!DOCTYPE html PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//EN">
‘ормуванн¤ моральних ¤костей школ¤р≥в азач≥нер ќ.—., ћоральне вихованн¤ ¤к складова частина комплексного п≥дходу до формуванн¤ особистост≥ школ¤ра. «агальна характеристика процесу морального вихованн¤.ѕроцес морального вихованн¤Чце сукупн≥сть посл≥довних взаЇмод≥й виховател¤ та колективу вихованц≥в, спр¤мованих на дос¤гненн¤ ефективност≥ та ¤кост≥ педагог≥чноњ д≥¤льност≥ та належного р≥вн¤ моральноњ вихованост≥ особистост≥ школ¤ра в≥дпов≥дно ≥деалу сучасного та майбутнього сусп≥льства. —пециф≥чн≥сть процесу морального вихованн¤ перш за все характеризуЇтьс¤ його двоб≥чн≥стю. «азнаючи на соб≥ впливи зовн≥шн≥х фактор≥в та умов, особист≥сть завжди ви¤вл¤Ї активн≥сть. ¬ступаючи до взаЇмод≥њ з цими впливами та перероблюючи њх, вона зм≥нюЇ св≥й ¤к≥сний стан ≥ ви¤вл¤Ї його у зовн≥шн≥х д≥¤х та вчинках, у ставленн≥ до навколишньоњ д≥йсност≥. «авданн¤ виховател¤Чстворювати необх≥дн≥ та достатн≥ умови дл¤ найб≥льш ефективноњ взаЇмод≥њ даних стор≥н процесу. ƒруга особлив≥сть процесу морального вихованн¤ пол¤гаЇ у його тривалост≥ та безперервност≥. якщо процес навчанн¤ прот≥каЇ у певних орган≥зац≥йних та часових межах, у ч≥тко регламентованих умовах, то часов≥ рамки процесу морального вихованн¤ менш за все визначен≥ та регламентован≥. ѕерше м≥сце у систем≥ морального вихованн¤ школ¤р≥в пос≥даЇ навчальний процес, колективна д≥¤льн≥сть педагога та учн≥в на уроках. ѕ≥двищуючи ефективн≥сть виховного впливу навчанн¤, педагогов≥ необх≥дно пост≥йно збагачувати зм≥ст матер≥алу, ¤кий вивчаЇтьс¤ у школ≥, фактами з оточуючого житт¤, активн≥ше використовувати м≥жпредметн≥ звС¤зки, узгоджуючи б≥льш т≥сний взаЇмозвС¤зок вихованн¤ ¤к у навчальн≥й, так ≥ в позаурочн≥й д≥¤льност≥. ” навчально-виховному процес≥ дуже важлив≥ т≥ стосунки, ¤к≥ виникають м≥ж учн¤ми у процес≥ конкретноњ д≥¤льност≥ та зд≥йснюють позитивний вплив на формуванн¤ њхнього духовного обличч¤. Ѕез активност≥ учн¤ на уроц≥ важко говорити про усп≥хи у його духовному розвитков≥. ¬ольов≥ д≥њ школ¤ра повС¤зан≥, наприклад, ≥з подоланн¤м негативних бажань, з≥ св≥домим управл≥нн¤м своЇю повед≥нкою та боротьбою з поганими звичками. ¬ажливо навчити школ¤р≥в у будь-¤ких життЇвих ситуац≥¤х керуватис¤ ≥дейно-моральними мотивами своњх д≥й та вчинк≥в. « метою вихованн¤ активност≥ школ¤р≥в учитель використовуЇ р≥зноман≥тн≥ види навчальноњ д≥¤льност≥ (колективн≥ та ≥ндив≥дуальн≥ роботи тощо), ефективн≥ методи навчанн¤ (елементи диспуту, анал≥з та оц≥нка художн≥х твор≥в тощо). ќсобливе значенн¤ дл¤ формуванн¤ активноњ позиц≥њ школ¤р≥в мають стосунки, ¤к≥ виникають м≥ж колективом учн≥в та педагогом. ¬≥д системи стосунк≥в Уучитель-ученьФ у б≥льшост≥ випадк≥в залежить позиц≥¤ учн¤, ¤ку в≥н пос≥даЇ у навчанн≥ та прац≥, у сп≥вроб≥тництв≥ з товаришами та дорослими. „ерез ц≥ стосунки трансформуютьс¤ його ≥деали та у¤вленн¤ про майбутнЇ, оц≥нюванн¤ заслуг старшого покол≥нн¤ перед сусп≥льством. ≈фективним засобом морального вихованн¤ також Ї р≥зн≥ форми етичноњ просв≥ти (бес≥ди, диспути), практичн≥ зан¤тт¤ (пошукова д≥¤льн≥сть, екскурс≥њ). «абезпеченн¤ Їдност≥ педагог≥чних вплив≥в на особист≥сть школ¤ра також Ї одн≥Їю з особливостей процесу морального вихованн¤. ÷¤ Їдн≥сть дос¤гаЇтьс¤ системою взаЇмин, ¤к≥ складаютьс¤ у д≥¤льност≥ колективу педагог≥в та учн≥в, у с≥мейному житт≥ учн¤. ѕро ефективн≥сть вихованн¤ ми можемо говорити в тому випадку, ¤кщо людина добров≥льно та св≥домо ор≥ЇнтуЇтьс¤ у своњй д≥¤льност≥ на етичн≥ у¤вленн¤ та соц≥ально ц≥нн≥ норми сусп≥льства та учин¤Ї, виход¤чи з них за власним спонуканн¤м без соц≥ально контролюючих механ≥зм≥в. ƒ≥¤льн≥стьЧоснова морального вихованн¤.¬ихованн¤ моральност≥ зд≥йснюЇтьс¤ б≥льш усп≥шно, ¤кщо д≥ти та п≥дл≥тки включен≥ у соц≥ально ц≥нн≥ стосунки, беруть участь у д≥¤льност≥, ¤ка вимагаЇ в≥д них ви¤вленн¤ морального способу д≥й, заохочуЇ, розвиваЇ особист≥сн≥ ≥нтереси. «найти дл¤ кожного справу до душ≥, щоб дитина не була пасивним спостер≥гачем, ≥з задоволенн¤м могла б виконувати т≥ дорученн¤, ¤к≥ б розкрили њњ нахили, розвинули б њњ зд≥бност≥, п≥двисили б њњ авторитет у колектив≥,Чось ≥з чого маЇ виходити педагог, виховуючи моральну повед≥нку. —аме така д≥¤льн≥сть найповн≥ше спри¤Ї вираженню особистост≥, ≥ тод≥ соц≥альна активн≥сть стаЇ особистою потребою кожноњ людини. ўоб розвинути почутт¤ в≥дпов≥дальност≥, треба продумати доц≥льний обм≥н обовС¤зками, почергове њх виконанн¤ з урахуванн¤м особливостей учн≥в. —пец≥альна робота з розвитку ≥ндив≥дуальних ≥нтерес≥в маЇ охоплювати перш за все тих д≥тей, ¤к≥ мало ви¤вл¤ють себе у колективн≥й д≥¤льност≥, ¤к≥ пост≥йно сумн≥ваютьс¤ у своњх силах, ≥, звичайно, д≥тей ≥з послабленим здоровС¤м, ¤ким важко виконувати вс≥ шк≥льн≥ завданн¤. “аким чином, потр≥бно:
–оль гри (або ≥грових ситуац≥й) у формуванн≥ моральних ¤костей учн≥в.«м≥ст та форми гри у початкових класах школи ускладнюютьс¤, але ¤к зас≥б морального вихованн¤ гра не повинна втрачати свого значенн¤. ” гр≥ д≥тей в≥дображаЇтьс¤ житт¤ дорослих. ћотиви гри д≥тей повС¤зан≥ з тими переживанн¤ми, ¤к≥ виникають в ≥грових ситуац≥¤х, ¤к≥ повторюють житт¤ дорослих, ≥ ¤к≥ Ї особливо значущими дл¤ д≥тей, оск≥льки допомагають переключитис¤ у бажану сферу людськоњ д≥¤льност≥. „им б≥льше можливостей ви¤вити активн≥сть надаЇ д≥т¤м гра, тим приваблив≥шою вона Ї дл¤ них. ” гр≥ д≥ти не лише в≥дображають зовн≥шню форму житт¤ дорослих, а й прагнуть також виразити т≥ моральн≥ стосунки, у ¤к≥, зг≥дно њхнього у¤вленн¤, вступають героњ, у ¤ких вони грають. —початку це в≥дбуваЇтьс¤ неусв≥домлено, пот≥м д≥ти все б≥льше вдумуютьс¤, ¤к сл≥д учинити у т≥й чи ≥нш≥й ситуац≥њ. ” гр≥ в≥дбуваЇтьс¤ њхн¤ сп≥вучасть. “ак поступово засвоюютьс¤ моральн≥ норми повед≥нки, ¤к≥ Ї ц≥нними дл¤ п≥дростаючоњ особистост≥. ” гр≥ дитина вчитьс¤ коригувати свою повед≥нку, сп≥вв≥дносити своњ д≥њ з д≥¤ми ≥нших, розвиваЇтьс¤ њњ ум≥нн¤ д≥¤ти у сп≥льних ≥нтересах. олективн≥ ≥гри, позакласн≥ заходи дають прекрасн≥ уроки моральноњ повед≥нки. як н≥де, тут необх≥дн≥ так≥ ¤кост≥, в≥д ¤ких залежить сп≥льний усп≥х та перемога багатьох: готовн≥сть прийти на допомогу, витримка, дисципл≥на, в≥дпов≥дальн≥сть, сол≥дарн≥сть. —постер≥гаючи за грою д≥тей, беручи в н≥й дел≥катну участь, педагог вчасно може розгл¤нути про¤ви егоњзму, невитриманост≥, слабкост≥, допомогти д≥т¤м подолати недол≥ки, ¤к≥ можуть негативно позначитис¤ на њхньому статус≥ в колектив≥. ќбговорюючи з д≥тьми певн≥ норми повед≥нки, розкриваючи њх у ситуац≥¤х, близьких та зрозум≥лих д≥т¤м, ¤к≥ нагадують њм гру, педагог може застерегти д≥тей в≥д небажаноњ повед≥нки в ≥гров≥й д≥¤льност≥, п≥дказати ≥нш≥ шл¤хи розпод≥лу ролей у гр≥, ≥нш≥ сюжети. ѕедагог може допомогти д≥т¤м орган≥зувати гру так, щоб вона повн≥ше розкривала њхн≥ зд≥бност≥, формувала нов≥ риси, розвивала спостережлив≥сть, мисленн¤, фантаз≥ю, волю, ум≥нн¤ п≥дкор¤тис¤ та керувати. √ра, ¤ка створюЇ умови перев≥рки таких рис особистост≥, стаЇ прекрасним засобом формуванн¤ моральноњ повед≥нки. ћорально-виховн≥ можливост≥ урок≥в ≥ноземноњ мови.Ќа уроках мови головна увага зосереджуЇтьс¤ не на зм≥ст≥ текст≥в, а на форм≥, структур≥, побудов≥ висловлювань, на правильност≥ вимови та написанн¤ сл≥в та речень. ћоваЧзас≥б сп≥лкуванн¤, тому час в≥д часу корисно нагадувати учн¤м, що незнанн¤ правил, закон≥в граматики ускладнюЇ взаЇморозум≥нн¤ людей. ƒоб≥р на уроки мови текст≥в ≥з моральним зм≥стом надаЇ значн≥ можливост≥ дл¤ усв≥домлюванн¤ та формуванн¤ моральних основ культурноњ повед≥нки молодших школ¤р≥в. Ќаприклад, дл¤ швидкого, глибокого та м≥цного запамС¤товуванн¤ граматичних правил корисно використовувати навчальн≥ казки. «ображен≥ в них життЇв≥ ситуац≥њ спри¤ють закр≥пленню ≥ де¤ких моральних правил, норм, дають додаткову можлив≥сть п≥дтримувати у клас≥ атмосферу моральних пошукувань. Ќазад в разделЌа главную |