”правл≥нн¤ творчо-пошуковою д≥¤льн≥стю вчител≥в кафедри ≥ноземних мов  азач≥нер ќ.—., слухач ≤ѕќ ’Ќѕ” ≥м. √.—.—ковороди, ’—Ў є 87, учитель ѕеред украњнською нац≥ональною школою сто¤ть надзвичайно важлив≥ завданн¤: п≥дготувати до житт¤ людину, здатну визначити власну роль у сусп≥льному житт≥, а також задовольнити власн≥ профес≥йн≥ ≥нтереси. ¬иконавцем цих завдань Ї сучасний педагог. ¬≥н маЇ бути обСЇктом особист≥сного ≥ профес≥йного зростанн¤, вм≥ти дос¤гати нових педагог≥чних р≥вн≥в, бути нос≥Їм культури та загальнолюдських ц≥нностей. ќтже, зростанн¤ рол≥ творчоњ особистост≥ вчител¤ набуваЇ особливоњ актуальност≥ ≥ в≥дбуваЇтьс¤ шл¤хом ≥ндив≥дуальноњ науково-методичноњ роботи педагог≥в, тобто усв≥домленоњ, ц≥леспр¤мованоњ, планом≥рноњ та безперервноњ д≥¤льност≥ вчител≥в, вдосконаленн¤ њх теоретичноњ та практичноњ п≥дготовки. ј.Ѕакурадзе, [3] спираючись на теор≥ю ‘.“ейлора, ¤ка говорить, що повед≥нка прац≥вника насамперед визначаЇтьс¤ ц≥л¤ми, ¤к≥ в≥н св≥домо ставить перед собою на основ≥ своњх потреб ≥ емоц≥й, усв≥домлюючи й оц≥нюючи под≥њ, що в≥дбуваютьс¤ навколо нього, серед природних потреб педагог≥в називаЇ потребу у самовираженн≥, у визнанн≥ та статус≥, у приналежност≥. ѕотреба у самовираженн≥, на думку ј.Ѕакурадзе, пол¤гаЇ у наданн≥ можливост≥ регул¤рно п≥двищувати квал≥ф≥кац≥ю; залученн≥ до участ≥ у ≥нновац≥йн≥й д≥¤льност≥, профес≥йних конкурсах, змаганн¤х; заохоченн≥ про¤в≥в ≥н≥ц≥ативи ≥ самост≥йност≥. ѕредметом особливого п≥клуванн¤ кер≥вник≥в школи, ¤к стверджуЇ ¬.Ћаврук [5], мають бути молод≥ спец≥ал≥сти. ”чительська молодь, при вс≥й своњй недосв≥дченост≥, несе в соб≥ дух творчост≥, пошуку. “ому головне дл¤ кер≥вник≥в школиЧне загасити ц≥ ≥скри.  р≥м того, зазначаЇ ¬.Ћаврук, важливу роль у розвитков≥ творчост≥ та ≥н≥ц≥ативи педагог≥в в≥д≥граЇ своЇчасна та обСЇктивна оц≥нка д≥¤льност≥ кожного, а також атестац≥¤, але т≥льки та, ¤ка науково плануЇтьс¤, в процес≥ ¤коњ вивчаЇтьс¤ вс¤ система роботи педагога, анал≥зуЇтьс¤ його творче зростанн¤. —.”ф≥мцева [11] вид≥л¤Ї 4 р≥вн≥ творчоњ педагог≥чноњ д≥¤льност≥ вчител¤: репродуктивний; рац≥онал≥заторський; конструкторський; новаторський. –епродуктивний р≥веньЧд≥¤льн≥сть учител¤ на основ≥ в≥домих методик, в≥дб≥р досв≥ду, найб≥льш в≥дпов≥дного конкретним умовам прац≥, р≥вн¤м розвитку творчих можливостей учн≥в. –ац≥онал≥заторський р≥веньЧвнесенн¤ вчителем коректив у свою роботу, вдосконаленн¤, модерн≥зац≥¤ ≥снуючих рекомендац≥й, методик в≥дпов≥дно до завдань реформуванн¤ осв≥ти на основ≥ власного досв≥ду.  онструкторському р≥вню в≥дпов≥даЇ д≥¤льн≥сть учител¤ з конструюванн¤ власного вар≥анту вир≥шенн¤ педагог≥чноњ проблеми, але з використанн¤м в≥домих методик, рекомендац≥й тощо. Ќоваторський р≥веньЧколи вчитель вир≥шуЇ педагог≥чн≥ проблеми на принципово нових засадах, ¤к≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ ориг≥нальн≥стю та високою результативн≥стю. ј словацький досл≥дник  .јнгеловськ≥ [2] зробив спробу провести класиф≥кац≥ю вчител≥в залежно в≥д њх ставленн¤ до нововведень. ¬≥н вид≥л¤Ї 5 категор≥й: а) новатори (завжди першими сприймають, активно впроваджують ≥ поширюють нове); б) передовики; в) пом≥рн≥; г) передостанн≥ (не в≥дразу зважуютьс¤ до прийн¤тт¤ нового); д) останн≥ (сприймають нововведенн¤ в найостанн≥шу хвилину). ќстанн≥м часом науковц¤ми та практиками теоретично обірунтован≥ й експериментально апробован≥ р≥зн≥ модел≥ методичноњ роботи з педагог≥чними кадрами. ѕро це св≥дчать прац≥ ≤.ЅагаЇвоњ, ™.Ѕачинськоњ, Ћ.Ѕурковоњ, –.√≥лберга, Ѕ.ƒ¤ченко, –ичарда ’. ’олла, ќ.—идоренко, “.Ўамовоњ. ѕ≥д проектуванн¤м зростанн¤ педагог≥чноњ майстерност≥, ¤к вважаЇ ™.Ѕачинська, сл≥д розум≥ти спец≥ально розроблену програму, розраховану на проекц≥ю творчоњ д≥¤льност≥ вчител¤ на осв≥тн≥ дос¤гненн¤ учн¤, ¤ку можливо реал≥зувати через перспективне програмуванн¤, що базуЇтьс¤ на ч≥тких у¤вленн¤х учител¤ про суть його м≥с≥њ щодо учн¤. —еред оч≥куваних результат≥в проекту особист≥сно-ор≥Їнтованого п≥дходу до зростанн¤ профес≥йноњ майстерност≥ педагог≥чних прац≥вник≥в “.—корик [9] називаЇ зд≥йсненн¤ ц≥леспр¤мованого в≥дбору здатних творчо працювати вчител≥в; створенн¤ максимально спри¤тливих умов дл¤ ≥нтелектуального, духовного, морально-естетичного, профес≥йного, наукового розвитку вчител¤; наданн¤ можливост≥ реал≥зувати творч≥ ≥ндив≥дуальн≥ зд≥бност≥, розкрити власн≥ потенц≥али. ƒом≥нуючою формою д≥¤льност≥ та реал≥зац≥њ положень вищезазначеного проекту, на думку “.—корик, Ї ≥ндив≥дуально творчий п≥дх≥д до орган≥зац≥њ методичноњ роботи з педагог≥чними кадрами. ѕерший етап реал≥зац≥њ проекту повС¤заний з усв≥домленн¤м кожним учителем необх≥дност≥ особист≥сного ≥ профес≥йного зростанн¤. Ќа другому етап≥ проекту в≥дбуваЇтьс¤ процес д≥агностуванн¤. Ќа третьому вид≥л¤Їтьс¤ основне рац≥ональне зерно (одне чи к≥лька), ¤ке, ¤к стверджуЇ автор, сл≥д розвивати на когн≥тивному р≥вн≥. Ќаступним етапом Ї практичне застосуванн¤ набутих знань, або результативний пер≥од. ≤, нарешт≥, останн≥й етапЧце анал≥з результативност≥ педагог≥чноњ д≥¤льност≥ вчител≥в, що базуЇтьс¤ на наукових п≥дходах ≥ в≥дпов≥даЇ зм≥сту загально шк≥льних завдань. ƒл¤ того, щоб описан≥ процеси в≥дбувалис¤ ц≥леспр¤мовано, ними сл≥д керувати. ќсновною ланкою в систем≥ управл≥нн¤ п≥двищенн¤м квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ та творчо-пошуковоњ д≥¤льност≥ вчител≥в Ї науково-методична робота, ¤ка забезпечуЇ заходи, що концентруютьс¤ навколо обраноњ науково-методичноњ проблеми. ћетодична робота може бути представлена колективною, груповою, ≥ндив≥дуальною формами ≥ плануватис¤ на основ≥ ≥нтеграц≥њ двох вид≥в орган≥зац≥йно-управл≥нськоњ д≥¤льност≥: ‘ормуванн¤ конкретних завдань, спр¤мованих на реал≥зац≥ю мети ≥ створенн¤ структурних п≥дрозд≥л≥в дл¤ њњ реал≥зац≥њ; ќкресленн¤ вид≥в д≥¤льност≥, спр¤мованих на дос¤гненн¤ мети та вид≥ленн¤ структурних п≥дрозд≥л≥в, ¤к≥ будуть зад≥¤н≥ дл¤ њњ реал≥зац≥њ (педрада, соц≥ально-психолог≥чна служба, методичне обСЇднанн¤, експертна рада, науков≥ кафедри вуз≥в, методичн≥ каб≥нети, творч≥ групи). “.—корик пропонуЇ так≥ форми ≥ндив≥дуальноњ роботи, спр¤мованоњ на п≥двищенн¤ педагог≥чноњ майстерност≥ та актив≥зац≥ю творчо-пошуковоњ д≥¤льност≥ вчител≥в: ќпрацюванн¤ сучасних науково-методичних пос≥бник≥в, монограф≥й, публ≥кац≥й пер≥одичноњ преси, дисертац≥йного фонду, результат≥в наукових конференц≥й, сем≥нар≥в шл¤хом роботи в б≥бл≥отеках, методичних каб≥нетах, наукових установах; «найомство з перспективним педагог≥чним досв≥дом шк≥л м≥ста, област≥, ”крањни шл¤хом в≥дв≥дуванн¤ урок≥в, вивченн¤ матер≥ал≥в науково-методичних пос≥бник≥в, участ≥ в сем≥нарах, програмах, проектах, роботи з анотованим каталогом перспективного педагог≥чного досв≥ду, в≥дв≥дуванн¤ виставок ѕѕƒ, ц≥льова курсова переп≥дготовка; ѕрактична д≥¤льн≥сть ≥з засвоЇнн¤ чи удосконаленн¤ знань. ”часть у робот≥ або спостереженн¤ за роботою динам≥чних, творчих, ≥ндив≥дуально зор≥Їнтованих груп, творчих лаборатор≥й, майстер-клас≥в, консультац≥йних пункт≥в, методичних обСЇднань, школи молодого вчител¤, школи профес≥йноњ адаптац≥њ, науково-практичних конференц≥й, профес≥йних трен≥нг≥в, практикум≥в, психолого-педагог≥чних консил≥ум≥в, аукц≥он≥в педагог≥чних ≥дей, педрад, педагог≥чних читань тощо.  р≥м того, ¬.ѕолторацька [6] серед форм актив≥зац≥њ вчительськоњ творчост≥ окремо вид≥л¤Ї свободу вчител¤ у вибор≥ технолог≥й та навчальних пос≥бник≥в. јвтор систематизуЇ форми управл≥нн¤ профес≥йним ростом учител¤ та вид≥л¤Ї зовн≥шню та внутр≥шню сфери активност≥ педагог≥в. ѕ≥д зовн≥шньою сферою ¬.ѕолторацька розум≥Ї педагог≥чн≥ наради, пост≥йно д≥юч≥ сем≥нари, метод обТЇднанн¤, творч≥ групи, ¤рмарки педагог≥чних ≥дей та ≥нш≥ форми методичноњ роботи, а п≥д внутр≥шньоюЧсамоосв≥ту, самовдосконаленн¤, саморозвиток, самовихованн¤ ≥ самоанал≥з [там само]. “епер зупинимос¤ на управл≥нн≥ творчо-пошуковою д≥¤льн≥стю вчител≥в ≥ноземних мов. –еформуванн¤ осв≥тньоњ галуз≥ У≤ноземн≥ мовиФ передбачаЇ, на думку “.—виридюк [7] та я. ядлось [12], реал≥зац≥ю наступних завдань: ‘ормуванню у вчител≥в ≥ноземних мов нового фахового мисленн¤, розум≥нн¤ сут≥, зм≥сту ≥ значенн¤ предмета; ”св≥домленн¤ педагогами принцип≥в та метод≥в навчанн¤ ≥ноземноњ мови в контекст≥ комун≥кативного п≥дходу; —амост≥йному безперервному профес≥йному розвитку вчител≥в ≥ноземних мов; Ќаданню методичних порад; ќзнайомленню з новинками, що стосуютьс¤ методики викладанн¤ англ≥йськоњ мови дл¤ р≥зних в≥кових категор≥й; Ќаданню ≥нформац≥њ про проведенн¤ методичних заход≥в ≤нформац≥йно-методичним центром осв≥ти, Ѕританською –адою, де¤кими навчальними закладами тощо. ¬раховуючи це, ¬.ѕолторацька вид≥л¤Ї найпродуктивн≥ш≥ форми роботи вчител≥в, ¤к≥, ¤к вважаЇ автор, спри¤ють розвитку мотивац≥њ, зац≥кавленост≥ вчител¤ в п≥двищенн≥ своЇњ педагог≥чноњ майстерност≥ [6]: ћетодичн≥ розробки нестандартних урок≥в; ¬иготовленн¤ комплект≥в дидактичного матер≥алу; јвторськ≥ програми спецкурс≥в та факультатив≥в; –озробка науково-досл≥дницьких роб≥т член≥в шк≥льного методобСЇднанн¤; ѕубл≥кац≥њ досв≥ду роботи вчител≥в. ќтже, з усього вищезазначеного можна зробити висновок про те, що до орган≥зац≥йно-методичних заход≥в управл≥нн¤ творчо-пошуковою д≥¤льн≥стю вчител≥в належать: розробка, апробац≥¤ та запровадженн¤ педагог≥чних технолог≥й, ¤к≥ забезпечують розвиток творчих зд≥бностей; формуванн¤ умов творчоњ та науковоњ д≥¤льност≥ вчител≥в; стимулюванн¤ њхньоњ творчоњ д≥¤льност≥, а також навчально-методичне забезпеченн¤. ћодель особист≥сно-ор≥Їнтованого п≥дходу до росту профес≥йноњ майстерност≥ педагог≥чних прац≥вник≥в створюЇтьс¤ у школах за такими етапами: ћотивац≥¤ ≥ндив≥дуальноњ сфери вчител¤; ƒ≥агностика зд≥бностей та можливостей учител¤; ѕлануванн¤ та орган≥зац≥¤ ≥ндив≥дуальних форм роботи з учител¤ми; ≤ндив≥дуальна практична д≥¤льн≥сть, спр¤мована на розвиток особист≥сних зд≥бностей; ѕрактичне застосуванн¤ вчител¤ми набутих знань з метою визначенн¤ р≥вн¤ дос¤гненн¤ поставленоњ мети;  онтроль ≥ узагальненн¤ дос¤гнутих результат≥в; ¬исновки ≥ проектуванн¤ наступноњ д≥¤льност≥. Ќижче пропонуЇмо к≥лька анкет, ¤кими можуть скористатис¤ вчител≥ та кер≥вники навчальних заклад≥в: У—амооц≥нка реал≥зац≥њ потреб педагог≥в у розвитку та саморозвиткуФ (2 анкети) та У“ехнолог≥чна карта параметр≥в оц≥нюванн¤ творчого потенц≥алу вчител¤Ф. ѕ≥д час визначенн¤ параметр≥в технолог≥њ оц≥нюванн¤ ¤кост≥ творчоњ д≥¤льност≥ вчител¤ ми скористалис¤ класиф≥кац≥¤ми компонент≥в творчоњ д≥¤льност≥ (¬.јндрЇЇва [1], ќ.¬иговськоњ [4], —.—исоЇвоњ [8] та ≥н.). ѕараметри оц≥нюванн¤ творчого потенц≥алу вчител¤ подано в технолог≥чн≥й карт≥. “ехнолог≥чна карта ќц≥нюванн¤ творчого потенц≥алу вчител¤ ѕараметри ќц≥нка в балах ћотивац≥йно-творча активн≥сть ≥ спр¤мован≥сть   «датн≥сть до анал≥зу своЇњ д≥¤льност≥ та навчальноњ д≥¤льност≥ учн≥в   ”м≥нн¤ пор≥внювати, з≥ставл¤ти, визначати основне, ≥стотне   ”м≥нн¤ синтезувати та узагальнювати   «датн≥сть до абстрагуванн¤   ”м≥нн¤ конструктивно мислити   ”м≥нн¤ використовувати профес≥йно-фахов≥ знанн¤ в нових ситуац≥¤х, створювати њх   ”м≥нн¤ продукувати ориг≥нальн≥, ≥нновац≥йн≥ ≥дењ, сформулювати проблему   –озвинен≥сть асоц≥ативного мисленн¤   ¬≥дсутн≥сть конформ≥зму   —пр¤муванн¤ творчоњ педагог≥чноњ д≥¤льност≥ на формуванн¤ осв≥ченоњ, вихованоњ, розвиненоњ особистост≥ учн¤   —пр¤муванн¤ творчоњ педагог≥чноњ д≥¤льност≥ на формуванн¤ соц≥ально активноњ особистост≥ учн¤   ¬олод≥нн¤ технолог≥¤ми творчоњ педагог≥чноњ д≥¤льност≥   Ўкала оц≥нюванн¤ трибальна: У2ФЧпараметр повною м≥рою реал≥зовано; У1ФЧчастково реал≥зовано; У0ФЧне реал≥зовано.  оеф≥ц≥Їнт творчого потенц≥алу вчител¤ обчислюЇтьс¤ за формулою:   = сума факт. бал≥в : 2*13 —амооц≥нка реал≥зац≥њ потреб педагог≥в у розвитку та саморозвитку [10] јнкета є 1 ћета анкетуванн¤Чви¤вленн¤ здатност≥ вчител¤ до саморозвитку. ¬≥дпов≥даючи на запитанн¤ анкети, поставте бали, ¤к≥ тотожн≥ ваш≥й думц≥: 5Ч¤кщо це твердженн¤ повн≥стю в≥дпов≥даЇ д≥йсност≥; 4Чшвидше в≥дпов≥даЇ, н≥ж н≥; 3Ч≥ так, ≥ н≥; 2Чшвидше не в≥дпов≥даЇ; 1Чне в≥дпов≥даЇ. я прагну вивчити себе. я залишаю час дл¤ розвитку, ¤к би не був завантажений справами. ѕерешкоди, що виникають, стимулюють мою активн≥сть. я шукаю зворотного звС¤зку, оск≥льки це допомагаЇ мен≥ п≥знати й оц≥нити себе. я рефлексую свою д≥¤льн≥сть, вид≥л¤ючи дл¤ цього спец≥альний час. я анал≥зую своњ почутт¤ та досв≥д. я багато читаю. я широко дискутую з питань, ¤к≥ мене ц≥кавл¤ть. я в≥рю в своњ можливост≥. я прагну бути ¤кнайб≥льше в≥дкритою людиною. я усв≥домлюю той вплив, ¤кий зд≥йснюЇ на мене оточенн¤. я керую своњм профес≥йним розвитком ≥ отримую позитивн≥ результати. я маю задоволенн¤ в≥д засвоЇнн¤ нового. Ѕ≥льша в≥дпов≥дальн≥сть не л¤каЇ мене. я позитивно ставлюс¤ до просуванн¤ по служб≥. ѕ≥драхуйте загальну к≥льк≥сть бал≥в. якщо ¬и набрали 55 ≥ б≥льше бал≥вЧце означаЇ, що ¬и активно реал≥зуЇте своњ потреби в саморозвитку; набравши в≥д 36 до 54 бал≥в, ¬ам доведетьс¤ визнати, що у вас в≥дсутн¤ ч≥тка система саморозвитку; нарахувавши в≥д 15 до 35 бал≥в, ¬и повинн≥ зрозум≥ти, що перебуваЇте в стад≥њ призупиненн¤ саморозвитку. јнкета є 2 ћета анкетуванн¤Чви¤вити фактори, ¤к≥ стимулюють ≥ перешкоджають навчанню, розвитку ≥ саморозвитку вчител≥в. ќц≥н≥ть перерахован≥ нижче фактори за 5-бальною шкалою: 5Чтак (перешкоджають чи стимулюють); 4Чшвидше в≥дпов≥даЇ, н≥ж н≥; 3Ч≥ так, ≥ н≥; 2Чшвидше н≥; 1Чн≥. ‘актори-перешкоди ¬ласна ≥нерц≥¤ –озчаруванн¤ в результат≥ невдач, ¤к≥ мали м≥сце ран≥ше ¬≥дсутн≥сть п≥дтримки ≥ допомоги кер≥вник≥в ¬орож≥сть оточенн¤ (заздрощ≥, ревнощ≥ та ≥н.), ¤ке погано сприймаЇ ваш≥ зм≥ни ≥ прагненн¤ кращого Ќеадекватний зворотний звС¤зок з членами колективу ≥ кер≥вниками, в≥дсутн≥сть обСЇктивноњ ≥нформац≥њ про себе —тан здоровС¤ Ќестача часу ќбмежен≥ ресурси, складн≥ життЇв≥ обставини ‘актори-стимули Ўк≥льна методична робота Ќавчанн¤ на курсах ѕриклад ≥ вплив колег ѕриклад ≥ вплив кер≥вник≥в ќрган≥зац≥¤ прац≥ в школ≥ ”вага до ц≥Їњ проблеми кер≥вник≥в ƒов≥ра Ќовизна д≥¤льност≥, умови роботи ≥ можлив≥сть експериментуванн¤ «ан¤тт¤ самоосв≥тою ≤нтерес до роботи Ѕ≥льша в≥дпов≥дальн≥сть ћожлив≥сть отриманн¤ визнанн¤ в колектив≥  оеф≥ц≥Їнт розвитку (  р) обчислюЇтьс¤ за формулою:   р=   факт. *   max, де   факт.Чсума бал≥в, представлених в анкетах, а   maxЧмаксимально можлива к≥льк≥сть бал≥в в анкетах. —писок л≥тератури јбасов «. Ујлерг≥¤Ф до новац≥й: чи Ї зас≥б дл¤ Ул≥куванн¤Ф? // ƒиректор школи.Ч2005.Чє12 (348).Ч—.5-7 јндреев ¬.». ƒиалектика воспитани¤ и самовоспитани¤ творческой личности.Ч  азань, 1988.Ч228с. Ѕакурадзе ј. ÷≥л≥ кер≥вника ≥ прагненн¤ п≥длеглих: ¤к зробити так, щоб вони зб≥галис¤? // ƒиректор школи.Ч2005.Чє13(349).Ч—.11-13 ¬иговська ќ.≤. “ворча педагог≥чна д≥¤льн≥сть у ц≥л≥сному навчально-виховному процес≥. јвтореф. на здоб. наук. ступ. канд. пед. наук.Ч ., 1995.Ч25с. Ћаврук ¬. ”правл≥нська д≥¤льн≥сть у навчальному заклад≥ // ƒиректор школи.Ч2006.Чє8(392).Ч—.3-5 ѕолторацька ¬. ѕро де¤к≥ аспекти управл≥нн¤ профес≥йним ростом учител¤ // ƒиректор школи.Ч2005.Чє40 (376).Ч—.15-18 —виридюк “. Ќауково-методичне забезпеченн¤ розвитку профес≥онал≥зму вчител≥в англ≥йськоњ мови // ≤ноземн≥ мови в навчальних закладах.Ч2006.Чє1.Ч—.39-43 —исоЇва —.ќ. ќснови педагог≥чноњ творчост≥ вчител¤: Ќавчально-методичний пос≥бник.Ч .: ≤—ƒќ”, 1994.Ч112с. —корик “. ќсобист≥сно-ор≥Їнтована робота з п≥двищенн¤ фахового р≥вн¤ вчител≥в // ƒиректор школи.Ч2004.Чє17(305).Ч—.8-12 ”руський ¬. ƒ≥агностика профес≥йноњ компетентност≥ педагог≥чних прац≥вник≥в // ƒиректор школи. Ч2005.Чє6 (342).Ч—.9-13 ”ф≥мцева —. ‘ормуЇмо творчу особист≥сть // ƒиректор школи.Ч2005.Чє48 (384).Ч—.18-20 ядлось я. јсоц≥ац≥¤ шукаЇ однодумц≥в! // ≤ноземн≥ мови в навчальних закладах.Ч2006.Чє2.Ч—.27-30 Ќазад в раздел Ќа главную