|
|
 |
 |
 |
 |
¬плив психолог≥чного кл≥мату в осв≥тн≥х орган≥зац≥¤х на ефективн≥сть управл≥нн¤
азач≥нер ќ.—., «м≥ст ≥ структура психолог≥чного кл≥мату в осв≥тн≥х орган≥зац≥¤хћ≥жособист≥сна взаЇмод≥¤ в колектив≥ установи (закладу) осв≥ти, ¤к ≥ взагал≥ в будь-¤к≥й груп≥, породжуЇ дуже важливий феноменЧсоц≥ально-психолог≥чний кл≥мат колективу (групи). «начущ≥сть соц≥ально-психолог≥чного кл≥мату менеджменту в осв≥т≥ ми розгл¤даЇмо з точки зору його впливу ¤к на усп≥шн≥сть управл≥нськоњ д≥¤льност≥ менеджера осв≥ти, так ≥ на самопочутт¤ кожного прац≥вника в осв≥тн≥й орган≥зац≥њ, а також з точки зору впливу колективу установи осв≥ти, ¤к суб'Їкта управл≥нн¤, на п≥дв≥домч≥ установи, ≥, нарешт≥, впливу педагог≥чного колективу на тих, кого виховують ≥ навчають"[26]. ≈фективн≥сть управл≥нн¤ сучасними осв≥тн≥ми орган≥зац≥¤ми значною м≥рою залежить не лише в≥д урахуванн¤ њхн≥ми кер≥вниками психолог≥чних особливостей ≥ндив≥дуальних об'Їкт≥в управл≥нн¤ (соц≥альних позиц≥й та ролей окремих прац≥вник≥в осв≥тн≥х установ, особливостей мотивац≥њ њхньоњ д≥¤льност≥ та повед≥нки), а й в≥д ум≥нн¤ управл≥нського персоналу д≥агностувати психолог≥чн≥ характеристики групових об'Їкт≥в управл≥нн¤ (¤кими Ї колективи осв≥тн≥х орган≥зац≥й), зокрема враховувати особливост≥ психолог≥чного кл≥мату колективу та прогнозувати його розвиток. «г≥дно з терм≥нолог≥Їю, що ≥снуЇ у психолог≥њ, психолог≥чний кл≥мат осв≥тньоњ орган≥зац≥њ можна визначити ¤к переважний, в≥дносно ст≥йкий псих≥чний стан (настр≥й) колективу, що в≥дображаЇ особливост≥ його життЇд≥¤льност≥. як синон≥м цього пон¤тт¤ в психолог≥чн≥й л≥тератур≥ часто використовують пон¤тт¤ морально-психолог≥чний кл≥мат, соц≥ально-психолог≥чний кл≥мат, моральна атмосфера, духовна атмосфера тощо. јнал≥з соц≥ально-психолог≥чноњ л≥тератури, праць з психолог≥њ управл≥нн¤, школознавства показуЇ, що вс≥ автори визначають велику роль соц≥ально-психолог≥чного кл≥мату в житт≥ орган≥зац≥њ, управл≥нн¤ нею, в життЇд≥¤льност≥ кожноњ особистост≥. “ак, Ѕ. ƒ. ѕариг≥н стверджуЇ, що соц≥ально-психолог≥чний кл≥мат Ї "одним з вир≥шальних чинник≥в усп≥шноњ д≥¤льност≥ людини в ус≥х сферах житт¤ сусп≥льства", розгл¤даЇ його в аспект≥ реал≥зац≥њ функц≥њ зворотного зв'¤зку. Ќа думку автора, значущ≥сть соц≥ально-психолог≥чного кл≥мату визначаЇтьс¤ також тим, що в≥д нього залежить м≥ра, ¤ку вносить кожний ≥ндив≥д у д≥¤льн≥сть, характер њњ спр¤мованост≥, ефективн≥сть [18, с. 16-21]. ќ. —. јн≥с≥мов розгл¤даЇ соц≥ально-психолог≥чний кл≥мат ¤к такий соц≥ально-психолог≥чний феномен, ¤кий в≥дображаЇ р≥вень комфортност≥ ≥снуванн¤ в сп≥льн≥й д≥¤льност≥, у групов≥й взаЇмод≥њ. Ђякщо комфортн≥сть пов'¤зана з ≥ндив≥дуальною оц≥нкою умов ≥снуванн¤ в груп≥, то сам≥ умови розгл¤даютьс¤ ¤к груповий "кл≥мат ", ¤к особливий стан соц≥ально-психолог≥чних умов, що склалис¤ в груп≥ї [2, с. 297]. ѕсихолог≥чний кл≥мат Ч це багатогранне ¤вище, ¤ке маЇ р≥зноман≥тн≥ ви¤ви, або структурн≥ елементи, що можуть бути класиф≥кован≥ за к≥лькома критер≥¤ми. ќдним ≥з критер≥њв, ¤кий покладено в основу такоњ класиф≥кац≥њ й, в≥дпов≥дно, в основу побудови структури психолог≥чного кл≥мату, Ї показник Ђставленн¤ член≥в колективу до об'Їкт≥в навколишнього св≥туї. —пираючись на цей критер≥й, можна виокремити чотири структурних елементи психолог≥чного кл≥мату, що в≥дображають ставленн¤ член≥в осв≥тн≥х колектив≥в:
—л≥д зазначити при цьому, що перш≥ дв≥ групи Ї первинними, тобто найпоказов≥шими ≥ найб≥льш безпосередн≥ми ви¤вами психолог≥чного кл≥мату. Ќаступн≥ дв≥ групи Ч вторинн≥, б≥льш опосередкован≥, оск≥льки вони зумовлен≥ не лише життЇд≥¤льн≥стю конкретного осв≥тнього колективу, а й ≥ншими чинниками (соц≥альними та власне особист≥сними). ” свою чергу, вс≥ ви¤ви психолог≥чного кл≥мату мають два основн≥ параметри: а) предметний (спр¤мован≥сть уваги та характер сприйн¤тт¤ прац≥вниками осв≥тн≥х орган≥зац≥й тих чи ≥нших стор≥н њхньоњ д≥¤льност≥); б) емоц≥йний (задоволенн¤ або незадоволенн¤ ц≥Їю д≥¤льн≥стю). р≥м зазначеного, основн≥ структурн≥ елементи психолог≥чного кл≥мату можна виокремити й на п≥дстав≥ ≥ншого критер≥ю Ч м≥ри репрезентац≥њ в ньому психолог≥чних, соц≥альних ≥ соц≥ально-психолог≥чних ви¤в≥в. ¬≥дпов≥дно у структур≥ психолог≥чного кл≥мату можна наголосити на таких основних аспектах (елементах); власне психолог≥чному, соц≥альному та соц≥ально-психолог≥чному. ѕсихолог≥чний аспект кл≥мату в≥дображений в ≥нтелектуальних, емоц≥йних та вольових станах ≥ властивост¤х колектив≥в осв≥тн≥х установ. «ауважимо, що одним осв≥тн≥м колективам притаманна атмосфера ≥нтелектуальноњ активност≥ ≥ творчого пошуку, ц≥леспр¤мованост≥, оптим≥зму, а ≥ншим Ч ≥нтелектуальна ≥ творча ≥нертн≥сть, в≥дсутн≥сть нових п≥дход≥в до орган≥зац≥њ навчально-виховного процесу та науково-методичноњ д≥¤льност≥, песим≥зм, в≥дсутн≥сть вольових д≥й та бажань долати труднощ≥, ¤к≥ виникають при дос¤гненн≥ поставлених перед колективом ц≥лей. —оц≥альний аспект кл≥мату в≥дображаЇ м≥ру репрезентованост≥ в осв≥тн≥х орган≥зац≥й соц≥альних вимог, ¤к≥ висуваЇ сусп≥льство в певний конкретний пер≥од його розвитку. ¬≥дпов≥дно у структур≥ кл≥мату можна виокремлювати пол≥тичний, моральний, д≥ловий, естетичний та ≥нш≥ його види. ” кожному з цих вид≥в кл≥мату психолог≥чний аспект може набувати свого специф≥чного зм≥сту. —оц≥ально-психолог≥чний аспект в≥дображено в ≥нтегрованих показниках груповоњ психолог≥њ, що Ї значущими дл¤ збереженн¤ ц≥л≥сност≥ колективу та його функц≥онуванн¤ ¤к в≥дносно самост≥йного об'Їднанн¤ людей. ≤детьс¤ про так≥ характеристики колективу, ¤к Їдн≥сть, згуртован≥сть, ступ≥нь взаЇмодопомоги, близьк≥сть член≥в колективу, под≥бн≥сть њхн≥х думок, оц≥нок, настанов. якщо йдетьс¤ про зм≥ст ≥ природу психолог≥чного кл≥мату, завжди сл≥д пам'¤тати, що психолог≥чний кл≥мат Ч це суб'Їктивне утворенн¤ (те, що в≥дображено), одне з психолог≥чних масопод≥бних ¤вищ, ¤к≥ виникають у групах ≥ колективах. ќб'Їктивною реальн≥стю, ¤ка знаходить в≥дображенн¤ у психолог≥чному кл≥мат≥ колективу, Ї його реальна життЇд≥¤льн≥сть Ч конкретн≥ види д≥¤льност≥, що зд≥йснюютьс¤ членами колективу, способи њх взаЇмод≥њ, орган≥зац≥йна культура.. ѕсихолог≥чний кл≥мат ¤к суб'Їктивне утворенн¤ може усв≥домлюватис¤ членами колективу по-р≥зному. ¬≥д ступен¤ розум≥нн¤ кер≥вниками рол≥ психолог≥чного кл≥мату в процес≥ д≥¤льност≥ осв≥тн≥х установ, њхнЇ ум≥нн¤ д≥агностувати особливост≥ р≥зновид≥в кл≥мату, ви¤вл¤ти чинники, що впливають на його розвиток, адекватно й оперативно визначати шл¤хи його оптим≥зац≥њ значною м≥рою залежить ефективн≥сть управл≥нн¤ закладами середньоњ осв≥ти. —оц≥ально-психолог≥чний кл≥мат впливаЇ не т≥льки на ефективн≥сть д≥¤льност≥, повед≥нку, а й взагал≥ на псих≥чне здоров'¤ особистост≥, ÷е особливо важливо дл¤ менеджера осв≥ти, адже соц≥ально-психолог≥чний кл≥мат закладу осв≥ти (наприклад, районного в≥дд≥лу осв≥ти) опосередковано, через в≥дпов≥дний психолог≥чний стан њњ представник≥в (зав≥дувача, ≥нспектора) впливаЇ на соц≥ально-психолог≥чний кл≥мат п≥дв≥домчих педагог≥чних колектив≥в, а через них Ч на дитину, њњ псих≥чне здоров'¤. Ђ“аким чином, психолог≥чний кл≥мат в учительськ≥й к≥мнат≥ ≥ в клас≥ Ч найважлив≥ша умова псих≥чного здоров'¤ ≥ д≥тей, ≥ дорослихї, Ч пишуть в≥дом≥ досл≥дники психоф≥з≥олог≥чних проблем осв≥ти ¬.—. –отенберг ≥ —. ћ. Ѕондаренко [21, с. 106-107]. —оц≥ально-психолог≥чний кл≥мат Ї значущим чинником, що впливаЇ на всю управл≥нську д≥¤льн≥сть: виробленн¤ та прийн¤тт¤ управл≥нських р≥шень, орган≥зац≥ю њх виконанн¤, обл≥к ≥ контроль. “ак, √. я. Ѕр¤нський ≥ ј. ≤. ≤ванов у модель чинник≥в, ¤к≥ впливають на ¤к≥сть управл≥нських р≥шень, ввод¤ть соц≥ально-психолог≥чний кл≥мат ¤к чинник зд≥йсненн¤ цього р≥шенн¤ [7;4]. ќднак ≥ в процес≥ самого виробленн¤ р≥шенн¤ соц≥ально-психолог≥чний кл≥мат впливаЇ на нього або пр¤мо (коли р≥шенн¤ розробл¤Їтьс¤ колег≥ально), або опосередковано. Ќа етап≥ орган≥зац≥њ соц≥ально-психолог≥чний кл≥мат Ї значущим у корективно-регулювальному компонент≥, коли кер≥вник доводить мету ≥ завданн¤ до колективу ≥ кожного виконавц¤, в комун≥кативному компонент≥, ¤кий ≥ передбачаЇ налагодженн¤ спри¤тливих з точки зору мети управл≥нн¤ м≥жособист≥сних взаЇмин ≥ сп≥лкуванн¤, спри¤тливого соц≥ально-психолог≥чному кл≥мату [20]. ј також у мотивац≥йному компонент≥, коли на¤вн≥сть або в≥дсутн≥сть здорового соц≥ально-психолог≥чного кл≥мату Ї джерелом позитивноњ мотивац≥њ до профес≥йного вдосконаленн¤ або њњ зниженн¤ чи в≥дсутност≥. —оц≥ально-психолог≥чний кл≥мат Ї також значущим чинником на етап≥ контролюючоњ д≥¤льност≥ менеджера осв≥ти, у зд≥йсненн≥ пор≥вн¤льно-оц≥нного компонента його роботи. “ут в≥н Ї особливо в≥дчутним ¤к джерело соц≥ального контролю, соц≥альних санкц≥й, в≥дображенн¤ громадськоњ думки колективу закладу осв≥ти. —оц≥ально-психолог≥чний кл≥матЧ це частина соц≥ально-психолог≥чного простору орган≥зац≥њ, психолог≥чне поле [15], на ¤кому розгортаЇтьс¤ д≥¤льн≥сть кожного учасника процесу прац≥, "плацдарм життЇд≥¤льност≥ особистост≥" [18]. “аким чином, врахуванн¤ соц≥ально-психолог≥чного кл≥мату колективу кер≥вником, зд≥йсненн¤ активних д≥й щодо створенн¤ спри¤тливого творчого соц≥ально-психолог≥чного кл≥мату Ї життЇво важливим напр¤мом д≥¤льност≥ менеджера осв≥ти, адже це необх≥дно не т≥льки з точки зору оптим≥зац≥њ управл≥нськоњ прац≥, а й (≥ це головне) з точки зору наданн¤ позитивного впливу на персонал ¤к умови самоактуал≥зац≥њ, саморозвитку особистост≥ Ч кер≥вника, п≥длеглого, дитини. ќтже, все сказане диктуЇ необх≥дн≥сть ч≥ткого визначенн¤ пон¤тт¤ "соц≥ально-психолог≥чний кл≥мат", анал≥зу чинник≥в, що впливають на нього, його складових, а також шл¤х≥в оптим≥зац≥њ соц≥ально-психолог≥чного кл≥мату в установах (закладах) осв≥ти. јнал≥з багатьох праць психолог≥в щодо досл≥дженн¤ соц≥ально-психолог≥чного кл≥мату показав, що у визначенн≥ цього феномену Ї достатн≥ в≥дм≥нност≥ ≥ де¤к≥ загальн≥ риси. “ак, де¤к≥ автори (наприклад, Ѕ. ј. ‘ролов [25]), визначаючи аспект творчоњ спр¤мованост≥, ототожнюють психолог≥чний кл≥мат ≥з сумою мотив≥в ≥ндив≥д≥в. ќднак нав≥ть при такому аспект≥ зводити психолог≥чний кл≥мат т≥льки до суми мотив≥вЧце невиправдана редукц≥¤, спрощенн¤. јдже сам≥ ц≥ мотиви породжуютьс¤, посилюютьс¤ або блокуютьс¤ п≥д впливом м≥жособист≥сних взаЇмин ≥ сп≥лкуванн¤ в науковому колектив≥. јле неправом≥рно обмежувати пон¤тт¤ соц≥ально-психолог≥чного кл≥мату т≥льки системою м≥жособист≥сних стосунк≥в член≥в колективу, ¤к вважають ¬. ¬. Ѕойко, ќ. √. овальов, ¬. ћ. ѕанфьоров [3]. ÷≥ автори, ¤к ≥ де¤к≥ ≥нш≥ психологи, Ї прихильниками диференц≥ац≥њ пон¤ть "психолог≥чний кл≥мат" ≥ "соц≥ально-психолог≥чний кл≥мат" [19]. ѕричому, доведенн¤ авторами ц≥Їњ диференц≥ац≥њ скор≥ше обертаЇтьс¤ проти нењ. Ђ”с¤ке псих≥чне ¤вище Ї ≥деальним, тобто виступаЇ ¤к форма псих≥чного в≥дображенн¤ св≥ту речей ≥ людей, Ч пишуть ц≥ автори, Ч ¤к функц≥¤ взаЇмод≥њ орган≥в почутт≥в та мозку людини з матер≥альними об'Їктами. ¬оно Ї ≥деальним ≥ тому, що "притаманне" окремому суб'Їкту ¤к образ сприйн¤того ним об'Їкта ≥ ≥снуЇ в так≥й форм≥ доти, поки людина не визначить його в матер≥альн≥й форм≥. як т≥льки це в≥дбуваЇтьс¤, результат в≥дображенн¤ стаЇ одн≥Їю ≥з складових життЇд≥¤льност≥ ≥нших людей, тобто набуваЇ соц≥ального зм≥сту ≥ разом з тим рол≥ чинника, що зумовлюЇ взаЇмод≥ю людейї [3, с. 9]. ѕ≥дкреслене Ї п≥дірунт¤м дл¤ розгл¤ду цього ¤вища ¤к соц≥ально-психолог≥чного кл≥мату, тому що тут автори ч≥тко визначили психолог≥чний механ≥зм перетворенн¤ ≥ндив≥дуальних псих≥чних стан≥в ≥ндив≥д≥в в ≥нтегровану м≥жлюдську, м≥жособист≥сну взаЇмод≥ю, ¤ка Ї соц≥ально-психолог≥чним феноменом. ќднак автори чомусь пропонують дл¤ визначенн¤ цього ¤вища пон¤тт¤ "психолог≥чний кл≥мат". Ѕлизькими до аргумент≥в цих автор≥в думками доводить свою точку зору ≥ . . ѕлатонов: Ђјле психолог≥чний кл≥мат може визначатис¤ т≥льки впливом зовн≥шнього ф≥зичного середовища ≥ т≥льки на одну особист≥сть, прикладом цього Ї засоби техн≥чноњ естетики. ÷е не враховують, коли ототожнюють пон¤тт¤ "психолог≥чний кл≥мат " ≥ "соц≥ально-психолог≥чний кл≥мат" [19, с. 112]. ћи вважаЇмо, що ≥ в цьому випадку вплив ф≥зичного середовища на одну особист≥сть породжуЇ певний псих≥чний стан, ¤кий не може бути психолог≥чним кл≥матом одн≥Їњ людини Ч це нонсенс, абсурд. “≥льки складне поЇднанн¤ (не арифметична сума) псих≥чних стан≥в к≥лькох особистостей (хоч вони ≥ виникають п≥д впливом ф≥зичного середовища) може породити ≥нтегральне соц≥ально-психолог≥чне ¤вищеЧсоц≥ально-психолог≥чний кл≥мат групи, колективу. “ут спрацьовують соц≥ально-психолог≥чн≥ механ≥зми нав≥юванн¤, псих≥чного зараженн¤, насл≥дуванн¤. ” цьому питанн≥ ми погоджуЇмос¤ з думкою Ѕ. ƒ. ѕариг≥на, ¤кий не розр≥зн¤Ї пон¤тт¤ психолог≥чного кл≥мату ≥ соц≥ально-психолог≥чного кл≥мату. ¬≥н напол¤гаЇ на тому, що "будь-¤кий про¤в псих≥чноњ д≥¤льност≥ людини Ї вищою м≥рою соц≥ально-психолог≥чним. р≥м того, треба бачити в≥дм≥нн≥сть м≥ж: тим, що створюЇ сенс ¤вища, ¤ке вивчають, його сутн≥сть, ≥ тим, що характеризуЇ чинники, ¤к≥ на нього впливають, а це, звичайно, не даЇ п≥дстави дл¤ ототожнюванн¤ самого феномену кл≥мату з жодним ≥з цих чинник≥в" [18, с.12]. «г≥дно з останн≥м, вважаЇмо неправильним вм≥щенн¤ до соц≥ально-психолог≥чного кл≥мату "способ≥в повед≥нки ≥ взаЇмод≥њ людей" [24, с.361]. јдже способи повед≥нки Ї зовн≥шн≥м про¤вом кл≥мату. «агальним у б≥льшост≥ визначень Ї твердженн¤ про те, що соц≥ально-психолог≥чний кл≥мат Ї переважним досить стаб≥льним настроЇм. ќтже, соц≥ально-психолог≥чний кл≥мат Ч це дом≥нуючий у конкретному колектив≥ (груп≥) в≥дносно ст≥йкий псих≥чний настр≥й, ¤кий формуЇтьс¤ на основ≥ псих≥чного в≥дображенн¤ умов житт¤ ≥ д≥¤льност≥ в м≥жособист≥сн≥й взаЇмод≥њ. ” цьому визначенн≥ в≥дображено атрибутн≥ ознаки соц≥ально-психолог≥чного кл≥мату: його притаманн≥сть конкретному колективу (груп≥) ¤к те, що характерне дл¤ цього колективу, "≥ндив≥дуальне"; його в≥дносна стаб≥льн≥сть; його залежн≥сть в≥д усього, що оточуЇ людей, що Ї в них усередин≥, а це все п≥дсв≥домо або св≥домо в≥дображаЇтьс¤ у псих≥ц≥ кожного члена колективу (групи); його обовТ¤зковий м≥жособист≥сний генезис (адже т≥льки у взаЇмод≥њ людей може створюватис¤ цей псих≥чний настр≥й). ¬. II. азм≥ренко [10] напол¤гаЇ па тому, щоб не ототожнювати пон¤ть "соц≥ально-психолог≥чний кл≥мат" ≥ "орган≥зац≥йний кл≥мат", адже соц≥ально-психолог≥чний кл≥мат част≥ше визначаЇтьс¤ на основ≥ безпосередн≥х м≥жособист≥сних взаЇмин ≥ сп≥лкуванн¤, що притаманне малим групам. ќднак, ¤к справедливо зазначаЇ автор, Ђтут ми маЇмо справу з зовс≥м ≥ншими психолог≥чними реальност¤ми, тобто ¤к≥сть "безпосередн≥сть" стосунк≥в переходить в ¤к≥сть "складного опосередкуванн¤" цих стосунк≥вї [10, с. 106]. ƒал≥ в≥н ц≥лком справедливо зазначаЇ, що в орган≥зац≥њ, структуру ¤коњ становл¤ть п≥дрозд≥ли, "сума 3-5 соц≥ально-психолог≥чних кл≥мат≥в не Ї загальним соц≥ально-психолог≥чним кл≥матом ц≥Їњ умовноњ орган≥зац≥њ, адже стан ¤к≥сних особливостей кл≥мату орган≥зац≥њ або орган≥зац≥йного кл≥мату в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д суми соц≥ально-психолог≥чних проблем м≥жособист≥сних взаЇмин в кожному п≥дрозд≥л≥" [10, 9]. “аким чином, автор зробив глибокий анал≥з ≥стотних в≥дм≥нностей соц≥ально-психолог≥чного кл≥мату в окремих п≥дрозд≥лах (наприклад, осв≥т¤нських орган≥зац≥¤х Ч клас, студентська група, колектив кафедри, лаборатор≥њ тощо) ≥ кл≥мату орган≥зац≥њ, до ¤коњ вход¤ть ц≥ п≥дрозд≥ли (школа, факультет, в≥дд≥л тощо). ћи згодн≥ з тим, що в орган≥зац≥њ ¤к велик≥й соц≥альн≥й груп≥ орган≥зац≥йний кл≥мат не Ї сумою кл≥мат≥в п≥дрозд≥л≥в. “ут можна розгл¤дати соц≥ально-психолог≥чний кл≥мат орган≥зац≥њ ¤к ≥нтегративне утворенн¤ м≥жгруповоњ взаЇмод≥њ. –оль кер≥вника-менеджера в цьому випадку пол¤гаЇ в "≥нтеграц≥њ, координац≥њ, концентрац≥њ", ¤к вважаЇ ¬. ѕ. азм≥ренко [10], сп≥льних д≥й колектив≥в п≥дрозд≥л≥в ≥ окремих прац≥вник≥в навколо головних ц≥нностей орган≥зац≥њ. ÷≥ м≥ркуванн¤ мають методолог≥чне значенн¤ з точки зору виробленн¤ в≥дпов≥дних методик д≥агностуванн¤ орган≥зац≥йного кл≥мату, адже соц≥ометричне досл≥дженн¤, наприклад, можна застосовувати т≥льки дл¤Дмалих груп. ќтже, соц≥ально-психолог≥чний кл≥мат будь-¤коњ установи (закладу) осв≥ти породжуЇтьс¤ м≥жособист≥сною взаЇмод≥Їю, ¤ка опосередковуЇ не т≥льки м≥жособист≥сн≥ впливи, а й впливи навколишнього ф≥зичного середовища: речей, предмет≥в, ¤вищ природи, тварин тощо. Ќастр≥й одн≥Їњ людини впливаЇ на настр≥й ≥ншоњ, позначаЇтьс¤ на р≥зноман≥тних актах повед≥нки, д≥¤льност≥, житт≥ людини. –. X. Ўакуров пропонуЇ розгл¤дати психолог≥чний кл≥мат з урахуванн¤м трьох особливостей: психолог≥чноњ, соц≥альноњ та соц≥ально-психолог≥чноњ. "ѕсихолог≥чна сторона кл≥мату, Ч пише –. X. Ўакуров, Ч розкриваЇтьс¤ в емоц≥йних, вольових та ≥нтелектуальних станах ≥ властивост¤х групи (так можна говорити про атмосферу оптим≥зму, страху, ц≥леспр¤мованост≥ або вольовоњ розслабленост≥, творчого пошуку та ≥нтелектуальноњ активност≥ людини тощо)" [27, с. 55]. —истематизац≥¤ таких терм≥н≥в, ¤к "м≥крокл≥мат", "психолог≥чний кл≥мат", "соц≥ально-психолог≥чний кл≥мат", "морально-психолог≥чний кл≥мат" тощо, спри¤Ї п≥двищенню науковост≥ щодо њх анал≥зу, поглибленню компетентност≥ менеджера осв≥ти ≥з соц≥альноњ психолог≥њ, а через нењЧп≥двищенню ¤кост≥ його роботи з людьми. Ќ.Ћ. олом≥нський [12] виходить з такоњ класиф≥кац≥њ цих пон¤ть:
ƒосл≥дники зазначають р≥зн≥ компоненти соц≥ально-психолог≥чного кл≥мату, але част≥ше напол¤гають саме на тому, що кл≥мат створюють емоц≥йн≥ характеристики. ƒл¤ менеджменту в осв≥т≥ важливо, ¤к ми вважаЇмо, вивчати ≥ враховувати емоц≥йн≥ аспекти кл≥мату ¤к стани переживанн¤ задоволеност≥ або незадоволеност≥ членами колективу тими значущими рисами, ¤вищами, ¤к≥ притаманн≥ даному колективу. –ефлекс≥¤ ц≥Їњ задоволеност≥ Ї когн≥тивним компонентом кл≥мату. ÷е Ї внутр≥шнЇ усв≥домленн¤ кл≥мату прац≥вниками установи. ќднак необх≥дно також оц≥нювати модальн≥сть соц≥ально-психолог≥чного кл≥мату з точки зору зовн≥шнього суб'Їкта управл≥нн¤ [24]. ѕро високу духовну культуру, ¤ка необх≥дна педагог≥чному колективу, не раз писав ¬. ќ. —ухомлинський, а саме, про створений ≥ вихований ним педагог≥чний колектив павлиськоњ школи: "Ќаш педагог≥чний колектив Ч творча сп≥вдружн≥сть однодумц≥в, кожний вносить св≥й ≥ндив≥дуальний внесок у колективну творч≥сть, кожний збагачуючись духовно завд¤ки творчост≥ колективу, в той же час духовно збагачуЇ своњх товариш≥в" [23, с. 67]. ¬. ќ. —ухомлинський, ¤к бачимо, визначаЇ так≥ важлив≥ риси позитивного, спри¤тливого соц≥ально-психолог≥чного кл≥мату, ¤к товариський взаЇмовплив ус≥х член≥в колективу один до одного, Їдн≥сть њх позитивних спр¤мувань[13]. ƒумки соц≥альних психолог≥в щодо "портрета" здорового, спри¤тливого соц≥ально-психолог≥чного кл≥мату спр¤мован≥ на визначенн¤ в колектив≥ гуман≥стичних взаЇмин, поЇднаних з певним р≥внем взаЇмов≥дпов≥дальност≥. Ќаприклад, Ѕ. ƒ. ѕариг≥н визначаЇ: "ѕеревага ≥ ст≥йк≥сть атмосфери взаЇмноњ уваги, поважного ставленн¤ до людини, духу товариства, що поЇднуЇтьс¤ з високою внутр≥шньою дисципл≥ною, принципов≥стю та в≥дпов≥дальн≥стю, з вимоглив≥стю ¤к до ≥нших, так ≥ до себе, Ч такими Ї основн≥ риси здорового морально-психолог≥чного кл≥мату" [18, с. 19]. . . √рищенко вважаЇ, що "чим б≥льше турботи ви¤вл¤Ї колектив щодо р≥зноман≥тних стор≥н життЇд≥¤льност≥ особистост≥, чим б≥льше уваги прид≥л¤Ї њњ матер≥альним ≥ духовний запитам, тим багатшим ≥ ¤скрав≥шим Ї сам колектив" [22, с.60]. –. —. ЌЇмов ≥ ј. √. ирпичник висловлюють твердженн¤, що "дл¤ психолог≥чно здорового колективу характерними Ї висока моральна атмосфера, дружн≥сть, почутт¤ обов'¤зку та в≥дпов≥дальност≥, взаЇмна вимоглив≥сть. ” так≥й атмосфер≥, вважають автори, легко працювати та вдосконалювати своњ знанн¤. Ќездоровий психолог≥чний кл≥мат гальмуЇ розвиток колективу ≥ особистост≥ в ньому. ¬≥н пов'¤заний з негативними емоц≥¤ми, ¤к≥ руйнують взаЇмини, знижують ефективн≥сть колективноњ прац≥" [17, с.47]. як бачимо, р≥зн≥ автори п≥дкреслюють дещо р≥зн≥ властивост≥ кл≥мату, але њх об'ЇднуЇ думка про поЇднанн¤ в характеристиц≥ спри¤тливого, здорового соц≥ально-психолог≥чного кл≥мату двох основних ознак: у колектив≥ з таким кл≥матом кожна людина в≥дчуваЇ себе позитивно, комфортно, в цьому колектив≥ досить високий р≥вень взаЇмноњ вимогливост≥, спр¤мованост≥ на висок≥ результати в сп≥льн≥й прац≥. ÷ей факт маЇ методичну значущ≥сть, адже здоровим кл≥матом не може бути такий настр≥й, коли вс≥м добре, але вони погано працюють. р≥м того, не можна погодитис¤ ≥ з таким псих≥чним настроЇм, коли вимоглив≥сть тут на р≥вн≥, але в установ≥ осв≥ти в≥дсутн¤ взаЇмодопомога в стосунках м≥ж прац≥вниками, люд¤м бракуЇ люд¤ност≥, гуманного ставленн¤ один до одного. √. ¬. ѕлеханов цю ≥дею визначав так: "ѕродуктивн≥сть прац≥ дос¤гне найб≥льшоњ висоти т≥льки там, де людина буде займатис¤ улюбленим зан¤тт¤м в оточенн≥ симпатичних дл¤ нењ товариш≥в". “ут, ¤к бачимо, подана "формула усп≥ху", ¤ку сл≥д запам'¤тати кожному, хто орган≥зовуЇ працю колективу. “аким чином, все попереднЇ щодо погл¤д≥в видатних педагог≥в, соц≥альних психолог≥в на характеристики такого соц≥ально-психолог≥чного кл≥мату, ¤кий може бути визнаний щодо менеджменту в осв≥т≥ ¤к здоровий, спри¤тливий, узагальнимо в табл. 1. як бачимо, в ц≥й таблиц≥ подано характеристику соц≥ально-психолог≥чного кл≥мату ¤к такого феномену, в ¤кому поЇднан≥ емоц≥йн≥, когн≥тивн≥, повед≥нков≥ компоненти. якщо пор≥вн¤ти систему ставлень, що становить соц≥ально-психолог≥чний кл≥мат, ≥з системою ставлень, ¤ка, за ¬. ћ. ћ'¤сищевим, Ї основним конструктом кожноњ особистост≥, то можна побачити в кл≥мат≥ про¤в "особистост≥", "≥ндив≥дуальност≥" групи, колективу. ќтже, м≥крокл≥мат конкретного закладу (установи) осв≥ти формуЇтьс¤ п≥д впливом макросередовища (соц≥ально-економ≥чн≥ умови житт¤ ≥ прац≥ людей), особливостей соц≥альноњ орган≥зац≥њ, тобто системи осв≥ти ≥ м≥кросередовища (мала група, первинний колектив). “аблиц¤ 1
«овн≥шн≥ми щодо певного закладу осв≥ти, ¤кий не ≥снуЇ ≥зольовано, чинниками, ¤к≥ впливають на формуванн¤ м≥крокл≥мату в ньому, Ї так≥ особливост≥ макросередовища:
«овн≥шн≥ чинники впливають на соц≥ально-психолог≥чний кл≥мат не безпосередньо, а через соц≥ально-психолог≥чн≥ насл≥дки цих загальних чинник≥в. “ак, техн≥чний прогрес сусп≥льства супроводжуЇтьс¤ ≥нтенсиф≥кац≥Їю та ускладненн¤м псих≥чноњ д≥¤льност≥ окремоњ людини. ÷им обумовлена б≥льша напружен≥сть нервовоњ системи, що, у свою чергу, може негативно впливати на взаЇмини людей. ѕерсон≥ф≥кац≥¤ особистост≥, тобто потреба у самовизначенн≥, спри¤Ї зростанню р≥вн¤ домагань кожноњ людини, почутт¤ власноњ г≥дност≥, що теж впливаЇ на сум≥сн≥сть людей, на характер њхн≥х взаЇмин. ¬плив ринковоњ економ≥ки на весь спос≥б житт¤ нашого народу позначаЇтьс¤ на взаЇминах людей, спри¤ючи зростанню матер≥альних потреб, прагматизац≥њ ставленн¤ до оточенн¤. ¬се це не може не впливати на формуванн¤ морально-психолог≥чного кл≥мату в будь-¤кому колектив≥. ƒецентрал≥зац≥¤ системи осв≥ти, п≥двищенн¤ рол≥ мун≥ципальних орган≥в управл≥нн¤ посилюють значенн¤ м≥крокл≥мату в кожному конкретному колектив≥, бо зовн≥шн¤ регламентац≥¤ житт¤ колективу послаблюЇтьс¤. ¬иди психолог≥чного кл≥мату в осв≥тн≥х орган≥зац≥¤хѕсихолог≥чний кл≥мат, ¤кий спостер≥гаЇтьс¤ у р≥зних осв≥тн≥х колективах, може р≥знитис¤ за своњм зм≥стом ≥ спр¤муванн¤м. « огл¤ду на це виокремлюють три основних види психолог≥чного кл≥мату: з позитивною, негативною ≥ нейтральною спр¤мован≥стю. л≥мат ≥з позитивною спр¤мован≥стю маЇ назву спри¤тливого, або здорового, з негативною спр¤мован≥стю Ч неспри¤тливого, або нездорового. л≥мат, спр¤мован≥сть ¤кого ч≥тко не визначено, називаЇтьс¤ нейтральним. ожен ≥з цих вид≥в кл≥мату маЇ характерн≥ ознаки Ч ¤к суб'Їктивного (внутр≥шнього), так ≥ об'Їктивного (зовн≥шнього) характеру. “ак, дл¤ спри¤тливого психолог≥чного кл≥мату характерн≥ певн≥ суб'Їктивн≥ ознаки, що розкривають його внутр≥шню сутн≥сть:
—л≥д зазначити, що проблема взаЇмноњ дов≥ри м≥ж людьми в орган≥зац≥њ Ї одн≥Їю з найактуальн≥ших проблем, що досл≥джуютьс¤ нин≥ в орган≥зац≥йн≥й психолог≥њ. “акий внутр≥шн≥й психолог≥чний кл≥мат у колектив≥ зумовлюЇ й в≥дпов≥дн≥ об'Їктивн≥ (зовн≥шн≥) показники спри¤тливого психолог≥чного кл≥мату, зокрема це:
в≥дсутн≥сть напруженост≥, конфл≥ктност≥ в колектив≥ (¤к м≥ж "р¤довими" членами колективу, так ≥ м≥ж кер≥вником та п≥длеглими). ƒл¤ неспри¤тливого психолог≥чного кл≥мату в осв≥тн≥х колективах характерн≥ протилежн≥ ознаки:
≤ншими словами, можна стверджувати, що за неспри¤тливо-психолог≥чного кл≥мату колектив ≥ кожен прац≥вник ≥снують и ≥зольовано один в≥д одного, вони наче "розведен≥" в час≥ та простор≥. «розум≥ло, це призводить ≥ до невисоких результат≥в у робот≥, до незадов≥льноњ дисципл≥ни, напруженост≥ в особистих стосунках, конфл≥ктност≥, зумовлюЇ бажанн¤ зм≥нити м≥сце роботи тощо. Ќейтральний психолог≥чний кл≥мат характеризуЇтьс¤ певною збалансован≥стю ¤к суб'Їктивних, так ≥ об'Їктивних ознак, проте Ї нест≥йким ≥ в будь-¤кий момент може схилитис¤ в той чи ≥нший б≥к. –оль психолог≥чного кл≥мату в забезпеченн≥ ефективного управл≥нн¤ осв≥тн≥ми орган≥зац≥¤миѕсихолог≥чний кл≥мат будь-¤кого осв≥тнього колективу Ї своЇр≥дною еколог≥чною характеристикою, ¤ка забезпечуЇ ефективну взаЇмод≥ю осв≥тнього колективу в ц≥лому й зокрема кожного його члена з оточенн¤м. ¬иход¤чи з≥ структури психолог≥чного кл≥мату, ¤ка охоплюЇ так≥ чотири напр¤ми Ч ставленн¤ член≥в осв≥тн≥х колектив≥в до сп≥льноњ справи, один до одного, до ту в ц≥лому та до самих себе, можна говорити про значенн¤ психолог≥чного кл≥мату в процес≥ управл≥нн¤ осв≥тн≥ми колективами. —тосовно такого безпосереднього ≥ пров≥дного ви¤ву психолог≥чного кл≥мату, ¤ким Ї ставленн¤ член≥в колективу до сп≥льноњ справи, сл≥д наголосити, що зм≥ст ≥ спр¤мован≥сть психолог≥чного кл≥мату пикою м≥рою визначають ступ≥нь залученн¤ кожного члена колективу до сп≥льноњ д≥¤льност≥, р≥вень його фаховоњ та соц≥альноњ активност≥, працездатност≥. «а спри¤тливого психолог≥чного кл≥мату спостер≥гаЇтьс¤ досить високий р≥вень такого залученн¤ та активност≥, к≥льки навколишнЇ "еколог≥чне" тло стимулюЇ член≥в колективу до максимальноњ в≥ддач≥ сил, пошук≥в нових, нетрадиц≥йних п≥дход≥в, ¤к≥ б спри¤ли дос¤гненню колективом нових усп≥х≥в, а, отже, зб≥льшували б добробут ≥ колективу, ≥ кожного його члена. ѕр¤мо протилежними характеристиками (пасивн≥стю, байдуж≥стю) характеризуватиметьс¤ д≥¤льн≥сть член≥в осв≥тнього колективу за неспри¤тливого, чи нав≥ть нейтрального, психолог≥чного кл≥мату. ≈фективн≥сть базових управл≥нських процес≥в (плануванн¤, орган≥зац≥¤ та контроль) також залежатиме в≥д психолог≥чного кл≥мату. —при¤тливий психолог≥чний кл≥мат даЇ змогу кер≥вников≥ забезпечити б≥льш ірунтовне розум≥нн¤ членами колективу основних ц≥лей (на етап≥ плануванн¤), швидку моб≥л≥зац≥ю колективу на њх виконанн¤ (на етап≥ орган≥зац≥њ) та зд≥йсненн¤ оперативноњ зв≥тност≥ (на етап≥ контролю). ÷е, в свою чергу, допомагатиме кер≥вников≥ у прийн¤тт≥ адекватних управл≥нських р≥шень, ефективн≥шому д≥ловому сп≥лкуванню. јналог≥чною Ї роль психолог≥чного кл≥мату й у ставленн≥ член≥в колективу один до одного. “ак, у колективах, де пануЇ кл≥мат ≥з позитивною спр¤мован≥стю, м≥жособист≥сн≥ стосунки переважно позначен≥ взаЇмоповагою та взаЇмоп≥дтримкою, ≥ що характерно, ¤к у процес≥ горизонтальних, так ≥ в процес≥ вертикальних ("згори донизу" ≥ "знизу вгору") управл≥нських стосунк≥в. ” процес≥ управл≥нн¤ це надаЇ змогу кер≥вников≥ осв≥тньоњ орган≥зац≥њ в≥льно встановлювати психолог≥чний контакт ≥з прац≥вниками, забезпечувати усп≥шну реал≥зац≥ю р≥зноман≥тних форм д≥ловоњ комун≥кац≥њ, зд≥йснювати ефективний вплив на прац≥вник≥в, ураховувати њхню мотивац≥ю, прид≥л¤ти значну увагу неформальним засобам сп≥лкуванн¤, що орган≥чно доповнюють формальн≥ ≥ спри¤ють формуванню у член≥в колективу почутт¤ емоц≥йного задоволенн¤ належн≥стю саме до цього колективу. ер≥вникам осв≥тн≥х колектив≥в, у ¤ких дл¤ м≥жособист≥сних стосунк≥в характерна певна напружен≥сть, доводитьс¤ докладати значно б≥льше зусиль дл¤ налагодженн¤ д≥ловоњ комун≥кац≥њ, оск≥льки вона залишаЇтьс¤ переважно формальною, не враховуЇ потреб, мотив≥в, емоц≥йних стан≥в прац≥вник≥в, а також переобт¤жена комун≥кативними бар'Їрами. —тосовно опосередкованих ви¤в≥в психолог≥чного кл≥мату, то варто насамперед в≥дзначити роль психолог≥чного кл≥мату у формуванн≥ в≥дпов≥дного ставленн¤ член≥в колективу до св≥ту в ц≥лому. ÷е ви¤вл¤Їтьс¤, насамперед, у ступен≥ задоволенн¤ потреб вищого пор¤дку членами осв≥тн≥х колектив≥в:
” колективах, де пануЇ позитивний психолог≥чний кл≥мат (хоч сл≥д пам'¤тати й про ≥нш≥ соц≥альн≥ чинники, так≥, зокрема, ¤к с≥м'¤, неформальн≥ групи, сусп≥льство в ц≥лому), прац≥вники, зазвичай, усп≥шно реал≥зують ц≥ потреби, що забезпечуЇ формуванн¤ в них почутт¤ задоволенн¤ своЇю д≥¤льн≥стю, позитивного, оптим≥стичного ставленн¤ до св≥ту, спри¤Ї виникненню нових соц≥огенних потреб, значну частину ¤ких можна реал≥зувати переважно у профес≥йн≥й д≥¤льност≥. ÷е, в свою чергу, п≥двищуЇ ефективн≥сть управл≥нн¤ осв≥тн≥ми колективами, оск≥льки актуал≥зуЇ матер≥альн≥ та духовн≥ потреби прац≥вник≥в, спри¤Ї осмисленню та анал≥зу шл¤х≥в њх дос¤гненн¤, хоч ≥ потребуЇ в≥д кер≥вник≥в пошуку б≥льш нових та динам≥чних засоб≥в управл≥нн¤, ¤к≥ забезпечували б потреби колективу загалом ≥ кожного прац≥вника зокрема. ” колективах ≥з нейтральним або негативним психолог≥чним кл≥матом так≥ потреби залишаютьс¤ нереал≥зованими, а тому там панують настроњ невдоволенн¤ св≥том, песим≥зму, схильн≥сть до пост≥йних стресових ситуац≥й, а отже, кер≥вников≥ осв≥тньоњ установи сл≥д докласти неаби¤ких зусиль дл¤ того, щоб принаймн≥ вивести своњх прац≥вник≥в ≥з такого стану. ¬плив психолог≥чного кл≥мату на св≥тобаченн¤ прац≥вник≥в ви¤вл¤Їтьс¤ також ≥ в формуванн≥ певних ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й. ” колективах з≥ спри¤тливим психолог≥чним кл≥матом великоњ значущост≥, кр≥м матер≥альних ц≥нностей, набувають ≥ так≥, ¤к "творча робота", "можлив≥сть реал≥зац≥њ себе ¤к профес≥онала", "на¤вн≥сть друз≥в, колег у колектив≥". ¬икористовуючи цю обставину, кер≥вник може створити додатков≥ резерви дл¤ ефективного управл≥нн¤. Ќасамк≥нець сл≥д нагадати, що суттЇвим чинником, ¤кий визначаЇ ефективн≥сть управл≥нн¤ осв≥тн≥ми колективами, Ї така складова психолог≥чного кл≥мату, ¤к ставленн¤ прац≥вник≥в осв≥тн≥х установ до самих себе. ” колективах ≥з спри¤тливим психолог≥чним кл≥матом, завд¤ки дос¤гненн¤м у профес≥йн≥й д≥¤льност≥, т≥сним м≥жособист≥сним контактам та в≥дсутност≥ конфл≥кт≥в, у прац≥вник≥в переважаЇ чутт¤ задоволенн¤ своњм статусом, позитивне ставленн¤ до с себе, що, в свою чергу, спри¤Ї зростанню активност≥ прац≥вник≥в, ви¤ву њхньоњ творчоњ енерг≥њ. ¬одночас вимогливе ставленн¤ прац≥вник≥в одне до одного, доброзичлива критика спри¤ють становленню адекватноњ самооц≥нки, саморегул¤ц≥њ та самоконтролю. ќр≥Їнтац≥¤ на висок≥ показники у профес≥йн≥й д≥¤льност≥ позитивно впливаЇ на формуванн¤ у член≥в колективу потреби в самоанал≥з≥, самовдосконаленн≥ та самотворчост≥, що врешт≥-решт даЇ змогу кер≥вников≥ ставити перед колективом б≥льш складн≥ профес≥йн≥ завданн¤ та забезпечувати б≥льш ≥нтенсивний пошук шл¤х≥в дос¤гненн¤ њх. ” колективах ≥з неспри¤тливим психолог≥чним кл≥матом, ¤ким досить часто притаманний невисокий соц≥альний ≥ профес≥йний статус, у багатьох прац≥вник≥в може виникати негативне сприйманн¤ самих себе, своЇр≥дний комплекс меншовартост≥, особливо в пор≥вн¤нн≥ з прац≥вниками з б≥льш "престижних" колектив≥в. ¬≥дсутн≥сть же бажанн¤ допомогти одне одному, байдуже, формальне ставленн¤ до роботи колег зумовлюЇ досить часто й неадекватну самооц≥нку (завищену або занижену) ≥ в≥дсутн≥сть саморегул¤ц≥њ та самоконтролю. ” таких колективах, ¤к правило, або майже в≥дсутн¤ ор≥Їнтац≥¤ на профес≥йний та особист≥сний розвиток, або притаманна лише окремим прац≥вникам, оск≥льки загальна т атмосфера в таких колективах надзвичайно слабка. ќтже, анал≥зуючи природу та зм≥ст психолог≥чною кл≥мату в осв≥тньому колектив≥, необх≥дно звернути увагу на два основн≥ аспекти. « одного боку, психолог≥чний кл≥мат Ї суб'Їктивним в≥дображенн¤м об'Їктивноњ реальност≥, тобто життЇд≥¤льност≥ конкретного колективу, а з ≥ншого Ч в≥н Ї суттЇвим чинником впливу на ефективн≥сть д≥¤льност≥ колективу, на процеси управл≥нн¤ ним. ожному кер≥вников≥ сл≥д будь-що забезпечити Ђзворотний зв'¤зокї з колективом, тобто бути об≥знаним ≥з його психолог≥чним настроЇм, ум≥ти регулювати й прогнозувати психолог≥чний кл≥мат. ј це передбачаЇ знанн¤ психолог≥чних чинник≥в, що визначають зм≥ст ≥ характер психолог≥чного кл≥мату. „инники, що впливають на формуванн¤ психолог≥чного кл≥мату в осв≥тн≥х орган≥зац≥¤х„инники, ¤к≥ визначають зм≥ст ≥ становленн¤ психолог≥чного кл≥мату в осв≥тн≥х установах, можна об'Їднати в дв≥ групи: а) чинники макросередовища; б) чинники м≥кросередовища. „инники макросередовища пов'¤зан≥ з особливост¤ми розвитку того соц≥уму, в ¤кому функц≥онуЇ осв≥тн≥й колектив. ƒо ц≥Їњ групи належить к≥лька п≥дгруп:
ѕервинн≥ та вторинн≥ колективи т≥сно взаЇмопов'¤зан≥ такими в≥дпов≥дними структурними ≥ функц≥ональними зв'¤зками, ¤к:
ј тому характеристики д≥¤льност≥ та м≥жособист≥сноњ взаЇмод≥њ, що притаманн≥ вторинним колективам заклад≥в середньоњ осв≥ти, можуть безпосередньо впливати на стиль д≥¤льност≥ та м≥жособист≥сн≥ стосунки в первинних колективах. якщо, наприклад, у колектив≥ школи пануЇ атмосфера д≥ловитост≥, творчост≥, взаЇмодопомоги, то така сама атмосфера пануватиме у колективах предметних кафедр, адже вторинний колектив н≥би задаЇ тон життЇд≥¤льност≥ первинних колектив≥в. ≤ навпаки, ¤кщо педагог≥чний колектив школи не ви¤вл¤Ї в≥дпов≥дноњ активност≥, Ї пасивним у визначенн≥ ц≥лей д≥¤льност≥ та способ≥в дос¤гненн¤ њх, то й колективи предметних кафедр здеб≥льшого не ви¤вл¤ють ≥н≥ц≥ативи, оск≥льки њњ н≥хто не стимулюЇ й не оц≥нюЇ. «розум≥ло, що можлив≥ й так≥ ситуац≥њ, коли за пасивност≥ вторинних колектив≥в де¤к≥ первинн≥, особливо т≥, л≥дерам ¤ких властив≥ самост≥йн≥сть ≥ д≥ловит≥сть, можуть ви¤вл¤ти власну ≥н≥ц≥ативу щодо розв'¤занн¤ актуальних осв≥тньо-педагог≥чних завдань. ѕроте це лише вин¤тки ≥з загального правила, ¤к≥, до того ж, здатн≥ породжувати почутт¤ недов≥ри, заздрощ≥в скептицизму у своњх колег з ≥нших первинних колектив≥в. ≤нша група Ч це чинники м≥кросередовища, ¤к≥ мають стосунок до матер≥альних ≥ духовних процес≥в, що в≥дбуваютьс¤ в колектив≥. ѕом≥ж них найважлив≥шими Ї т≥, що наведен≥ нижче. ќсобливост≥ матер≥ально-економ≥чних, технолог≥чних, сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних умов прац≥ в конкретному колектив≥. якщо, скаж≥мо, вс≥ вчител≥, ¤к≥ працюють у рамках одн≥Їњ предметноњ кафедри (методоб'Їднанн¤) матимуть нормальн≥ умови дл¤ обладнанн¤ предметних каб≥нет≥в, достатнЇ ф≥нансуванн¤ дл¤ придбанн¤ наочного приладд¤ та пос≥бник≥в, то психолог≥чний кл≥мат у колектив≥ кафедри буде здоровим (звичайно, за дотриманн¤ ≥нших умов, розгл¤нутих у попередн≥х розд≥лах). якщо ж матер≥ально-ф≥нансов≥ можливост≥ дл¤ створенн¤ нормальних умов прац≥ будуть недостатн≥ми або в≥дпов≥дн≥ ресурси розпод≥л¤тимутьс¤ без урахуванн¤ об'Їктивних критер≥њв, це може спричинити виникненн¤ невдоволенн¤, роздратуванн¤, напружених стосунк≥в м≥ж окремими педагог≥чними прац≥вниками. Ќеобх≥дним також Ї забезпеченн¤ належних орган≥зац≥йно-управл≥нських умов у колектив≥ (ч≥тке визначенн¤ соц≥ально-профес≥йних ролей ≥ в≥дображенн¤ њх у посадових ≥нструкц≥¤х, обірунтуванн¤ завдань ≥ вимог, ¤к≥ висуваютьс¤ до кожного прац≥вника зокрема та колективу в ц≥лому, використанн¤ р≥зноман≥тних форм матер≥ального та морального стимулюванн¤ тощо). ќрган≥зац≥йно-управл≥нськ≥ негаразди ≥нод≥ можуть б≥льш негативно позначатис¤ на робот≥ колективу, н≥ж незадов≥льн≥ матер≥ально-техн≥чн≥ умови. —л≥д зазначити, що вс≥ чинники макросередовища част≥ше д≥ють опосередковано Ч через чинники, що обумовлюють певну морально-психолог≥чну атмосферу в конкретному колектив≥. ѕор¤д з цими чинниками сл≥д також зазначити серед зовн≥шн≥х, але досить стаб≥льно д≥ючих так≥, ¤к≥ ми умовно назвали профес≥йно-психолог≥чними. …детьс¤ про в≥дносно високий р≥вень осв≥ти, профес≥йну звичку вс≥х педагог≥чних прац≥вник≥в навчати вс≥х довкола ≥ складне ставленн¤ до зауважень у св≥й б≥к. р≥м цього, треба враховувати також статев≥ особливост≥ ж≥ночоњ психолог≥њ, ¤к≥ ≥стотно впливають на м≥крокл≥мат. як св≥дчать нейропсихолог≥чн≥ досл≥дженн¤ , асиметр≥¤ п≥вкуль мозку ≥ перевага правокульних серед ж≥нок ≥ б≥льшоњ включеност≥ в них правокульних функц≥й (перевага першоњ сигнальноњ системи, емоц≥й, наочно-образного мисленн¤ та ≥н.) зумовлюЇ специф≥ку колектив≥в установ (заклад≥в) осв≥ти. ќтже, основними чинниками, ¤к≥ впливають на формуванн¤ соц≥ально-психолог≥чного кл≥мату в заклад≥ осв≥ти, Ї:
р≥м того, ставленн¤ кер≥вника до п≥длеглих ≥ його соц≥ально-психолог≥чне в≥дбитт¤ ¤к задоволеност≥ чи незадоволеност≥ стосунками з кер≥вником ≥ характером сп≥лкуванн¤ з ним, стилем кер≥вництва, особист≥стю кер≥вника Ї найб≥льш значущим у створенн≥ певного соц≥ально-психолог≥чного кл≥мату установи осв≥ти. ¬с¤ попередн¤ ≥нформац≥¤ про особливост≥ впливу р≥зних чинник≥в на м≥крокл≥мат колективу працюЇ на розробку напр¤м≥в його оптим≥зац≥њ та гуман≥зац≥њ. ¬ир≥зн¤ють так≥ напр¤ми:
¬ажливе значенн¤ мають також особливост≥ формальноњ структури в колектив≥, тобто характер оф≥ц≥йних орган≥зац≥йних зв'¤зк≥в, що встановились м≥ж членами колективу. ¬≥дпов≥дно до прийн¤тоњ у психолог≥њ класиф≥кац≥њ ≥снують три модел≥ сум≥сноњ д≥¤льност≥:
—пец≥альн≥ досл≥дженн¤, проведен≥ у виробничих колективах, засв≥дчили, що р≥вень груповоњ згуртованост≥, задоволенн¤ м≥жособист≥сними стосунками вищий у тих колективах, де функц≥онуЇ модель сум≥сно-взаЇмод≥ючоњ д≥¤льност≥, найнижчий Ч за сум≥сно-≥ндив≥дуальноњ д≥¤льност≥. јналог≥чну ситуац≥ю спостер≥гаЇмо й в осв≥тн≥х колективах. Ќа р≥вн≥ навчального закладу в ц≥лому (школи, г≥мназ≥њ) д≥Ї модель сум≥сно-≥ндив≥дуальноњ д≥¤льност≥, коли кожен учитель, незалежно в≥д ≥нших, виконуЇ свою частину загального завданн¤, визначеного дирекц≥Їю навчального закладу. ¬≥дтак ≥ розмањтт¤ м≥жособист≥сних стосунк≥в, ≥ ступ≥нь задоволенн¤ ними педагог≥чних прац≥вник≥в (особливо ¤кщо педагог≥чний колектив досить великий) Ї низькими. « ≥ншого боку, можна констатувати, що за сум≥сно-взаЇмод≥ючоњ д≥¤льност≥, ¤кщо завданн¤, визначен≥ дирекц≥Їю навчального закладу, виконуютьс¤ за безпосередньоњ та одночасноњ взаЇмод≥њ вс≥х член≥в колективу, згуртован≥сть таких колектив≥в, розмањтт¤ ≥ щир≥сть м≥жособист≥сних контакт≥в значно б≥льш≥. ј це спри¤Ї формуванню психолог≥чного кл≥мату з ч≥ткою позитивною спр¤мован≥стю. Ќа формуванн¤ психолог≥чного кл≥мату в осв≥тн≥х орган≥зац≥¤х впливаЇ також сп≥вв≥дношенн¤ формальноњ та неформальноњ структур колективу. Ќеформальна маЇ позитивне значенн¤ дл¤ формуванн¤ психолог≥чного кл≥мату тод≥, коли вона доповнюЇ формальну структуру, а не суперечить њй. оли йдетьс¤ про сп≥вв≥дношенн¤ формальноњ та неформальноњ структур в осв≥тн≥х колективах, сл≥д особливо наголосити на рол≥ кер≥вника осв≥тньоњ орган≥зац≥њ ¤к неформального л≥дера. Ќайкращим вар≥антом дл¤ забезпеченн¤ спри¤тливого психолог≥чного кл≥мату Ї такий, в ¤кому оф≥ц≥йний кер≥вник осв≥тньоњ орган≥зац≥њ водночас Ї неформальним його л≥дером. ƒосить часто спостер≥гаЇмо так≥ випадки у школах нового типу, ¤к≥ виникають, зазвичай, з ≥н≥ц≥ативи творчоњ групи педагог≥чних прац≥вник≥в, а њњ кер≥вник (неформальний л≥дер) п≥сл¤ оф≥ц≥йноњ реЇстрац≥њ навчального закладу стаЇ призначеним кер≥вником його. ѕроте така ситуац≥¤ можлива переважно у невеликих педагог≥чних колективах. Ѕ≥льш реальним ≥ ц≥лком прийн¤тним Ї вар≥ант, коли формальний ("д≥ловий") ≥ неформальний ("емоц≥йний") л≥дер взаЇмодоповнюють один одного. ѕроте таке орган≥чне поЇднанн¤ можна спостер≥гати, ¤кщо обидва л≥дери адекватно розум≥ють ≥ сприймають ц≥л≥ оф≥ц≥йного колективу, ¤кщо м≥ж ними встановлено нормальн≥ д≥лов≥, а ≥нод≥ й дружн≥ стосунки, ≥ ¤кщо вони св≥домо (чи несв≥домо) розпод≥л¤ють сфери свого впливу, не "блокуючи" один одного. якщо ж формальний ≥ неформальний л≥дери пост≥йно змагаютьс¤ "за владу", це може спричинити до виникненн¤ суттЇвих незгод у м≥жособист≥сних стосунках у колектив≥, що, зрозум≥ло, негативно позначатиметьс¤ й на психолог≥чному кл≥мат≥. ўе одним чинником м≥кросередовища, ¤кий в≥д≥граЇ важливу, а може, й вир≥шальну роль у формуванн≥ психолог≥чного кл≥мату в колектив≥, Ї стиль кер≥вництва. —при¤тливий психолог≥чний кл≥мат спостер≥гаЇтьс¤ переважно гам, де кер≥вник налаштований на демократичний стиль кер≥вництва, де пануЇ атмосфера партнерства ≥ взаЇмодопомоги, забезпечено ч≥тку орган≥зац≥ю прац≥. ¬ажливим чинником, ¤кий впливаЇ на психолог≥чний кл≥мат, Ї й р≥вень психолог≥чноњ сум≥сност≥ член≥в колективу, зокрема таких њхн≥х психолог≥чних характеристик, ¤к соц≥ально-профес≥йн≥ потреби та ≥нтереси, особливост≥ темпераменту й характеру, р≥вень профес≥йно-педагог≥чноњ п≥дготовки та майстерност≥, а також в≥кових ≥ статевих показник≥в. ќптимальне поЇднанн¤ таких характеристик забезпечуЇ найб≥льшу ефективн≥сть д≥¤льност≥ колективу. “ак, зокрема, зм≥ст ≥ спр¤мован≥сть психолог≥чного кл≥мату багато в чому залежить в≥д статевого складу колективу. Ќа жаль, нин≥ б≥льш≥сть педагог≥чних колектив≥в часто бувають суто ж≥ночими, тобто незбалансованими за статевим складом. ”насл≥док цього так≥ риси, ¤к уразлив≥сть, п≥двищена емоц≥йн≥сть, нестаб≥льн≥сть, властив≥ ж≥нкам, посилюютьс¤, дос¤гаючи нер≥дко "критичноњ маси". “ому в суто ж≥ночих педагог≥чних колективах можуть част≥ше виникати конфл≥ктн≥, напружен≥ ситуац≥њ. р≥м того, природне бажанн¤ ж≥нки подобатис¤ представникам протилежноњ стат≥, самостверджуючи себе при цьому, в таких колективах теж залишаЇтьс¤ нереал≥зованим. ѕом≥тний вплив на психолог≥чний кл≥мат справл¤Ї й такий чинник, ¤к збалансован≥сть колективу за в≥ковими показниками та р≥внем фаховоњ п≥дготовки. « одного боку, колектив, у склад≥ ¤кого працюють досв≥дчен≥ педагоги, спри¤Ї п≥двищенню фаховоњ майстерност≥ молодих прац≥вник≥в; а з ≥ншого Ч б≥льша "готовн≥сть" молод≥ до сприйн¤тт¤ р≥зних реформ та нововведень даватиме змогу колективу, де працюють молод≥, енерг≥йн≥, творч≥ прац≥вники, швидше адаптуватис¤ до в≥дпов≥дних соц≥альних ≥ профес≥йних зм≥н. ≤ насамк≥нець сл≥д зазначити, що психолог≥чний кл≥мат колективу великою м≥рою залежить в≥д р≥вн¤ психолог≥чноњ культури кер≥вник≥в та прац≥вник≥в осв≥тн≥х орган≥зац≥й Ч в≥д њхн≥х навичок д≥лового сп≥лкуванн¤, вм≥нн¤ запоб≥гати конфл≥ктним ситуац≥¤м ≥ розв'¤зувати њх. ÷≥ вм≥нн¤ та навички мають стосуватис¤ таких основних напр¤мк≥в: взаЇмод≥њ р¤дових прац≥вник≥в м≥ж собою; взаЇмод≥њ кер≥вника з п≥длеглими, взаЇмод≥њ п≥длеглих з кер≥вником; взаЇмод≥њ осв≥тньоњ орган≥зац≥њ в ц≥лому з соц≥альним середовищем. ќтже, психолог≥чний кл≥мат осв≥тн≥х орган≥зац≥й формуЇтьс¤ п≥д впливом багатьох чинник≥в, ¤к≥ в реальному житт≥ дуже т≥сно пов'¤зан≥ м≥ж собою. «авданн¤ менеджер≥в осв≥ти й пол¤гаЇ саме в тому, щоб, знаючи ц≥ чинники, використовувати р≥зноман≥тн≥ способи дл¤ оптим≥зац≥њ спри¤тливого або нейтрал≥зац≥њ негативного психолог≥чного кл≥мату в колектив≥. ƒл¤ формуванн¤ спри¤тливого психолог≥чного кл≥мату в своњх колективах менеджерам осв≥ти доц≥льно використовувати рекомендац≥њ. ¬раховуючи, що чинники м≥кро середовища Ї б≥льш "п≥ддатливимиї у план≥ позитивного впливу, пор≥вн¤но з чинниками макросередовища, кер≥вникам заклад≥в середньоњ осв≥ти сл≥д передус≥м створювати позитивн≥ умови дл¤ реал≥зац≥њ таких чинник≥в (сп≥вв≥дношенн¤ чинник≥в м≥кросередовища, ¤к≥ впливають на психолог≥чний кл≥мат, та умов, що забезпечують њх позитивний вплив, подано у табл. 1). як видно з таблиц≥ 2, дл¤ створенн¤ спри¤тливого психолог≥чного кл≥мату кер≥вники осв≥тн≥х орган≥зац≥й мають насамперед забезпечити необх≥дн≥ орган≥зац≥йно-управл≥нськ≥, матер≥ально-техн≥чн≥, технолог≥чн≥ та сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥ умови дл¤ ефективного виконанн¤ д≥¤льност≥. ” раз≥, коли оптимальне забезпеченн¤ таких умов не Ї можливим, треба створити м≥н≥мальн≥ умови, по¤снивши прац≥вникам причини такоњ ситуац≥њ, перспективи њњ пол≥пшенн¤, а також обов'¤зково створивши однаков≥ стартов≥ умови дл¤ вс≥х прац≥вник≥в. —л≥д також ч≥тко визначити критер≥њ дл¤ стимул¤ц≥њ д≥¤льност≥ прац≥вник≥в, зокрема в план≥ забезпеченн¤ обладнанн¤ каб≥нет≥в. “аблиц¤ 2
ѕ≥сл¤ матер≥ально-техн≥чних умов найб≥льш суттЇвим чинником Ї реал≥зац≥¤ кер≥вником демократичного стилю кер≥вництва, що може ви¤вл¤тис¤ ≥ таких основних аспектах: залученн¤ вс≥х прац≥вник≥в до обговоренн¤ та анал≥зу найсуттЇв≥ших питань житт¤ колективу; впровадженн¤ демократичних умов ≥нформуванн¤; врахуванн¤ ≥нтерес≥в ≥ потреб прац≥вник≥в п≥д час розпод≥лу виробничих завдань; дос¤гненн¤ збалансованост≥ формальноњ та неформальноњ структури колективу. «вичайно, ор≥Їнтац≥¤ на демократичний стиль сп≥лкуванн¤ не означаЇ, що в де¤ких екстремальних ситуац≥¤х, ¤к зазначалос¤ в попередньому матер≥ал≥, кер≥вник не може застосовувати авторитарн≥ методи кер≥вництва. ѕроте загальна ор≥Їнтац≥¤ маЇ залишатис¤ демократичною. Ќеобх≥дною умовою, ¤ка даЇ можлив≥сть формувати спри¤тливий психолог≥чний кл≥мат, Ї також реал≥зац≥¤ в≥дпов≥дного добору педагог≥чних кадр≥в, що ірунтуЇтьс¤ на врахуванн≥ ≥ндив≥дуально-психолог≥чних особливостей прац≥вник≥в (≥нтелект, творчий потенц≥ал, фахова п≥дготовка, в≥ков≥, статев≥ характеристики, можлив≥сть њх сум≥сност≥ з ≥ншими прац≥вниками колективу тощо). –еал≥зац≥ю цього напр¤мку д≥¤льност≥ доц≥льно зд≥йснювати сп≥льно з психолог≥чною службою. ¬ажливою умовою Ї також формуванн¤ психолог≥чноњ культури кер≥вник≥в ≥ прац≥вник≥в осв≥тн≥х орган≥зац≥й: оволод≥нн¤ навичками д≥лового сп≥лкуванн¤, запоб≥ганн¤ та розв'¤занн¤ конфл≥кт≥в, формуванн¤ у член≥в колективу емпат≥њ (¤к ум≥нн¤ в≥дчувати стан ≥ншоњ людини ≥ сп≥впереживати з нею) в повс¤кденному житт≥ та у стресових ситуац≥¤х. ÷е дос¤гаЇтьс¤ за допомогою проведенн¤ спец≥альних психолог≥чних сем≥нар≥в, курс≥в з використанн¤м р≥зноман≥тних активних форм навчанн¤ (д≥лових ≥гор, психолог≥чних практикум≥в, трен≥нг≥в тощо). ” вир≥шенн≥ цього завданн¤ значна роль належатиме також психолог≥чним службам осв≥тн≥х орган≥зац≥й, оск≥льки реал≥зац≥¤ ц≥Їњ умови даЇ змогу перетворити процес становленн¤ психолог≥чного кл≥мату в осв≥тн≥х колективах на двосторонн≥й, у ¤кому, з одного боку, активну участь бере кер≥вник колективу, а з ≥ншого Ч вс≥ члени колективу, формуючи у себе позитивне ставленн¤ до роботи, своњх колег, до кер≥вника, навчаючись розв'¤зувати д≥лов≥ питанн¤ насамперед на основ≥ поваги до особистост≥ кожного учасника сп≥льноњ д≥¤льност≥, враховуючи його ≥ндив≥дуально-психолог≥чн≥ особливост≥, тобто реал≥зуючи гуман≥стичний п≥дх≥д у процес≥ управл≥нськоњ та фаховоњ д≥¤льност≥. —творенн¤ кер≥вниками осв≥тн≥х орган≥зац≥й умов дл¤ позитивного впливу чинник≥в м≥кросередовища на зм≥ст ≥ спр¤мован≥сть психолог≥чного кл≥мату може опосередковано впливати й на д≥ю чинник≥в макросередовища (зменшувати њхню негативну д≥ю, робити њх не такими в≥дчутними або, навпаки, зб≥льшувати можливост≥ дл¤ ви¤вленн¤ ≥н≥ц≥ативи, активност≥ осв≥тн≥х колектив≥в в умовах ринковоњ економ≥ки). ќтже, врахуванн¤ менеджерами осв≥ти рол≥ психолог≥чного кл≥мату, його вид≥в, чинник≥в та умов формуванн¤ позитивно впливатиме на ефективн≥сть управл≥нн¤ осв≥тн≥ми орган≥зац≥¤ми. —писок л≥тератури
Ќазад в разделЌа главную |