принципах:
адекватн≥й реакц≥њ рецип≥Їнт≥в (одержувач≥в ≥нформац≥њ). ўо ж необх≥дно дл¤ плануванн¤ зв'¤зк≥в ≥з громадськ≥стю? ѕо-перше, важливо знати про ситуац≥ю в соц≥ум≥, про умови, необх≥дн≥ дл¤ виробленн¤ комун≥кац≥йноњ пол≥тики. ѕо-друге, потр≥бно з'¤сувати, з ким школа хоче п≥дтримувати зв'¤зки ≥ з ¤кими конкретно соц≥альними групами прагне працювати. ѕо-третЇ, сл≥д визначити ц≥л≥ й завданн¤ комун≥кац≥йноњ пол≥тики. ѕо-четверте, необх≥дно конкретизувати, ¤ку ≥нформац≥ю ¤к≥й груп≥ рецип≥Їнт≥в школа збираЇтьс¤ передати. ѕо-п'¤те, важливо визначити арсенал ≥нструмент≥в, ¤кими буде користуватис¤ школа дл¤ роботи в сфер≥ комун≥кац≥њ. ѕо-шосте, варто скласти й реал≥зувати конкретний план комун≥кац≥њ. ѕо-сьоме, потр≥бно з'¤сувати, наск≥льки ефективний розроблений план ≥ в раз≥ потреби в≥дкоригувати його. ќтримана ≥нформац≥¤ даЇ змогу визначити, ¤ким Ї нин≥шн≥й ≥м≥дж школи в очах обраних адресних груп, а також зрозум≥ти, наск≥льки бажаний образ в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д реального. Ўкола вже сформулювала м≥с≥ю, а в≥дпов≥дно до нењ Ч стратег≥чн≥ й тактичн≥ осв≥тн≥ завданн¤. ¬и вже знаЇте, чим мотивувавс¤ виб≥р кл≥Їнтом саме вашоњ школи. ¬и в≥дсл≥дковуЇте рекламу ≥ знаЇте, ¤к≥ саме джерела ≥нформац≥њ використовуЇ кл≥Їнт. ¬и знаЇте, у чому пол¤гають сильн≥ й слабк≥ сторони ваших конкурент≥в. ¬и проанал≥зували попередн≥й досв≥д ≥ виправили допущен≥ помилки. ¬ами розроблений план необх≥дних адм≥н≥стративних, кадрових, матер≥ально-техн≥чних та ≥нших удосконалень. “епер сл≥д скласти письмовий опис нин≥шнього стану справ, чим завершуЇтьс¤ фаза ор≥Їнтац≥њ. ƒал≥ потр≥бно визначити внутр≥шн≥ й зовн≥шн≥ релевантн≥ (контактн≥) групи, тобто т≥ групи, на ¤к≥ буде спр¤мована д≥¤льн≥сть школи щодо зв'¤зк≥в ≥з громадськ≥стю. Ќазв≥ть послуги, ¤к≥ ваша школа може надати населенню. Ќехай ваш≥ в≥дпов≥д≥ доповнюють одна одну. «аповн≥ть в≥дпов≥дну таблицю в маркетинг-план≥. ѕри цьому розташовуйте послуги в пор¤дку зниженн¤ р≥вн¤ њх соц≥альноњ значущост≥, важливост≥ дл¤ кл≥Їнта. “аким чином, ви визначили перел≥к тих послуг, ¤к≥ може запропонувати ваш навчальний заклад, ¤к на¤вних, так ≥ потенц≥йних. ÷е ≥ Ї реал≥зований школою осв≥тн≥й продукт. «авданн¤ другого етапу роботи Ч визначити ступ≥нь в≥дпов≥дност≥ вироблених послуг вимогам ваших кл≥Їнт≥в, тобто визначити ступ≥нь ¤кост≥ осв≥тнього продукту. ѕри цьому необх≥дно пам'¤тати, що ¤к≥сть Ч пон¤тт¤ суб'Їктивне ≥ багато в чому залежить в≥д перцепц≥њ, тобто сприйн¤тт¤ кл≥Їнта. „асом реально ¤к≥сна послуга викликаЇ в замовника негативн≥ емоц≥њ ≥ навпаки. —к≥льки людей, ст≥льки й думок. „им б≥льше у школ≥ учн≥в ≥ чим ширший Ї спектр наданих школою послуг, тим б≥льше з ними пов'¤зано питань ≥ проблем. —л≥д зрозум≥ти, чого оч≥куЇ кл≥Їнт в≥д школи, ¤ке в≥н маЇ у¤вленн¤ про ¤к≥сний осв≥тн≥й продукт, ≥ дал≥ будувати д≥¤льн≥сть навчального закладу з урахуванн¤м отриманих даних. « позиц≥й осв≥тнього маркетингу кер≥вник сучасноњ школи може д≥¤ти за такими напр¤мами:
ќтже, зробимо висновки. ќсв≥тн≥й маркетинг потр≥бен споживачам осв≥тн≥х послуг Ч учн¤м ≥ батькам Ч дл¤ того, щоб:
ќсв≥тн≥й маркетинг потр≥бен учител¤м, педагогам дл¤ того, щоб:
ќсв≥тн≥й маркетинг потр≥бен кер≥вникам навчальних заклад≥в дл¤ того, щоб:
ќтже, ринков≥ в≥дносини суттЇво впливають на житт¤ сучасноњ школи. ”правл≥нн¤ загальноосв≥тн≥ми навчальними закладами буде ефективн≥шим за умови використанн¤ кер≥вниками законом≥рностей ≥ технолог≥й менеджменту й маркетингу. ќстанн≥ми роками багато говор¤ть ≥ пишуть про те, ¤к представити ун≥кальн≥сть учбового закладу, особливост≥ його життЇд≥¤льност≥. „астково це розв'¤зуЇтьс¤ через розробку ≥ документальне оформленн¤ концепц≥й осв≥тньоњ установи, осв≥тн≥х програм ≥ програм розвитку школи. ѕроте вони, на нашу думку, необх≥дна, але не достатн¤ умова формуванн¤ зовн≥шнього ≥нформац≥йного пол¤ школи ¤к в≥дкритоњ соц≥ально-педагог≥чноњ системи дл¤ потенц≥йних замовник≥в ≥ споживач≥в осв≥тн≥х послуг. ” зв'¤зку з цим з'¤вл¤Їтьс¤ необх≥дн≥сть розробки ориг≥нальних ≥нформац≥йних документ≥в дл¤ кожного осв≥тнього учбового закладу. ѕрикладом под≥бного роду матер≥ал≥в можуть стати рекламн≥ проспекти, ≥нформац≥йн≥ бюлетен≥, лист≥вки, ≥нформац≥йн≥ листи, буклети, що розкривають особливост≥ напр¤м≥в осв≥тньоњ практики учбового закладу, атрибутивн≥ ≥м≥джев≥ характеристики школи: логотипи, гасла, дев≥зи, пол≥граф≥чн≥ константи, друкарська продукц≥¤, шк≥льна форма ≥ т.д. ѕод≥бн≥ документи ≥ атрибути можуть досить повно ≥ в той же час доступно розкривати особливост≥ д≥¤льност≥ осв≥тн≥х установ, њх суть ≥ специф≥ку, переваги впроваджуваних ≥ використовуваних новац≥й, традиц≥њ, культуру осв≥тньоњ установи, повинн≥ бути доступними, зрозум≥лими, в≥дображати позитивн≥ зм≥ни в шк≥льному житт≥, демонструвати дос¤гненн¤ школи, одержан≥ в процес≥ зм≥н. ѕри розробц≥ презентац≥йних матер≥ал≥в, внутр≥шньошк≥льних програм по створенню ≥м≥джу осв≥тньоњ установи важливо ч≥тко визначити њх ц≥льове призначенн¤: дл¤ кого розробл¤ютьс¤ ц≥ документи, чи Ї вони частиною загальношк≥льного плану, виступають ¤к одна з форм плануванн¤, чи нос¤ть зовн≥шн≥й ≥нформац≥йний характер, на ¤ку групу ос≥б розрахован≥. —писок л≥тератури
Ќазад в разделЌа главную |